4. БІОЛОГІЧНІ ЕФЕКТИ ІОНІЗУЮЧОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ НА РОСЛИН І ТВАРИН

Цей радіобіологічний ефект є також універсальним для живих ор­ганізмів найрізноманітніших систематичних груп. Існує пряма кіль­кісна залежність між ступенем скорочення тривалості життя і дозою іонізуючого випромінювання. Хоча, як вважають геронтологи, прискорення старіння і скорочення тривалості життя не обов'язково повин­ні бути обов’язково пов’язаними явищами або наслідком один одного. Так, зменшення тривалості життя може бути наслідком променевої хвороби, індукції лейкозів, пухлин, зниження імунітету та інших уражень, але ні в якій мірі не зв'язане з механізмом справжнього старіння.

Але що ж таке старіння? У класичному розумінні старіння – це закономірний руйнуючий процес вікових змін ор­ганізму, який веде до зниження його адаптаційних можливостей і збільшення імовірності смерті. Старіння властиве всім живим орга­нізмам і протікає на всіх рівнях організації живого – від молеку­лярного до організменого, генетичного і  популяційного.

На молекулярному рівні характерними особливостями старіння, властивими всім організмам, є такі: незворот­ні (нерепарабельні) порушення ДНК, нерівномірні зміни в синтезі РНК і білків різ­них класів, зміни у передачі спадкової інформації, порушення в ут­воренні, транспорті та використанні енергії, зниження активності систем антиоксидантів, мікросомального окислення, інтен­сивності процесів синтезу медіаторів та гормонів.

Провідними ознаками старіння на клітинному рівні є зменшення числа мітохондрій в клітинах, руйнування лізосом, зміна електрич­них властивостей мембран, дегідратація колої­дів протоплазми, зниження лабільності клітин та їх реакцій на дію фізіологічно активних речовин та інші. Все це веде до зниження швидкості клітинного поділу, дегідратації і загибелі частини клі­тин, клітинному спустошенню твірних тканин.

Старіння вищих тварин на рівні цілісного організму проявляє­ться в послабленні функцій основних фізіологічних систем організ­му (нервової, ендокринної, серцево-судинної, травлення та інших), зниженні контролю над їх діяльністю, зміни реактивності до дії гормонів, порушеннях на стадії надходження інформації в нервові центрі.

Старіння рослин хоча і має певну специфіку у прояві ознак старіння, особливо помітну на організмовому рівні, в цілому також характеризується послабленням функцій основних фізіологічних систем (фотосинтезу, дихання, транспорту елементів живлення та окремих метаболітів, водообміну та інших), розладом систем регуляції.

Практично всі перераховані процеси, як на молекулярному, так і клітинному та організменому рівнях є предметами пильної уваги радіобіології, так як всі вони реагують на опромінення іоні­зуючою радіацією і при високих дозах пригнічуються нею. Саме це і прискорює процеси природного старіння організму.