5. РАДІОЧУТЛИВІСТЬ РОСЛИН, ТВАРИН ТА ІНШИХ ОРГАНІЗМІВ

Міркування про варіювання радіостійкості клітин в залежності від фази клітинного циклу перш за все відносяться до клітин тих тканин, які знаходяться в стані поділу. Клітини та­ких тканин у відповідності з законом Бергоньє-Трибондо повинні мати високу радіочутливість. І хо­ча в організмі рослин і тварин вони складають не більше  відсотку від усієї маси клітин диференційованих і спеціалізованих тканин і ор­ганів, саме вони визначають радіочутливість організму. Вони одер­жали назву критичних органів. Критичні органи – це життєво важливі структури, тка­нини і органи, ушкодження яких при опроміненні організму викли­кає значні порушення його життєдіяльності аж до загибелі. 

Поняття про критичні органи вперше склалося в радіобіології тварин, і до них належать такі постійно оновлюючі органи і тка­нини, як кровотворні, в тому числі кістковий мозок, епітелій шлунково-кишкового тракту, ендотелій судин, статеві залози, кришталик ока та деякі інші. Саме вони є найрадіочутливішими тка­нинами ссавців, відповідальними за результат захворювання, щo ви­никає при певній формі радіаційного ураження, саме їх пошкодження приводить до розвитку кістково-мозкового і шлунково-кишкового син­дромів, зумовлюючи променеву хворобу і загибель організму.

У вищих рослин аналогічні властивості мають меристеми - тві­рні тканини, які довгий час (іноді все життя) зберігають здатність до поділу і утворенню нових клітин, а також диференційованих по­хідних. Внаслідок високої метаболічної активності клітини меристем, як і критичних органів ссавців, мають надзвичайно високу чу­тливість до опромінення. Їх радіочутливість в десятки і сотні ра­зів вища за радіочутливість диференційованих і спеціалізованих тка­нин. Радіаційне ушкодження меристем веде до пошкодження і проме­невої хвороби всієї рослини, а загибель цих тканин – до загибелі рослини. Саме тому меристеми рослин ми у свій час цілком обґрунтовано назва­ли критичними органами вищих рослин (І.М. Гудков, 1975). З цих позицій радіостійкість рослин варто розглядати перш за все як радіостійкість їх меристем, яка визначається здатністю збері­гати постійним клітинний склад і підтримувати нормальні темпи клітинного розмноження за умов опромінення іонізуючою радіацією в певному діапазоні доз.

За аналогією з ссавцями та іншими тваринами до критичних орга­нів слід віднести у вищих рослин і їх генеративні органи, які та­кож мають високу радіочутливість.