Тема 24. Теорія економічного зростання (2 години)

В залежності від того, у який спосіб досягається мета, розрізняють два типи економічного зростання – екстенсивний і інтенсивний.

Екстенсивне зростання означає просте розширення поля виробництва, суто кількісне нарощування виробничих ресурсів за їх якісної незмінності. Екстенсивне розширене відтворення визначається лише обсягами факторів виробництва та співвідношенням між ними. За цих умов, коли ефективність виробництва не зростає, збільшення обсягу продукту відбувається в тих же пропорціях, що й збільшення кількості застосованих факторів виробництва.

Інтенсивне зростання пов’язане із якісним удосконаленням виробничих факторів (засобів виробництва й робочої сили), з підвищенням ефективності суспільного виробництва (застосуванням досконаліших виробничих ресурсів, технології та організації праці).

У дійсності обидва типи економічного зростання співіснують разом, але здебільшого переважає один із них. Тому говорять про переважно екстенсивний або переважно інтенсивний тип економічного зростання.

Переважно екстенсивний тип економічного зростання має такі ознаки:

• кількісне нарощування виробничих факторів і епізодичне впровадження більш ефективних ресурсів;
• активний розвиток галузей і виробництв, що застосовують традиційні технології і виробничі ресурси;
• застосування традиційних методів організації виробництва.

Переважно інтенсивний тип економічного зростання  має такі ознаки:

• якісне удосконалення засобів виробництва й робочої сили, підвищення ефективності суспільного виробництва;
• безперервне впровадження виробничих факторів ефективності, зростання темпів НТП;
• активний розвиток галузей і виробництв, які застосовують прогресивні технології і виробничі ресурси;
• застосування новаторських методів організації виробництва.

Реальний ВВП країни за певний рік визначається добутком затрат праці, вимірюваних у людино-годинах, та продуктивності праці (реальний щорічний виробіток на одного зайнятого).

ВВПр = ,

 де:  ВВПр – реальний ВВП;

ЗП – затрати праці (кількість відроблених людино-годин);

ПП – продуктивність праці.

Продуктивність праці залежить від таких чинників, як науково-технічний прогрес, капіталоозброєність, якість робочої сили (рівень освіти та професійної підготовки кадрів), ефективність розподілу ресурсів, організація управління ресурсами, та інших.