Лекція №12 "Організаційні основи охорони праці підприємств готельного господарства"

 До  загальних  законів,  що  визначають  основні  положення  про  охорону праці належать:

    1.  Конституція України;

    2.  Закон України «Про охорону праці»;

    3.  Кодекс законів про працю України (КЗпП);

    4.  Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я»;

    5.  Закон України «Про пожежну безпеку»;

    6. Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне  страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного  захворювання,  які спричинили втрату працездатності»;

    7. Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з  тимчасовою втратою працездатності та витратами,  зумовленими похованням»;

   8. Закон України «Про колективні договори і угоди»;

  1)  Нормативно-правові акти з охорони праці (НПАОП);

  2)  Державні стандарти України з питань безпеки праці (ДСТУ);

  3)  Міждержавні стандарти Системи стандартів безпеки праці (ССБП);

  4)  Державні санітарні норми (ДСН)

  5)  Державні санітарні правила і норми (ДСанПіН);

   6)  Державні будівельні норми (ДБН);

   7) Нормативні акти з пожежної безпеки (НАПБ) та інші нормативні документи.

Готелі: основні нормативні вимоги

       Діяльність готелів регламентують Закон № 324/95, Правила № 19, Порядок № 297 і Порядок № 803.

Готель – підприємство будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, що складається з шести і більше номерів та надає готельні послуги з тимчасового проживання з обов'язковим обслуговуванням. Порядок встановлення категорій готелям визначається Кабінетом Міністрів України. Готелю встановлюється категорія на 5 років (ст. 1 Закону № 324/95).

    До відома: хоч у наведеному визначенні готелю йдеться про підприємство, жодних обмежень щодо складу суб'єктів господарювання й організаційно-правової форми власників нормативні документи не містять. Тому власником готелю може бути як юридична особа, так і фізична особа – підприємець.

    Відповідно до ст. 19 Закону № 324/95 заборонено надавати послуги з розміщення без наявності свідоцтва про встановлення відповідної категорії. Тобто готелю обов'язково має бути присвоєно категорію, на що свого часу звернуло увагу Мінекономрозвитку України в листі від 22.11.2013 р. № 1462-07/06.

    Категорії готелям встановлюють за результатами добровільної сертифікації послуг тимчасового розміщення (проживання) на предмет безпеки для життя і здоров'я людей, захисту їхнього майна й охорони довкілля відповідно до договору між органом із сертифікації та власником або вповноваженою ним особою й оцінювання відповідності готелів вимогам певної категорії (п. 3¹ Порядку № 803).

     Сертифікацію та оцінювання готелю здійснюють органи із сертифікації, акредитовані для виконання робіт із сертифікації послуг тимчасового розміщення (проживання). Обов'язкову сертифікацію готелів скасовано (див. наказ Мінекономрозвитку від 30.07.2012 р. № 876).

     Готельна послуга – дії (операції) підприємства з розміщення споживача шляхом надання номера (місця) для тимчасового проживання в готелі, а також інша діяльність, пов'язана з розміщенням та тимчасовим проживанням. Готельна послуга складається з основних та додаткових послуг, що надаються споживачу відповідно до категорії готелю (ст. 1 Закону № 324/95).

     Детальніше терміни, використовувані в готельному бізнесі, наведено в ДСТУ 4527:2006.

      Готель може надавати (п. 1.3 Правил № 19):

– основні послуги – обсяг послуг готелю (проживання, харчування тощо), що входить до ціни номера (місця) і який надають споживачу згідно з укладеним договором;

– додаткові послуги – обсяг послуг, що не належать до основних послуг готелю та які споживач замовляє й оплачує додатково за окремим договором.

Готель самостійно визначає перелік і ціну основних (які входять до ціни номера) та додаткових послуг (п. 3.5 Правил № 19). Водночас така інформація повинна бути в кожному номері готелю (п. 2.3 Правил № 19).

      Відповідно до Класифікатора ДК 009:2010 готельні послуги відповідають групі 55.10 "Діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування". Цей вид діяльності має бути зазначено у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

     Документи

    Готельні послуги надають споживачу на підставі договору. Договір про надання основних готельних послуг споживачу вважають укладеним після оформлення документів на проживання (заповнення анкети, реєстрації) і засвідчують розрахунковою квитанцією або іншим розрахунковим документом, що підтверджує укладення договору й містить у собі (п. 3.6 Правил № 19):

• найменування готелю, його реквізити (для приватного підприємця – прізвище, ім'я по батькові, інформацію про державну реєстрацію);

• прізвище, ім'я та по батькові споживача;

• інформацію про номер (місце в номері), що надається;

• ціну номера (місця в номері);

• інші необхідні дані на розсуд готелю.

          На цей час немає типової форми готельного рахунку та первинних документів, обов'язкових для застосування всіма суб'єктами господарювання. Відповідно до п. 12 Порядку № 297 зразки форм документів первинного обліку у сфері надання послуг тимчасового розміщення (проживання) розробляє й затверджує Міністерство культури і туризму України*. На жаль, їх досі не затверджено.

* Згодом Міністерство культури і туризму було реорганізовано, і сьогодні діє Міністерство культури та інформаційної політики. Проте до Порядку № 297 змін не внесено, тож фактично немає ні форм, ні органу, який їх затверджує.

       Після скасування бланків суворого обліку в частині оформлення готельних послуг (спільний наказ Держбуду, Держкомітету молодіжної політики, спорту і туризму України від 24.07.2000 р. № 160/1261) залишилися лише рекомендовані форми, розроблені для ДП "Укркомунобслуговування" (наказ Держбуду від 13.10.2000 р. № 230).

          Ці форми рекомендували для застосування готельним підприємствам незалежно від підпорядкування та форм власності Держбуд (лист від 06.03.2002 р. № 5/3-197) і Держтурадміністрація (лист від 27.03.2002 р. № 14/08-78). Але, оскільки зазначені документи саме рекомендовані, а не обов'язкові до використання, їх застосовують не всі готелі. Та хай там як, а готельному підприємству їх буде зручно взяти за основу й доробити на власний розсуд.

      Ліцензування

        Надання послуг проживання постояльців ліцензуванню не підлягає. Водночас готелі можуть проводити деякі види діяльності, на які ліцензію мати потрібно. Зокрема, це стосується операцій продажу алкоголю, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, на роздрібну торгівлю якими необхідно отримати ліцензію (ст. 15 Закону № 481/95).

     Основні вимоги до готелів

   Основні вимоги до готелів установлено Правилами № 19. Зокрема, готель повинен мати:

       – внутрішні правила проживання в готелі, які не суперечать Правилам № 19, а також книгу відгуків та пропозицій (п. 1.12 Правил № 19);

– журнал реєстрації вступного інструктажу працівників із питань охорони праці та журнал реєстрації інструктажів із питань охорони праці (п. 1.13 Правил № 19).

        Персонал, який бере безпосередню участь у прийманні та обслуговуванні споживачів, повинен мати відповідну професійну підготовку, володіти іноземними мовами в необхідному обсязі залежно від категорії готелю, дотримуватися правил службового етикету (п. 1.8 Правил № 19).

        Також персонал, який бере безпосередню участь у прийманні та обслуговуванні споживачів, повинен проходити медичне обстеження, результати якого має бути відображено в особових медичних книжках (п. 1.9 Правил № 19).

         Вимоги до матеріально-технічного оснащення готелів

         Матеріально-технічне оснащення та мінімальний перелік послуг, які надають готелі, повинні відповідати вимогам, установленим стандартами та іншими нормативно-правовими документами для категорії "одна зірка" (п. 1.11 Правил № 19).

     Вимоги до матеріального оснащення готелів залежать від категорії готелю та наведені в:

     – ДСТУ 4269:2003 "Послуги туристичні. Класифікація готелів", затвердженому наказом Держспоживстандарту України від 23.12.2003 р. № 225,

      – ДСТУ 4268:2003 "Послуги туристичні. Засоби розміщування", затвердженому наказом Держспоживстандарту України від 23.12.2003 р. № 225.

       Водночас будь-який готель має бути оснащений інженерними системами й обладнанням, що забезпечують:

     – постійне електропостачання;

       – гаряче й холодне водопостачання (цілодобово);

      – каналізацію;

     – опалення, яке забезпечує температуру в межах від 18 °С до 22 °С у житлових і громадських приміщеннях;

       – вентиляцію (природну чи примусову), що забезпечує нормальну циркуляцію повітря й запобігає проникненню сторонніх запахів до номерів і громадських приміщень;

       – телебачення (підведене до всіх номерів);

       – телефонний зв'язок;

      – освітлення в номерах.

       Обладнання й меблі в кожному готелі повинні відповідати функціональному призначенню приміщення. Наприклад, у найпоширенішій категорії готелів "три зірки" в номерах мають бути такі предмети:

    – світильник біля кожного ліжка; лампа, що освітлює робоче місце (стіл);

    – кольоровий телевізор у кожному номері;

   – радіоприймачі чи інша можливість приймання радіопрограм у всіх номерах;

   – холодильник у багатокімнатних та одномісних номерах;

   – односпальне ліжко 90 см х 200 см, двоспальне 160 см х 200 см, дитяче або розкладне ліжко (на прохання);

   – килимок біля кожного ліжка за відсутності килима або килимового покриття підлоги;

   – тумбочка (столик) біля кожного спального місця;

   – вішалка для верхнього одягу й головних уборів;

   – шафа з поличками, вішалкою та плечиками (не менш як 5 шт./місце);

   – стільці чи інші меблі для сидіння (один предмет на кожного гостя, але не менше ніж два на номер);

   – стіл чи письмовий стіл;

   – поличка (підставка) для багажу;

   – щільні штори (або жалюзі), що затемнюють приміщення;

   – прозорі штори (або жалюзі);

   – дзеркало в кімнаті додатково до дзеркала у ванній кімнаті або над умивальником;

   – швейний набір (голка, нитки);

   – щітки: для одягу, для взуття;

   – склянки на кожного гостя;

   – попільниця;

   – ключ комбінований (для відкривання пляшок);

   – набір письмового приладдя (конверти, поштовий папір, ручка, олівець);

   – пакети для пральні та хімчистки;

    – реманент і предмети санітарно-гігієнічного оснащення санвузла: дзеркало над умивальником із бічним або верхнім освітленням; поличка для туалетних речей; штори для ванни чи душу; килимок на підлозі; тримач для рушників, гачки для одягу; склянка; рушники на кожного гостя (не менш як 3); окремо банний рушник; банна шапочка (на кожного гостя); туалетні речі на кожного гостя (замінюють у міру використання); туалетне мило; туалетний папір із тримачем; щітка для унітаза (у футлярі); кошик для сміття з вогнетривкого матеріалу.

     Це мінімальний набір предметів, які повинні бути в номерах. На розсуд адміністрації готелю їх може бути доповнено іншими предметами.

             ПРАВОВИЙ ГЛОСАРІЙ

1. Закон № 324/95 – Закон України "Про туризм" від 15.09.95 р. № 324/95-ВР.

2. Закон № 481/95 – Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" від 19.12.95 р. № 481/95-ВР.

3. Правила № 19 – Правила користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг, затверджені наказом Державної туристичної адміністрації України від 16.03.2004 р. № 19.

4. Порядок № 297 – Порядок надання послуг з тимчасового розміщення (проживання), затверджений постановою КМУ від 15.03.2006 р. № 297.

5. Порядок № 803 – Порядок встановлення категорій готелям та іншим об'єктам, що призначаються для надання послуг з тимчасового розміщення (проживання), затверджений постановою КМУ від 29.07.2009 р. № 803.

6. Класифікатор ДК 009:2010 – Національний класифікатор України "Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010", затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 р. № 457.

7. ДСТУ 4527:2006 – Національний стандарт України. Послуги туристичні. Засоби розміщення. Терміни та визначення. ДСТУ 4527:2006.