Лекція №12 "Організаційні основи охорони праці підприємств готельного господарства"

 4.2.  Охорона праці жінок

 Відповідно до  ст. 174 КЗпП  забороняється  застосування  праці  жінок на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах, крім деяких  підземних робіт (нефізичних робіт або робіт по санітарному та побутовому обслуговуванню).  

         Забороняється також залучення жінок до підіймання і переміщення речей (вантажу), маса яких перевищує  встановлені  для  них  граничні  норми:  до  7  кг  при  постійному перенесенні протягом робочої зміни, і до 10 кг — при чергуванні з іншою роботою але не більше 2 разів на годину.  Сумарна вага вантажу, який переміщується протягом кожної години робочої  зміни, не повинна перевищувати: з робочої поверхні  —  350 кг, з підлоги —  175  кг (наказ МОЗ України № 241 від 10.12.1993 р.).  У вагу вантажу, що переміщується, включається вага тари і упаковки. При переміщенні вантажу на візках або у контейнерах докладене зусилля не повинно перевищувати 10 кг. Робота  жінок обмежується  у нічний  час  (з 22.00 до  6.00). Дозвіл  на  нічні роботи  може  бути  отриманий  при  особливій  необхідності  (як  тимчасовий  захід). Вагітні жінки і  ті, що мають дітей  віком  до 3-х  років не залучаються до робіт   у нічний  час  і  вихідні  дні,  до  надурочних  робіт,  а  також  не  направляються  у відрядження (ст. 175 і 176 КЗпП).

Вагітним жінкам, відповідно до медичного висновку, знижують норми виробітку, норми обслуговування, або вони переводяться на іншу роботу, яка є легшою і виключає  вплив  несприятливих  виробничих  чинників,  із  збереженням  середнього заробітку  за  попередньою  роботою  (ст.  178  КЗпП).  До  вирішення  питання  про надання  вагітній  жінці  відповідно до  медичного  висновку  іншої роботи, яка  є легшою  і  виключає  вплив  несприятливих  виробничих  факторів,  вона  підлягає звільненню  від  роботи  із  збереженням  середнього  заробітку  за  всі  пропущені внаслідок  цього  робочі  дні  за  рахунок  підприємства,  установи,  організації.

Жінки,  які  мають  дітей  віком  до  3-х  років,  в  разі  неможливості  виконання попередньої  роботи  переводяться  на  іншу  роботу  із  збереженням  середнього заробітку за попередньою роботою до досягнення дитиною віку 3-х років. Якщо заробіток цих осіб на легшій роботі є вищим, ніж той, який вони одержували до переведення, їм виплачується фактичний заробіток.

      На підставі медичного висновку  жінкам надається оплачувана відпуст-ка  у  зв'язку  з  вагітністю  та  пологами  тривалістю  70  календарних  днів  до пологів  і  56  (у  разі  народження  двох  і  більше  дітей  та  у  разі  ускладнення пологів  —  70)  календарних  днів після пологів,  починаючи  з  дня  пологів  (ст. 179  КЗпП).

      Тривалість відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами обчислюється сумарно і становить 126 календарних днів (140 календарних днів — у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів). Вона надається жінкам повністю незалежно від кількості днів, фактично використаних до поло-гів.  За бажанням жінки їй надається  відпустка для догляду за дитиною  до досягнення нею трирічного віку з виплатою за ці періоди допомоги відповідно до  законодавства.  У  разі, якщо дитина  потребує домашнього догляду, жінці  в обов'язковому  порядку  надається  відпустка  без  збереження  заробітної  плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною  шестирічного  віку.

      За  бажанням  жінки,  у  період  перебування  її  у відпустці для догляду за дитиною вона  може  працювати на умовах неповного робочого часу  або вдома. При цьому  за  нею  зберігається право на  одержання допомоги  в  період  відпустки  для  догляду  за  дитиною  до  досягнення  нею трирічного віку. 

     У разі надання жінкам відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами  власник  або  уповноважений  ним  орган  зобов'язаний  за  заявою жінки приєднати до неї щорічні основну і додаткову відпустки незалежно від тривалості її  роботи  на  даному підприємстві, в установі, організації в поточному робочому році  (ст. 180  КЗпП).  Відпустка для догляду за дитиною до  досягнення  нею  трирічного  віку  та  відпустка  без  збереження  заробітної плати зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю (ст. 181 КЗпП).Жінці,  яка  працює  і  має  двох  або  більше  дітей  віком  до  15  років,  або дитину-інваліда,  або  яка  усиновила  дитину,  одинокій  матері,  батьку,  який виховує дитину без матері (у тому числі й у разі тривалого перебування матері в  лікувальному  закладі),  а  також  особі,  яка  взяла  дитину  під  опіку,  надається щорічно  додаткова  оплачувана  відпустка  тривалістю  10  календарних  днів  без урахування святкових і неробочих днів (ст. 182 КЗпП).

      Жінкам,  що  мають  дітей  віком  до  півтора  року,  надаються,  крім загальної  перерви  для  відпочинку  і  харчування,  додаткові  перерви  для годування дитини  (ст. 183  КЗпП).  Ці перерви надаються не рідше ніж через 3години  тривалістю  не  менше  30  хвилин  кожна.  При  наявності  двох  і  більше грудних  дітей  тривалість  перерви  встановлюється  не  менше  години.  Вони включаються в робочий час і оплачуються за середнім заробітком. Забороняється відмовляти  жінкам у прийнятті на роботу і знижувати їм заробітну плату  з мотивів, пов'язаних з вагітністю або наявністю дітей віком до 3  років, а одиноким матерям —  за наявністю дитини віком до  14  років або дитини-інваліда  (ст. 184 КЗпП).  При відмові у прийнятті на  роботу зазначеним категоріям жінок власник або уповноважений ним орган зобов'язані повідомляти їм причини відмови у письмовій формі. Відмову у прийнятті на ро -боту може бути оскаржено у судовому порядку.  Звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 3 років, одиноких матерів при наявності дитини віком до 14 років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням. Обов'язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється  також  у  випадках  їх  звільнення  після  закінчення  строкового  трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше 3 місяців з дня закінчення строкового трудового договору.