Лекція №6 "Структурно – функціональна організація людини з точки зору взаємодії з навколишнім середовищем"

Тактильний аналізатор теж відіграє особливу роль у житті людини. Особливо при його взаємодії із зоровим і слуховим аналізаторами при формуванні в людини цілісного сприйняття навколишнього світу. Передусім це стосується трудової діяльності людини. При втраті зору і слуху, людина за допомогою тактильного аналізатора за рахунок тренування і різноманітних технічних пристосувань може „чути”, „читати”, тобто діяти і бути корисним суспільству. Тактильною чутливістю людина зобов’язана функціонуванню механорецепторів шкірною аналізатора. Джерелом тактильних відчуттів є механічні впливи у вигляді дотику або тиску.

Функції шкірного аналізатор: Захисна -  шкіра охороняє людину від шкідливих зовнішніх впливів: механічних ушкоджень, сонячних променів, мікроорганізмів і хімічних речовин.  шкіра виконує секреторну, обмінну й інші функції, бере участь у підтримці постійної температури тіла, тобто в процесах терморегуляції. Шкіра має значення і як депо крові –завдяки великій кількості кровоносних судин у шкірі дорослої людини в них може затримуватися до 1 л крові.  Секреторна функція забезпечується сальним і потовим залозами. Обмінна функція шкіри полягає в процесах регуляції загального обміну речовин в організмі, особливо водяного, мінерального і вуглеводного.

Як частину шкірного аналізатора розглядають температурно-сенсорну систему, яка складається з рецепторів і провідникових шляхів. Оскільки людина є теплокровною істотою, то всі біохімічні процеси в її організмі можуть протікати з необхідною швидкістю і напрямком при визначеному діапазоні температур. На підтримку цього діапазону температур і спрямовані теплорегуляційні процеси (теплопродукція і тепловіддача). При високій температурі зовнішнього середовища судини шкіри розширюються і тепловіддача посилюється, при низькій температурі – судини звужуються і тепловіддача зменшується. Температурна чутливість має особливості при аналізі зовнішнього середовища: добре виражена адаптація і наявність температурного контрасту.

Механізм дії:  Механічна дія викликає деформацію нервових закінчень, у результаті, якого виникає рецепторний потенціал і нервовий імпульс

 Відмінна риса шкірного аналізатора – рецепторна площа дотику більша ніж у інших органів чуття – це забезпечує високу чутливість.

Абсолютний поріг тактильної чутливості визначається за мінімальним тиском на шкіру. Що викликає ледь помітне відчуття дотику. Найбільш високо розвинута чутливість на ділянках тіла де розташовано багато нервових закінчень (пальці рук, губи, долоні). Порогами чутливості для кінчиків пальців рук є 3г\мм², на животі – 26г\мм², на п’яті – 250 г\мм²

Крім тактильних рецепторів в шкірі людини знаходяться теплові та холодові рецептори. Загальна кількість точок холоду на тілі людини становить ≈ 250000, а тепла всього 30000.

Шкіра людини в різних місцях тіла, завдяки особливостям процесу терморегуляції, має неоднакову температуру, що суттєво позначається на чутливості. Так, наприклад, металевий предмет при 30⁰С обличчям та шиєю сприймається як холодний, а пальцями ніг як теплий. Середня температура вільних від одягу ділянок шкіри становить 30- 32⁰С.

Чому на початку лекції було сказано, що деякі науковці виділяють 10 аналізаторів?

Для тактильного аналізатора характерні  температурні і больові рецептори.

Між тактильними та больовими рецепторами існує суперечливий зв’язок. Проявляється в тому, що найменша щільність больових рецепторів приходиться на ті ділянки шкіри, які найбільш багаті тактильними рецепторами і навпаки. Ця суперечливість обумовлена різними функціями рецепторів у житті людини.

Больові відчуття викликають захисні рефлекси, такі наприклад, як рефлекс віддалення від подразника. Тактильна чутливість пов’язана з орієнтовним рефлексом, що викликає, наприклад, рефлекс зближення з подразником.

Англійський лікар, натураліст і поет Еразм Дарвін (дід Чарльза Дарвіна) стверджував у 1794 р, що специфічних рецепторів болю немає, а біль виникає при надзвичайно сильних подразненнях рецепторів тепла; дотику та ін.

Проте теорія специфічності рецепторів болю, яку сформулював наприкінці 19 ст. німецький дослідник М. Фрей, передбачив існування різновидів рецепторів болю (ноцицепторів)

Біологічне значення болю полягає в тому, що він є сигналом різних хворобливих, патологічних процесів – є сигналом небезпеки

Больові відчуття спричиняються тепловим, холодовим, хімічним та механічним впливом, коли інтенсивність його значно перевищує пороги чутливості.

Больова чутливість притаманна майже всім ділянкам тіла людини, вона може бути пов’язана з внутрішніми органами чи поверхнею шкіри. В наш час ще зовсім не зрозумілим є походження болю. Наприклад, тканина мозку є безболісною, а голова може боліти, безболісною є кісткова тканина, а окістя, навпаки має дуже високу больову чутливість.

В ділянці болю основний психофізіологічний закон не діє. Тут спостерігається майже пряма залежність між відчуттям і подразненням в діапазоні до порога чутливості.

Багато таємниць болю ще належить розгадати. Н-д: своєрідним є феномен рефлекторного болю. Суть цього феномену полягає в тому, що відчуття болю сприймається не в місці пошкодження(переважно у внутрішніх органах) , а в іншому. н-д біль серця віддає в області лопатки, спини...Ще М.І. Пірогов відмітив, що багато хто з ампутованих відчуває фантомний біль у пальцях, яких вже давно немає.  Формування больового відчуття пов’язане з діяльністю центральної нервової системи та її вищого відділу – кори головного мозку