Лекція 3. Розвиток парадигм і концепцій економічного контролю

2. Об’єкт і предмет економічного контролю як галузі наукових знань

 Кужельний М.В. Об’єкти контролю охоплюють багато інших господарських процесів, явищ і дій, які виходять за межі контрольних функцій бухгалтерського обліку. До таких об‘єктів належать: проекти планів економічного і соціального розвитку; проекти бюджетів, кошторисів; проектно-кошторисна документація; планування; нормування; цільові комплексні програми; комплексні системи управління якістю; нормативні акти й офіційні приписи міністерств і відомств; дії посадових осіб; якість роботи відділів і служб підприємства; планова, договірна і трудова дисципліна та ін.

Об'єктом економічного контролю є центри фінансової відповідальності, тобто будь-яка з виробничо-організаційних одиниць, що має керівництво, яке відповідає за її діяльність.

Центр фінансової відповідальності – це об'єкт контролю, стан та поведінка якого вимірюються в грошових одиницях, а це дозволяє точно встановити відповідальність окремих керівників за результати господарювання.

Предметом застосування економічного контролю є комплекс господарських процесів і фінансових відносин сфери матеріальних відносин, сфери матеріального виробництва та не­виробничої сфери.

Предмет економічного контролю – господарські процеси і фінансові операції підприємств, організацій та їх структурних підрозділів, які розглядаються з позиції законності, доцільності та економічної ефективності, забезпечення збереження власності, правильності формування та використання фондів, достовірності обліку та звітності, їх повноти та відповідності встановленим нормативам.

Функції економічного контролю:

- вплив через систему управління на успішне виконання планів економічного і соціального розвитку;

- раціональне використання матеріальних, трудових та фінансових ресурсів;

- оптимізація господарських зв'язків;

- додержання господарського та трудового законодавства;

- запобігання банкрутству підприємств.

Зміст економічного контролю – система конкретних заходів, спрямованих на раціональне та ефективне господарювання підприємств усіх форм власності.

Предмет та методи здійснення економічного контролю виника­ють і змінюються з розвитком суспільства і залежать від рівня розвит­ку виробничих сил та характеру виробничих відносин. При цьому предмет контролю в кожній наступній формації набуває якісно ново­го змісту, змінюється його природа, обсяг та сфера застосування.

На сьогоднішній день предметом застосування економічного контролю є комплекс господарських процесів і фінансових відносин сфери ма­теріального виробництва та невиробничої сфери.

Предмет економічного контролю – господарські проце­си і фінансові операції підприємств, організацій та їх структурних підрозділів, які розглядаються з позицій законності, доцільності та економічної ефективності, забезпечення збереження власності, пра­вильності формування та використання фондів, достовірності обліку та звітності, їх повноти та відповідності встановленим нормативам.

Об'єкт контролю – це те, що підлягає вивченню або пе­ревірці. Втім контролюється не суб'єкт господарювання, а. його діяльність. Оскільки до негативного впливу різних факторів схильні всі явища та процеси, то в кожній ланці економічної діяльності вони можуть негативно впливати на ефективність виробництва. Через це об'єктами контролю в економіці є не господа­рюючі ланки, а явища і факти господарського життя.

Одним із найбільш головних об'єктів економічного контро­лю є центри фінансової відповідальності, тобто будь-яка з вироб­ничо-організаційних одиниць, що очолюються керівництвом, яке відповідає за її діяльність.

Економічний аналіз належить до методів та прийомів проведення аудиторських перевірок, до методичних прийомів судово-бухгалтерської експертизи, спеціальних прийомів виявлення розкрадань при розслідуванні економічних злочинів (табл. 1). Більш того, існують спроби визначення самої сутності економічного аналізу через призму окремих форм контролю, а саме: “Економічний аналіз – система наукових прийомів, що використовуються в судово-бухгалтерській експертизі для виявлення причинних зв’язків, які обумовили конфліктні ситуації у господарських операціях і процесах, що стали об’єктами розслідування правоохоронних органів”

Предмет економічного аналізу – фінансово-господарська діяльність підприємств та їх структурних підрозділів, спрямована на досягнення максимальних результатів за мінімальних витрат. Проте наявні методи аналізу дають змогу вивчати і роботу окремих галузей, регіонів та всього господарства країни у цілому.

Об'єкти аналізу – це передусім окре­мі економічні явища, процеси, проблеми, питання, показники. Всі об'єкти аналізу у своїй сукупності становлять предмет еконо­мічного аналізу.

Таблиця 5

Економічний аналіз: трактування дослідників у сфері контролю

Для реалізації контрольних функцій економічного аналізу необхідне глибоке системне розуміння самої сутності економічного аналізу, не потрібно зводити економічний аналіз до вивчення набору або переліку показників ефективності господарської діяльності та їх відхилень, оскільки ні самі показники, ні їх динаміка не є доказами порушень нормального ходу процесів. Пріоритетною як в цілях контролю, так і для самого економічного аналізу є орієнтація на дослідження причинно-наслідкових зв’язків економічних явищ і процесів. Саме це дозволяє знайти вузькі місця і визначити ділянки, які потребують контролю. Так, зміни у собівартості продукції (підвищення її матеріало- або трудомісткості) можуть бути результатом дії багатьох факторів (інфляція, дії або зміна постачальників, соціальна політика уряду тощо). Водночас різке, необґрунтоване збільшення витрат, невідповідність їх доходам, відсутність явних економічних причин та відповідних пояснень потребують детальної уваги контролера (аудитора, експерта, ревізора).

Аналіз розробок у сфері використання економічного аналізу в контролі дозволив визначити основні аспекти контрольного значення його застосування:

- економічний аналіз забезпечує системність контролю, оскільки дозволяє уявити, охопити та змоделювати діяльність підприємства як єдиної господарської одиниці;

- надає можливість визначити вузькі місця, ділянки, які потребують детальнішого контролю, що дозволяє підвищити ефективність процесу планування перевірки та її дієвість;

- є способом одержання необхідних доказів щодо ефективності використання та забезпеченості збереження всіх видів ресурсів суб’єкта господарювання, дотримання платіжної дисципліни тощо;

- економічний аналіз відповідних об’єктів безпосередньо проводиться у процесі контролю, а його здійснення може бути одним з її завдань;

- окремі його методи використовуються при арифметичній перевірці, зустрічній перевірці, аналітичній перевірці звітності і балансів, хронологічній та нормативній перевірках, відновленні кількісно-сумового обліку, лабораторних аналізах;

- матеріали проведених на підприємстві аналітичних розрахунків є об’єктом вивчення контролера, можуть бути використані як у процесі перевірки, так і при формуванні висновків за її результатами;

- дозволяє сформувати рекомендації з підвищення ефективності роботи підприємства за матеріалами проведеного контролю тощо.