Тема 8. Моніторинг, оцінка та контроль виконання проєктів.

Добрими попередниками для тритикале є чисті і зайняті пари, багаторічні бобові трави, рання картопля, кукурудза на силос, горох і інші зернобобові, льон, гречка. На родючих грунтах урожайність тритикале вища, ніж жита, а на бідних і по гірших попередниках – навпаки – урожайність вища, ніж пшениці.

Обробіток грунту під тритикале після однакових попередників і в однакових грунтово-кліматичних умовах такий же, як і під озиму пшеницю. (див. “озиму пшеницю”).

Удобрення. Тритикале добре відкликається на внесення органічних і мінеральних добрив. Пряма дія органічних добрив мало переважає післядію. Середні норми мінеральних добрив в Лісостепу, N₈₀P₆₀K₆₀ – в Поліссі. Фосфорно-калійні добрива вносять під основний обробіток грунту залишивши P₁₀, - або NPK по 7,5-12,5 кг/га  в рядки під час сівби. Якщо норма азоту не перевищує 60 кг/га то її вносять у першому ранньовесняному підживленні; якщо норма більша, тоді її ділять порівну для першого і другого підживлення, а якщо рослини добре розкущені, тоді на друге підживлення залишають більшу частину азоту.

Сівба. Для сівби використовують крупну фракцію. Дрібне насіння тритикале має низьку силу росту і тому польова схожість його значно нижча лабораторної. Щоб запобігти розвитку сажкових  хвороб, альтернаріозу, ріжок, захистити молоді рослини від ураження кореневими гнилями насіння слід протруїти за методом інкрустування фунгіцидними протруйниками, а при наявності грунтових шкідників – з доповненням інсектициду. Сіяти тритикале слід  у ті строки, що й пшеницю у відповідних зонах. До припинення вегетації восени кожна рослина повинна мати 2-4 пагони. Основний спосіб сівби – звичайний рядковий, зерновими сівалками. Встановлюючи глибину сівби, потрібно враховувати, що із збільшенням глибини у тритикале більше, ніж пшениці, знижується схожість насіння. Норми слід диференціювати залежно від біологічних особливостей сорту, крупності насіння, зволоження, забур’яненості поля, родючості грунту.

Догляд за посівами. На початку з’явлення сходів, щоб зменшити заселення прихованостебловими шкідниками на посівах, проведених у першій половині оптимальних строків, роблять крайові, а у фазі повних сходів (при потребі) – суцільне обприскування інсектицидами. Взимку потрібно стежити за станом перезимівлі, відбираючи для відрощування моноліти. Рано весною провести підживлення азотними добривами розкидним або прикореневим способом. Потреба в застосуванні гербіцидів у тритикале менша, ніж у пшениці, але якщо забур’янення значне – посіви обробляють такими гербіцидами, як і посіви озимої пшениці. По мірі з’явлення ознак захворювання борошнистою росою, іржею, септоріозом, кореневими гнилями посіви обприскують розчином фунгіциду, а при масовому заселенні шкідниками (вони ті, що й на пшениці та житі) – розчином інсектициду. Препарати і їх дози такі, як і для пшениці, але слід враховувати, що листки і стебла у тритикале вкриті восковим нальотом, тому у розчин потрібно додавати поверхнево-активні речовини. Якщо прогнозується вилягання посівів, то на початку стеблування посіви слід обробити регуляторами росту.

Збирання врожаю. Тритикале стійке до осипання, але при перестої посилюється ламкість колоса тому збирання урожаю проводять зерновими комбайнами прямим комбайнуванням на початку повної стиглості.