Лекція 12. Методи вимірювання забруднення ґрунтів (2 год)

Відбір проб проводять для контролю забруднення ґрунтів і оцінки якісного стану ґрунтів. Правила, послідовність і настанови щодо відбору, оброблення та зберігання ґрунту для дослідження аеробних мікробіологічних процесів у лабораторії; методи відбирання і підготовки проб для хімічного, бактеріологічного і гельмінтологічного аналізу встановлюються стандартами ДСТУ 4287:2004, ДСТУ ISO 10381-2:2004, Інструкцією з відбирання, підготовки проб води і ґрунту для хімічного та гідробіологічного аналізу гідрометеорологічними станціями і постами, Інструкція з відбору і підготовки проб води та ґрунту для проведення вимірювань в лабораторіях Держводгоспу України (ВНД 33-1.1-17-2001).

Відбір проб для хімічного, бактеріологічного і гельмінтологічного аналізів проводять не менше 1 разу на рік. Для контролю забруднення важкими металами відбір проб проводять не менше 1 разу в 3 роки. Для контролю забруднення ґрунтів дитячих садків, лікувальнопрофілактичних установ і зон відпочинку відбір проб проводять не менше 2 разів у рік – навесні і восени. При вивченні динаміки самоочищення відбір проб проводять протягом першого місяця щотижня, а потім щомісячно на протязі вегетаційного періоду до завершення активної фази самоочищення. На території, що підлягає контролю, проводять рекогносцирувальні виїзди.

За даними рекогносцирувального виїзду і на підставі наявної документації заповнюють паспорт обстежуваної ділянки і роблять опис ґрунтів. При контролі забруднення ґрунтів підприємствами промисловості пробні ділянки намічають уздовж векторів "рози вітрів". При неоднорідному рельєфі місцевості пробні ділянки розташовують за елементами рельєфу. На карти або плани наносять розташування джерела забруднення, пробних майданчиків і місць відбору точкових проб. Пробні майданчики закладають на ділянках з однорідним ґрунтовим і рослинним покровом, а також з урахуванням господарського використання ґрунтів.

Для контролю забруднення ґрунтів сільськогосподарських угідь, у залежності від характеру джерела забруднення, оброблюваної культури і рельєфу місцевості на кожні 0,5-20,0 га території, закладають не менше одного пробного майданчика розміром не менше 10х10 м. Для контролю санітарного стану ґрунту в зоні впливу промислового джерела забруднення пробні майданчики закладають на площі, рівній 3- кратній величині санітарно-захисної зони. Для контролю санітарного стану ґрунтів на території розташування дитячих садів, ігрових майданчиків, вигрібних ям, сміттєвих контейнерів і інших об'єктів, що займають невеликі площі, розмір пробного майданчика повинен бути не більше 5х5м.

Відбір проб проводиться з урахування вертикальної структури, неоднорідності покрову ґрунту, рельєфу і клімату місцевості, а також з урахуванням особливостей забруднюючих речовин чи організмів. Відбір проб проводиться на пробних майданчиках, які закладаються так, щоб виключити перекручування результатів аналізів під впливом навколишнього середовища. При необхідності одержання порівняльних результатів, проби незабруднених і забруднених ґрунтів відбирають в ідентичних природних умовах.

Проби відбирають за профілем з ґрунтових горизонтів шарів з таким розрахунком, щоб у кожному випадку проба була частиною ґрунту, типового для генетичних горизонтів чи шарів даного типу ґрунту. Точкові проби відбирають на пробному майданчику з одного чи декількох шарів або горизонтів методом «конверта», за діагоналлю або будь-яким іншим способом з таким розрахунком, щоб кожна проба була частиною ґрунту, типову для генетичних горизонтів або шарів даного типу гранту. Точкові проби відбирають ножем або шпателем з прикопок або грантовим буром. Об’єднану пробу складають шляхом змішування точкових проб, відібраних на одному пробному майданчику. Для хімічного аналізу об'єднану пробу складають не менше, ніж з п'яти точкових проб, узятих з одного пробного майданчика. Маса об'єднаної проби повинна бути не меншою 1 кг. При дослідженні забруднень ґрунтів сільськогосподарських угідь патогенними організмами і вірусами проби відбирають з орного горизонту з глибини від 0 до 5 см і від 5 до 20 см.

Упакування, транспортування і зберігання проб здійснюють у залежності від мети і методу аналізу. Проби, відібрані для хімічного аналізу, варто упаковувати, транспортувати і зберігати в ємностях з хімічно нейтрального матеріалу. Проби, призначені для аналізу на вміст летких хімічних речовин, варто поміщати в скляні банки з притертими пробками. Проби, відібрані для визначення фізичних властивостей ґрунту, повинні зберігати структуру ґрунту. При вмісті кістякової частини ґрунту понад 10 % обсягу поверхню монолітів варто покривати парафіном або іншими захисними матеріалами.

На кожну пробу повинен бути заповнений супроводжувальний талон, який містить дату, місце, глибину відбору, назву лабораторії, куди направляється проба, речовина, яка повинна бути визначена, прізвище, ім'я, по батькові особи, що відбирала пробу і інші дані, які можуть мати значення при аналізі.

При неможливості проведення аналізу протягом одного дня проби ґрунту зберігають у холодильнику при температурі від 4 до 5 °С не більш 24 год.

Прилади для відбору проб ґрунту Точкові проби відбирають спеціальними бурами, особливо в тих випадках, коли виймання проб проводять з глибинних шарів ґрунту. При відсутності бура можна зробити шурф потрібної глибини і обережно відбирати проби зі стінок шурфу. Шурф – продовгуватий чотирикутник із сторонами приблизно 0,8х1,5х2,0 м, який використовується для відбору проб ґрунту. При відсутності бура і необхідності взяття проб для хімічного аналізу можна користуватися лопатою. Для хімічних досліджень зразки ґрунту відбирають у ретельно вимиті, виполоскані дистильованою водою, а потім висушені скляні банки з притертими корками або поліетиленові мішечки.