Тема 7. Ранньохристиянська та романська архітектура і будівництво.
7.4 Архітектура протороманського періоду (кінець V - X ст.)
З кінця V ст. в житті Західної Європи спостерігається загальний занепад культури і техніки. Рим постійно піддавався нападам варварів. Так в 410 р. він був захоплений вестготами, а в 455 р. - вандалами. У 446 р. Західна римська імперія припинила своє існування. Осередок подальшого розвитку архітектури змістився на схід у Візантію. У Західній Європі у період з VI ст. по X ст. зводили, головним чином, житло і фортифікаційні споруди та поодинокі невеликі культові . До нашого часу вони майже не дійшли внаслідок постійних воєн. Цікавим зразком «варварської» архітектури є мавзолей остготського короля Теодоріха в Равенні, який привів остготів у Італію в 493 р. (рис. 7.17). У 1996 р. мавзолей Теодоріха, у складі ранньохристиянських пам’ятників Равенни, був включений до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Мавзолей короля Теодоріха, що збудований на березі Адріатичного моря в 526...530 рр., справляє враження суворості й урочистості.
Відносний підйом культури, мистецтв і будівництва відбувся у першій імперії середньовіччя - державі франків, яка була заснована в 751 р., Піпіном Коротким. З другої половини VIII до початку X ст. вона включала і досягла при Карлі Великому, від імені якого її називають імперією Каролінгів. Хоча сам імператор був майже неписьменний, він залучив до
Рис. 7.17. Мавзолей короля Теодоріха, Італія. План мавзолею (2-й ярус).
роботи найкращих фахівців Європи, історики називають час його правління Каролінгівським ренесансом. Карл Великий мав величезний авторитет - він був коронований римським папою на імператора Священної Римської імперії, його нащадків називали Каролінгами, а від його імені походить слово «король». Імперія Каролінгів проіснувала недовго - вона почала розвалюватися одразу після смерті імператора.
Улюблена резиденція Карла Великого, що знаходилась у м. Аахені (сучасна Німеччина, земля Північний Рейн, Вестфальдія), була споруджена у кінці VIII - початку IX ст. Вона являла собою оточений мурами комплекс, що включав палац із залами для прийомів, парадне подвір’я, капелу споруджену арх. Одон із Мєца у 795...805 роках та інші будівлі. До наших днів збереглася лише капела, яку пізніше включили в об’єм Аахенського готичного собору, що входить до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Капела вважалася дивом мистецтва архітектури, її кілька разів намагалися повторити в інших містах, але храми центричної структури надалі майже не будували, тому, що вони вміщають невелику кількість людей. Базиліки, які мають великий внутрішній простір, на багато віків стали основним типом храмів Європи.
Рис. 7.18. Капела у м. Мюнхені, Німетчина, інтер’єр, план.
Шрифти
Розмір шрифта
Колір тексту
Колір тла