1. Будівельні процеси та роботи.

     Трудові й матеріальні ресурси будівельної технології грунтуються на будівельному (робочому) процесі, який відповідно до ступеня складності може належати до однієї з таких груп:

     а) за ступенем механізації: 1) механізований процес, здійснюється за допомогою механізмів (риття котловану екскаватором, монтаж збірних конструкцій краном); 2) ручний процес, здійснюється із залученням механізованого інструмента (вібратор, фарбопульт) або немеханізованого (лопата, сокира, пила); 3) напівмеханізований процес, під час його виконання одночасно використовують машини та ручну працю;

     б) за призначенням: 1) основні процеси, під час їхнього виконання створюються елементи та частини будинків і споруд; 2) допоміжні процеси, необхідні для виконання основних процесів: улаштування риштовання під цегляне мурування; обгородження стінок траншей, укрупнювальне збирання конструкцій перед монтажем, облаштування монтованих конструкцій допоміжними навісними пристосуваннями; 3) заготівельні процеси, передбачають видобуток піску, щебеню, приготування розчину, бетону, виготовлення елементів опалубки, арматури тощо (забезпечують напівфабрикатами, деталями та виробами); 4) транспортні процеси, необхідні для доставляння матеріальних ресурсів і вантажів на будівельний майданчик;

     в) за характером виконання процесів: 1) безперервні процеси, дають змогу одразу розпочати цегляне мурування, монтаж окремих конструктивних елементів; 2) переривані процеси, вимагають перед виконанням наступних процесів обов’язкових технологічних перерв для витримування та набуття бетоном міцності, сушіння штукатурки;

     г) за значущістю (за пріоритетністю виконання) процеси: 1) провідні – підсумкові терміни зведення будівлі або споруди; 2) поєднувані – виконуються одночасно з провідними (монтаж, цегляне мурування й тинькування, загальнобудівельні й спеціальні роботи).

     Під час зведення будинків і споруд виконується комплекс робіт, які об’єднують у три групи: – загальнобудівельні роботи – земляні, пальові, кам’яні, монтажні, бетонні, покрівельні, оздоблювальні тощо. – спеціальні роботи – монтаж систем водопостачання, каналізації, опалення, вентиляції, електромонтаж, монтаж технологічного обладнання, ліфтів, зведення резервуарів, промислових печей тощо; – допоміжні роботи, забезпечують будівництво матеріалами, напівфабрикатами, деталями і поділяються на транспортні та навантажувально-розвантажувальні.

Комплекс будівельних робіт має низку періодів або циклів виконання.

У підготовчий період на будівельному майданчику здійснюється загальне підготування до провадження робіт, зокрема відбувається знесення будівель, планування, улаштування тимчасових доріг, улаштування побутових приміщень для будівельників, прокладання тимчасових комунікацій.

На першому етапі (зведення підземної частини або нульового циклу) виконують:

     – земляні роботи (риття котловану, траншей під стрічкові фундаменти й комунікації до будівлі від основних магістралей, зворотне засипання пазух);

      – зведення фундаментів, стін підвалу, внутрішніх перегородок, перекриттів, бетонна підготовка зі збірних або монолітних залізобетонних конструкцій, гідроізолювальні роботи (ізоляція підлоги та стін підземної частини);

     – уведення в будівлю необхідних комунікацій (прокладення до будівлі в траншеях трубопроводів комунікацій з улаштуванням їхнього розведення у підвальній частини будівлі).

На другому етапі будівництва (зведення надземної частини будівлі) зазвичай монтують збірні або зводять монолітні будівельні конструкції, панелі зовнішніх і внутрішніх стін, установлюють віконні й дверні блоки, виконують покрівельні й санітарно-технічні роботи з улаштування вентиляційних систем, прокладають стояки гарячої та холодної води, газопостачання, стояки й розводення електропостачання тощо. Третій, завершальний етап, називається оздоблювальним циклом, під час якого завершують скління, тинькування й плиткові роботи, оброблення (забарвлювання) стін, столярних виробів, трубопроводів, улаштування підлог, установлення санітарно-технічних приладів і електротехнічної фурнітури. Трудові й матеріальні ресурси. Професія робітника – це постійна діяльність, обумовлена видом і характером виконуваних ними робіт (монтажники, бетонники, муляри).

Спеціальність – спеціалізація відповідно до виду виконуваних робіт (монтажник-висотник, монтажник залізобетонних або металевих конструкцій). Виконання різних будівельних робіт і процесів потрибує робітників відмінних рівнів підготовки, тобто різної кваліфікації.

Кваліфікація – наявність знань і навичок, необхідних для виконання роботи певної складності. Показником кваліфікації є розряд, що установлюється відповідно до кваліфікаційних характеристик кожній професії. Важливим показником ефективності трудової діяльності робітника є продуктивність праці – виробітка та трудомісткість виконуваних робіт.

Виробітка – кількість будівельної продукції, виробленої за одиницю часу (за годину, зміну).

Трудомісткість – витрати робочого часу (люд.год, люд.дн.) на одиницю будівельної продукції (м² штукатурки, м³ цегляного мурування). Будівництво пов’язане зі споживанням великої кількості матеріальних ресурсів, до яких належать:

     – будівельні матеріали, що виготовляються на підприємствах або видобуваються в кар’єрах;

      – напівфабрикати (бетонна суміш, розчини), що готуються в заводських умовах або безпосередньо на будівельному майданчику;

     – будівельні конструкції, деталі та вироби, що випускаються на підприємствах будівельної промисловості;

      – різні вироби, матеріали, частини обладнання будівель і споруд, які постачають підприємства.

Державні будівельні норми (далі – ДБН) і технічні умови (далі – ТУ) є регламентними документами відповідності матеріалів та виробів, що постачають на будівельний майданчик.