Тема 13. Улаштування захисних покриттів

Збірно-блокову теплоізоляцію виконують з виробів заводського виготовлення – блоки, шкаралупи, плити, цегла. Кладуть ці вироби на холодні або гарячі поверхні насухо або по мастичних підмазках з азбестозуриту, мастик розчинів, коефіцієнт теплопровідності яких близький до коефіцієнта самої ізоляції. Плити (блоки) укладають знизу вгору горизонтальними смугами, першу смугу кладуть на спеціальну опорну поличку (рис. 10.19). Для пропускання кріпильних штирів у плитах роблять отвори – кріпильні штирі з’єднують з дротяними струнами і стяжками.
Після встановлення всіх плит і оформлення швів поверхню теплоізоляції штукатурять по металевій сітці.

Рис. 10.19. Збірно-блокова теплоізоляція:
1 – пристрій з дроту для кріплення ізоляції; 2 – ізоляційні блоки; 3 – бандаж;
4 – зшивка; 5 – опорна поличка; 6 – закладні деталі

 

Теплоізоляційні конструкції повної заводської готовності (рис. 10.20) використовують для теплоізоляції трубопроводів.

Рис. 10.20. Теплоізоляційна конструкція повної заводської готовності:
а – конструкція у розібраному вигляді; б – закріплення теплоізоляції;
1 – захисне металеве покриття; 2 – теплоізоляція; 3 – трубопровід;
4 – натягувальний пристрій; 5 – з’єднання шва самонарізними гвинтами;
6 – стяжний бандаж

Засипну теплоізоляцію влаштовують для захисту горизонтальних поверхонь (утеплення покрівель, перекриттів над підвалом) і вертикальних – при кладці цегляних стін. Улаштовуючи засипну теплоізоляцію (рис. 10.21), виконують операції – підготування поверхні і теплоізоляційного матеріалу,
подавання його до місця використання, укладання і розрівнювання, незначне ущільнення. Найчастіше для таких теплоізоляційних покриттів використовують керамзит, перліт, шлак, вермикуліт.

Рис. 10.21. Схема влаштування засипної теплоізоляції
на горизонтальних поверхнях:
1 – теплоізоляційний шар; 2 – маякові рейки; 3 – мотовізок для переміщення
матеріалів; 4 – рейка для розрівнювання теплоізоляційного матеріалу;
5 – коток для накочування; 6 – конструкція, яка ізолюється

Просочувальну гідроізоляцію влаштовують насиченням виробів з бетону (труб, паль, колон), кераміки (цегли, труб, блоків), азбестоцементу (листів і труб), із природного пористого каменю (вапняку, черепашнику, туфу) просочувальними матеріалами (бітумом, петролатумом, пеком, рідким склом, полімерними смолами). Максимальне насичення матеріалів відбувається в автоклавах та спеціальних ваннах.

Мастикову теплоізоляцію влаштовують нанесенням на підігріту поверхню мастики з азбестозуриту, азбестотрепелу, совеліту, азбесту, перліту, інших порошкоподібних та волокнистих матеріалів. Мастику наносять у три шари на металеву сітку, яку кріплять до поверхні та яка утеплюється. Загальна товщина мастикового покриву дорівнює 25 мм. Після висихання мастики поверхню обклеюють і фарбують.

Процес улаштування монолітної теплоізоляції, як правило, механізований (рис. 10.22).

 

Рис. 10.22. Схема влаштування монолітної теплоізоляції:
1 – розпушувач; 2 – пістолет-напилювач; 3 – гумовий рукав для подавання
суміші; 4 – те саме, для подавання рідкого скла; 5 – те саме, для подавання
стисненого повітря до пістолета; 6 – рукав для подавання стисненого
повітря до резервуарів; 7 – резервуар рідкого скла; 8 – трубопровід стисненого
повітря; 9 – електрокабель

На горизонтальних поверхнях теплоізоляційний матеріал кладуть смугами 4–6 м шириною, заповнюючи їх через одну. Після тужавлення матеріалу у цих смугах заповнюють пропущені ділянки. Утеплювачі з легких бетонів ущільнюють і загладжують віброрейками. Якщо похил поверхні до 15 %, утеплювач укладають зверху вниз, більший – знизу вгору для забезпечення його жорсткості та збереження.

Литу теплоізоляцію виконують при будівництві промислових
печей, холодильників, безканальному прокладанні теплотрас. Її влаштовують з газопінобетону, бітумоперліту механізованим наливанням на горизонтальні поверхні або заливанням у вертикальні пазухи між стінами. Влаштовують таку теплоізоляцію і методом торкретування по металевій сітці 3–5 мм з чарунками 100×100 мм. Лита теплоізоляція відрізняється простотою влаштування,
високим ступенем механізації робіт, міцністю. Недоліком є неможливість проводити роботи при мінусових температурах.

Обволікаючу теплоізоляцію (рис. 10.23) виконують з гнучких рулонних матеріалів та виробів для конструкцій, які у процесі експлуатації піддаються вібрації, деформації або мають складну форму.

Жорсткість покриття забезпечується спеціальним каркасом з металевих шпильок, сіток або дерев’яних антисептичних рейок. При теплоізоляції вертикальних поверхонь теплоізоляційні мати наколюють на металеві штирі й закріплюють дротяними стяжками. Останній шар теплоізоляції штукатурять, обклеюють рулонним матеріалом і фарбують.

Рис. 10.23. Конструктивна схема влаштування теплоізоляції
покриття з використанням волокнистих утеплювачів:
– металочерепиця; 2 – основа; 3 – контрейка; 4 – гідробар’єр; 5 – проміжок;
– кроква; 7 – захисний пояс від птахів; 8 – підшивна дошка або гіпсокартон;
9 – теплоізоляція; 10 – рейка; 11 – пароізоляція; 12 – з’єднувальна стрічка

Вакуумну теплоізоляцію виконують в установках та спорудах для зберігання зріджених газів. Вона ґрунтується на використанні мастикалої теплопровідності простору між поверхнею, що ізолюється, і хисним кожухом. У вакуумний простір засипають порошкоподібний атеріал – перліт, аерогель, силіцієву кислоту тощо.
Особливості технології влаштування теплоізоляції у зимових умовах. При низьких температурах забороняється виконання мастикової та монолітної теплоізоляції з матеріалів, до складу яких ходить вода.

Для влаштування інших видів теплоізоляції мають бути створені умови, які б запобігали потраплянню вологи до захисного шару.