1. Загальні відомості

У процесі експлуатації будівлі та споруди руйнуються під впливом атмосферних чинників, агресивного середовища. Для зменшення цього впливу, підвищення експлуатаційних якостей їх захищають спеціальними покриттями. У будівництві захисними є покрівлі, гідро-, теплоізоляція і протикорозійні покриття.
Покрівля – це верхнє водоізоляційне покриття, яке захищає будівлі та споруди від проникнення атмосферних опадів. Вона має бути морозо- та термостійкою, міцною, щоб витримувати навантаження від снігу, вітру, інколи технологічне навантаження. Роботи з улаштування покрівель називаються покрівельними.
Технологія покрівельних робіт визначається насамперед видом покрівельних матеріалів. Найчастіше покрівлі виконують з рулонних матеріалів (рулонні), менше – штучних матеріалів (азбестоцементні, черепичні та металеві) та мастик (мастикові).

Покрівлі без покрівельних матеріалів, де водозахисну роль виконує  конструктивний бетон (супербетон) плити покриття, називають індустріальними, які крім своїх основних функцій виконують ряд додаткових –  багатофункціональними або експлуатованими.
Покрівельні роботи серед інших будівельних робіт найбільш трудомісткі та найменш механізовані.

Конструктивно-технологічні рішення покрівель залежать від типу та класу споруд; типу та конструкції даху; місця влаштування покрівлі – завод, будівельний майданчик. Вид покрівельних матеріалів залежить передусім від похилу даху (рис. 10.1).

Загороджувальні та несівні конструкції будинків і споруд, які працюють у вологих умовах або постійно контактують з водою, поступово втрачають свої теплофізичні якості та міцність і починають руйнуватися. Для запобігання руйнівному впливу ґрунтових вод та атмосферних чинників конструкції покривають водонепроникними захисними покриттями – гідроізоляцією.


Рис. 10.1. Графік для вибору типу покрівлі залежно від її похилу:
В – висота гребеня даху; п/2 – половина ширини покрівлі

У житлових та промислових будинках гідроізоляцією захищають фундаменти (рис. 10.2), стіни, підлогу.

Рис. 10.2. Гідроізоляція фундаменту:
1 – вимощення; 2 – вертикальна гідроізоляція; 3 – глиняний замок;
4 – горизонтальна гідроізоляція

За видом основного матеріалу гідроізоляція буває мінеральна, металева, асфальтова та пластмасова. За способом улаштування – фарбувальна,  тукатурна, обклеювальна, лита, засипна, просочувальна, монтажна. Особливу групу гідроізоляції складають протифільтраційні екрани і діафрагми гідротехнічних споруд.

Для того, щоб підтримувати заданий температурний режим внутрішніх об’ємів будівель та споруд, загороджувальні конструкції покривають теплоізоляційним шаром. Залежно від методів улаштування та властивостей матеріалів теплоізоляційні покриття можуть бути збірно-блоковими, засипними, мастиковими, литими, обволікаючими та вакуумними.  

Використання кожного з цих видів визначається типом будівлі, її функціональним призначенням, умовами будівництва та експлуатації. Комплекс процесів із улаштування теплоізоляційних покриттів називається теплоізоляційними роботами.

Металеві конструкції під агресивним впливом навколишнього середовища піддаються хімічній та електрохімічній корозії. За характером середовища корозія буває підводною, атмосферною, ґрунтовою тощо. Інтенсивність корозії металів залежить від хімічного складу газів, частоти зволоження та висихання конструкції.

Для боротьби з корозією конструкції захищають спеціальними покриттями, які називають протикорозійними, комплекс процесів, пов’язаних з нанесенням їх – протикорозійними роботами. Деякі покриття виконують як гідроізоляційні і протикорозійні, так і тепло- та гідроізоляційні функції.