Тема 13. Улаштування захисних покриттів

Для захисту металевих та залізобетонних конструкцій від корозії використовують:
• покриття поверхонь хімічно стійкими фарбами та лаками, тумінозними матеріалами, флюатами;
• гумування поверхні листами сирої гуми;
• нанесення на поверхню порошкоподібних термопластичних атеріалів;
• гідрофобізацію поверхні силіційорганічними рідинами;
• металізацію поверхні.

Нанесення хімічно стійких фарб, лаків, бітумінозних матеріалів і флюатів виконують такими самими методами, як і у малярних роботах, застосовуючи ті самі механізми та інструменти. У заводських умовах краще всього використовувати метод електростатики.

Гумують поверхню у послідовності: поверхню старанно очищають і знежирюють, потім ґрунтують тонким шаром гумового клею, покривають рулонною сирою гумою і вулканізують. Товщина гумового покриття – 2–4 мм.
Перед нанесенням термопластичних матеріалів поверхню, яку ізолюють, потрібно нагріти до 100 °С. Порошок термопласту за допомогою форсунки наносять через повітряно-ацетиленове полум’я на поверхню, яка ізолюється, стисненим повітрям. Порошок розплавляється і суцільною масою вкриває поверхню. Нанесення виконують тонким шаром – десяті частки міліметра, з інтервалом 20–40 хв.

Гідрофобізацію використовують для захисту бетонних, залізобетонних і оштукатурених поверхонь. Для цього силіційорганічні рідини ГКР-10, ГКР-11, ГКР-94 наносять на поверхні малярними способами.

Металізація полягає у нанесенні на попередньо очищені піскоструминним апаратом поверхні металевих виробів розплавленого цинку за допомогою стисненого повітря (рис. 10.24).

Рис. 10.24. Універсальний пересувний агрегат для металізації (УПАГ–1):
1 – балон з ацетиленом; 2 – масловіддільник; 3 – компресор;
4 – установка УПН-6-63; 5 – пальник

Цинковий дріт плавлять в електричних апаратах-металізаторах під дією електричної дуги. При виконанні протикорозійних робіт контролюють товщину
покриттів, їх непроникність, щільність.