Лекція 1 Роль агрохімії в землекористуванні

Мінеральні добрива є важливим джерелом повернення поживних речовин у ґрунт і основою забезпечення сучасних інтенсивних технологій та прибуткового ведення агробізнесу в рослинництві.

 Останніми роками в Україні відзначається ріст використання основних видів мінеральних добрив, а також збільшення обсягів внесення комплексних добрив. Попит на добрива в Україні формують господарства різних організаційно-правових форм і розмірів землекористування, в т. ч. великі агрохолдинги, де значну увагу приділяють інтенсифікації сільськогосподарського виробництва.

Підвищення попиту на мінеральні добрива було обумовлене об’єктивними причинами, пов’язаними із дефіцитом органічних добрив. Останніми роками аграрії, через відсутність у багатьох господарствах поголів’я великої рогатої худоби, удобрювали до 2 % посівних площ, або близько 0,5 т на 1 га, що значно менше рекомендованих норм.

Виробництво мінеральних добрив завжди було і є одним зі стратегічно важливих сегментів вітчизняної хімічної промисловості, яке орієнтоване не лише на експорт, але й на забезпечення внутрішніх потреб аграрного сектору економіки. Останніми роками галузь зіткнулася із проблемами забезпечення сировиною для виробництва мінеральних добрив, що вплинуло на стабільність роботи хімічних підприємств. Більшість підприємств галузі займається виробництвом азотних добрив, а відтак, суттєво залежить від постачання імпортного газу та його ціни. Значне її підвищення призводить фактично до зниження конкурентоспроможності виробництва мінеральних добрив та скорочення експортного потенціалу галузі.

Вказані проблеми безпосередньо впливають на обсяги виробництва азотних добрив впродовж останніх років (­діагр. 2).

Діагр. 2. Динаміка виробництва азотних добрив в Україні (у поживних речовинах N)

Джерело: складено за даними ФАО ООН (2010–2016 рр.) і Держслужби статистики України (2017 р.)

Особливістю виробництва мінеральних добрив є те, що вони можуть також використовуватися як компоненти для отримання інших видів продукції хімічної промисловості. Минулого року у структурі їх виробництва переважав аміак безводний, а також нітрат амонію (табл. 2).

Таблиця 2. Структурний аналіз номенклатури виробництва основних видів мінеральних добрив в Україні за 2017 р.

Джерело: складено за даними Держслужби статистики України

Вагому частину азотних мінеральних добрив в Україні виробляють на підприємствах холдингової компанії Ostchem Holding AG. Вона об’єднує, зокрема, ПАТ «Азот», ПАТ «Рівнеазот», ПАТ «Сєвєродонецьке об’єднання Азот» та інші підприємства хімічної промисловості. Також виробництвом азотних добрив займається ВАТ «Одеський припортовий завод».

Стосовно інших видів мінеральних добрив — фосфорних і калійних, то їх виробництво суттєво коливається в окремі роки.

Певне зростання виробництва фосфорних добрив спостерігалося лише у період 2010–2012 рр., коли його обсяги безпосередньо збільшилися більш ніж удвічі із 22,5 тис. т до 51,6 тис. т. Аналогічна ситуація склалася також із калійними добривами. У 2016 р. їх виробництво досягло показника 4,8 тис. тонн, тоді як за 2017 р. інформації про його обсяги немає.

Нині досить значна частина складних комплексних мінеральних добрив імпортує­ться, хоча вітчизняна хімічна промисловість має потенціал збільшення обсягів їх виробництва. Зокрема, це стосується діяльності ПАТ «Сумихімпром», де здійснюється виробництво значної номенклатури мінеральних добрив: сульфат амонію, суперагро NP (10:40), суперагро NP (12:24), суперфосфат гранульований амонізований, суперагро NPК (4:20:20), суперагро NPK (15:15:15), суперагро NPK (5:16:36), суперагро NPK (6:24:12), суперагро NPK (8:19:29), суперагро NPК (8:24:24), суперагро NPК (10:20:20), суперагро NPK (10:26:26), суперагро NPK (12:24:12), суперагро NPК 14:18:18 +6S+1B і суперагро NPК 14:23:14 +6S+1B.

Експорт та імпорт мінеральних добрив

У 2017 р. вартість імпорту основних видів мінеральних добрив сягає близько $1,1 млрд, тоді як їх експорт сягнув $129,4 млн. Найбільшу питому вагу в структурі імпорту займають товарні позиції згідно з УКТЗЕД 3105000000 «Добрива мінеральні або хімічні із вмістом двох чи трьох поживних елементів: азоту, фосфору та калію; інші добрива; товари цієї групи у таблетках чи аналогічних формах або в упаковках масою брутто не більш як 10 кг». Їх частка становить 67,4%, а другу позицію займає 3102000000 «Добрива мінеральні або хімічні, азотні» із часткою 30%. 

За умов порівняння середньої ціни експорту та імпорту 1 т мінеральних добрив можна зробити висновок, що вітчизняні виробники мають беззаперечні конкурентні переваги за такими їх видами згідно з УКТЗЕД, як 3102000000 «Добрива мінеральні або хімічні, азотні», «3103000000 Добрива мінеральні або хімічні, фосфорні», 3104000000 «Добрива мінеральні або хімічні, калійні», 3104900000 «iншi». Водночас ціна експорту за товарною позицією 3105000000 «Добрива мінеральні або хімічні із вмістом двох чи трьох поживних елементів: азоту, фосфору та калію; інші добрива; товари цієї групи у таблетках чи аналогічних формах або в упаковках масою брутто не більш як 10 кг» значно перевищує аналогічну ціну їх імпорту.

Минулого року експорт мінеральних добрив виявився найнижчим за останні п’ять років, скоротившись у 7,3 разу, тоді як імпорт зріс у 2,7 разу. Найбільш вдалим для експортерів мінеральних добрив був 2011 р. і 2012 р., коли його вартість досягала щороку, відповідно, $1,8 млрд (діагр. 3).

Діагр. 3. Динаміка експорту-імпорту мінеральних добрив в Україні

Джерело: розраховано за даними митної статистики України

Варто окремо зазначити, що від стану розвитку вітчизняних підприємств із виробництва мінеральних добрив залежить подальша перспектива інтенсифікації аграрного сектору економіки та конкурентоспроможність його продукції. Поряд із цим мінеральні добрива залишаються також і одним із стратегічно важливих видів експорту продукції із високою доданою вартістю, особливо в умовах, коли світовий попит на них стабільно зростає.

Тому доречною є думка щодо необхідності повернення вказаній галузі пріоритетної уваги зі сторони держави і спрямування зусиль на збереження та відновлення потенціалу цього напрям розвитку вітчизняної хімічної промисловості як у контексті експортної диверсифікації економіки, так і з точки зору вирішення окремих питань забезпечення безперебійного постачання мінеральних добрив для потреб вітчизняного сільського господарства.

Цінові тренди на ринку мінеральних добрив

Цінова ситуація на вітчизняному ринку мінеральних добрив у цілому характеризує­ться значною їх непередбачуваністю. Відсутній як стабільний тренд на їх підвищення, так і зниження. Певною мірою це зумовлено тим фактом, що попит на мінеральні добрива останніми роками зростав, тоді як їх постачання на внутрішній ринок було диверсифіковане і відбувалося за рахунок вітчизняних та закордонних виробників. Окремий вплив справляло валютне коливання, а також інші чинники економічного характеру та кон’юнктури ринку.

Якщо більш детально зупинитися на аналізі цінових трендів у розрізі окремих видів мінеральних добрив, то найбільша волативність спостерігалася стосовно аміачної селітри. Так, впродовж жовтня-грудня 2017 р. ціна 1 т аміачної селітри зросла на ринку із 8200 грн до 9500 грн, або на 15,8% (діагр. 4). Однак, починаючи із січня по квітень 2018 р., вона знизилася до 7900 грн/т, або на 16,8%. Із лютого по квітень також дещо знизилася ціна 1 т карбаміду — майже на 600 грн/т. Якщо у лютому 2018 р. ціна 1 т карбаміду порівняно із січнем зросла із 9500 грн до 10500 грн, то впродовж березня-квітня вона знизилася до 9900 грн.

Діагр. 4. Цінові тренди на основні види мінеральних добрив в окремі місяці 2014–2018 рр.

Джерело: дані аналізу моніторингу цін Міністерства аграрної політики України

Загалом протягом останніх років цінова ситуація на внутрішньому ринку мінеральних добрив була більш сприятливою для аграрія порівняно з іншими видами матеріально-технічних ресурсів, що забезпечило збільшення обсягу їх використання та відобразилося на підвищенні рівня середньої урожайності сільськогосподарських культур та валовому виробництві аграрної продукції.