Лекція 1 Роль агрохімії в землекористуванні
- Сучасні тенденції використання мінеральних добрив у світі та в Україні.
- Агрохімія як наука. Поняття, історія виникнення, об’єкти вивчення.
- Методи агрохімічних досліджень.
1. Сучасні тенденції використання мінеральних добрив у світі та в Україні
Вплив різних чинників на врожайність сільськогосподарських культур, за оцінками спеціалістів, оцінюється так:
Такий розподіл характерний для оптимальних кліматичних і технологічних умов вирощування. За відхилення значень погодних умов, ґрунтової родючості, технології вирощування частка участі добрив у формуванні врожаю збільшується до 50-60 %.
Мінеральні добрива набули поширення наприкінці XIXст. До того часу, в основному, застосовували органічні добрива, попіл, природні туки. У дореволюційній Росії тукову промисловість було представлено невеликими суперфосфатними заводами; азотних і калійних добрив практично не виробляли.
В цілому, рівень застосування мінеральних добрив коливався і залежав від економічних та екологічних вимог. Нині у США вносять 208 кг/га, Німеччині – 238, Великобританії – 365, Франції – 277 кг/га NPK. Перше місце у світі з виробництва і використання мінеральних добрив посідає Китай: виробляє – 27 582 тис т, а використовує – 36 500 тис т. кг/га
Динаміка застосування мінеральних добрив в Україні збігається з основними світовими тенденціями. За періоди з 1966–1970 pp. по 1986–1990 pp. обсяг внесення мінеральних добрив зріс у 3,2 раза, а починаючи з 1992 р. у зв'язку з економічними труднощами він зменшився у 2,2 раза, що не відповідає науково обгрунтованій потребі, і неминуче призводить до зниження родючості ґрунтів і продуктивності сільськогосподарських культур.
Проте, значну частину вироблених добрив експортували в Турцію, Індію, США, В'єтнам. У свою чергу, Україна імпортувала добрива з-за кордону на суму 5852 тис дол., що не перекривало експорту і не могло забезпечити необхідного рівня застосування мінеральних добрив у сільськогосподарському виробництві.
Промисловість часто пропонує як добрива побічні продукти виробництва, обґрунтовуючи це певною кількістю елементів живлення. Дефіцит мінеральних добрив останніми роками і невисока собівартість таких відходів сприяє їхньому активному використанню у сільськогосподарському виробництві. Інший шлях розв'язання проблеми – імпорт сировини. Нестача мінеральних добрив з одного боку, і використання неякісних високобаластних видів, з іншого, потребують розв'язання комплексної проблеми: забезпечити сільське господарство України достатньою кількістю мінеральних добрив і попередити можливі негативні наслідки їхнього застосування забороною використання низькоякісних видів.
Враховуючи природні ресурси, в Україні домінує виробництво азотних мінеральних добрив. Калійні та фосфороні добрива виробляються значно меншими обсягами.
За останні 10 років виробництво азотних мінеральних добрив було найменшим у 2009 році та найбільшим - у 2011. Якщо у 2009 році виробництво їх становило 2,2 млн т, то торік перевищило 2,9 млн т, що більше порівняно з попереднім роком на 27%.
Серед мінеральних добрив у вітчизняній хімічній промисловості домінує карбамід та аміачна селітра. Так, у структурі виробництва добрив частка карбаміду становить 61%, аміачної селітри – 29%.
Виробниками добрив в Україні є:
- ПАТ «Концерн Стірол» (м. Горлівка),
- ПАТ «ДніпроАзот» (м. Дніпродзержинськ),
- ПрАТ «Сєвєродонецьке об’єднання Азот» м. Сєверодонецьк,
- ПАТ «Азот» (м. Черкаси),
- ВАТ «Одеський портовий завод» (м. Одеса).
- ЗАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» (м. Дніпродзержинськ)
- ПАТ «Сумихімпром» (м. Суми)
- ДАК «Титан» (м. Армянськ)
- ТОВ «Стебницький калійний завод» (м. Стебник).
Шрифти
Розмір шрифта
Колір тексту
Колір тла
Кернінг шрифтів
Видимість картинок
Інтервал між літерами
Висота рядка
Виділити посилання