Лекція 1 Роль агрохімії в землекористуванні
- Сучасні тенденції використання мінеральних добрив у світі та в Україні.
- Агрохімія як наука. Поняття, історія виникнення, об’єкти вивчення.
- Методи агрохімічних досліджень.
3. Методи агрохімічних досліджень
3.5. Оптичні методи.
Розрізняють два їх типи: поляриметрія і рефрактометрія. Полярометричний метод базується на здатності оптично активних речовин поляризувати світло. Широко використовується для визначення вмісту цукрів у соці цукрового буряку і плодів. Рефрактометрія базується на вимірюванні показників заломлення світла при переході із одного середовища в інше. У агрохімічних аналізах найчастіше користуються рефрактометрами, для визначення вмісту сухих речовин у соці овочів, плодів і ягід, а також у водних розчинах цукрів.
Потенціометрія – вимірювання електрорушійної сили (ЕРС), яка виникає в розчині під дією електродів. Ця ЕРС залежить від концентрації іонів водню, тому може слугувати точним показником ступеня кислотності розчину. Величину рН відраховують за шкалою приладу, а на сучасних моделях вона виводиться на електронне табло.
Кондуктометрія. В основі методу вимірювання питомої електропровідності розчинів, яка залежить від концентрації солей. Широко використовують при визначенні засоленості солонцюватих ґрунтів, а також доз, видів, форм і норм внесення добрив у зоні недостатнього зволоження та зрошення.
Метод спектрального аналізу - вивчення оптичного спектра речовини. як джерело світла використовують полум’я з високою температурою. спектральний аналіз включає отримання спектру аналітичного зразка, визначення довжини спектральних ліній, дослідження зміни їх інтенсивності. Для спектрального аналізу використовуються прилади: спектроскопи, спектрографи, спектрофотометри. Перевагами спектрального аналізу є мала кількість потрібної для аналізу речовини, можливість визначити 20 і більше елементів, високі чутливість і точність визначення.
Хроматографічний метод. Розрізняють адсорбційну, іонообмінну, розподільну хроматографію. Найчастіше в агрохімії для визначення амінокислот, вуглеводів, алкалоїдів, розділення пігментів, органічних кислот, вітамінів, використовують хроматографію на папері та газову. Суть методу в розділенні суміші речовин між двома рідкими фазами, які не змішуються за різних концентрацій компонентів. Однією рідкою нерухомою фазою є вода (20-25% від загальної маси суміші), іншою – насичені водою органічні розчинники – бутиловий спирт, фенол, крезол та ін. Проявлена хроматограма представляє собою серію кольорових смуг, розташованих у певному порядку. Цей метод складається із розділення речовин, проявлення, елюацій і колориметрування. В результаті можна отримати дані про якісний і кількісний склад досліджуваної речовини. Хроматографічний аналіз зарекомендував себе як точний нескладний метод аналізу складних сумішей.
Метод мічених атомів або ізотопний метод. Для пізнання процесів, які проходять в живих організмах та у зовнішньому середовищі використовують метод мічених атомів. Він ґрунтується на введені до стабільної нерадіоактивної субстанції малої кількості радіоактивного ізотопу. Радіоактивне випромінювання, яке є індикатором, дає можливість встановити розподіл, пересування і накопичення в рослинах мічених атомів. Радіоактивні сигнали фіксуються приладами-лічильниками. В агрохімії використовуються ізотопи 15N, Р32, К40, Mo99 та ін.
Бактерологічні методи. Використовуються при дослідженнях функції мікроорганізмів. Метод базується на принципі тісної залежності умов живлення рослин від кількісного і якісного складу мікроорганізмів. За характером розвитку колоній мікроорганізмів можна встановити нестачу або надлишок у ґрунті тих чи інших елементів.
Шрифти
Розмір шрифта
Колір тексту
Колір тла
Кернінг шрифтів
Видимість картинок
Інтервал між літерами
Висота рядка
Виділити посилання