Тема 5. ІННОВАЦІЙНА ФОРМА ІНВЕСТИЦІІЙ

Інновація — це процес доведення наукової ідеї або технічного винаходу до стадії практичного використання, що приносить дохід, а також пов'язані з цим процесом техніко-економічні та інші зміни у соціальному середовищі. Таким чином, інновація повинна задовольняти ринковий попит, мати новизну і приносити прибуток виробникові.

Згідно ЗУ «Про інноваційну діяльність» інновації - новостворені (застосовані) і (або) вдосконалені конкурентоздатні технології, продукція або послуги, а також організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва і (або) соціальної сфери. 

Зміст терміна «інновація» залежить від конкретної цілі дослідження, вимірювання або аналізу об'єкта.

Сучасна економічна теорія розрізняє п'ять основних типів ін­новацій:

• уведення нового продукту (товарна інновація);

• уведення нового методу виробництва (технологічна інновація);

• створення нового ринку товарів або послуг (ринкова інновація);

• освоєння нового джерела постачання сировини або напівфабрикатів (маркетингова інновація);

• реорганізація структури управління (управлінська інновація).

Відповідно до Закону України «Про інвестиційну діяльність» Інноваційна діяльність - це одна із форм інвестиційної діяльності здійснюється з метою впровадження досягнень науково-технічного прогресу у виробництво і соціальну сферу. Така діяльність включає:

- випуск і розповсюдження принципово нових видів техніки і технології;

- прогресивні міжгалузеві структурні зрушення;

- реалізацію довгострокових науково-технічних програм з великими строками окупності витрат;

- фінансування фундаментальних досліджень для здійснення якісних змін у стані продуктивних сил;

- розробку і впровадження нової, ресурсозберігаючої технології, призначеної для поліпшення соціального і екологічного становища.

Найчастіше інноваціям передує науково-виробнича діяльність, пов'язана з появою нововведення.

Ідея нововведення може бути зароджена як інвенція, ініціація або дифузія інновації.

Інвенція — ідея, пропозиція або проект, які після опрацювання наберуть форми інновації.

Ініціація — це рекомендації з удосконалення науково-техніч­ної, організаційної, виробничої або комерційної діяльності, ме­тою яких є початок інноваційного процесу або його розвиток.

Дифузія — процес передачі нововведення по комунікаційних каналах між членами соціальної системи у часі.

Нововведеннями можуть виступати ідеї, технології і т. п., які є новими для суб'єкта господарювання. Отже, дифузія інновації — це розповсюдження вже одного разу освоєної і впровадженої інновації у нових умовах. У реальних інноваційних процесах швидкість дифузії нововведення залежить від таких факторів, як спосіб передавання інформації, форма прийняття рішення, властивості соціальної системи, властивості самого нововведення.

Підготовка, обґрунтування, освоєння і контроль за впровадженням нововведення є інноваційною діяльністю (інноваційним процесом).

Інноваційний процес — це послідовність подій, протягом яких інновація визріває від ідеї до конкретного продукту, технології, структури або послуги і розповсюджується у господарській практиці та суспільній діяльності.

Основа інноваційного процесу — створення та освоєння нових технологій, що потребують фундаментальних досліджень, спрямованих на отримання нових знань про розвиток природи і суспільства безвідносно до їх конкретного використання.

Інноваційний процес у різних сферах діяльності, внаслідок розвитку науково-технічного прогресу, може проходити різні за тривалістю і витратами фази (стадії). У виробничому (інвести­ційному) середовищі ними є:

— сертифікація (патентування) ідеї;

— наукове і техніко-економічне обґрунтування нового продукту або технології;

—експериментальне освоєння зразків;

—доведення до промислового виробництва;

— отримання нового продукту в необхідному обсязі для його комерціалізації.

Інвестиційний та інноваційний процеси, як правило, взаємопов'язані. Багато хто з економістів вважають, що довгострокові інвестиції є інноваціями. Однак це не завжди так. Часто суб'єкти підприємницької діяльності з різних причин змушені відмовлятися від інновацій (або ідеї нововведень тимчасово консервуються).

У країнах з розвиненою ринковою економікою причиною можуть бути кон'юнктурні міркування, конкуренція, низький рейтинг фірми на певному етапі, брак коштів для інновацій, високий ступінь ризику інновацій. Ці чинники суттєво впливають на інноваційну політику як інвесторів, так і інших учасників інноваційної діяльності.