Тема 7. ОБГРУНТУВАННЯ ДОЦІЛЬНОСТІ ІНВЕСТУВАННЯ

Систематичний ризик пов’язаний з загальною економічною і політичною ситуацією в країні і навіть в світі, зростанням цін на ресурси, загальноринковим падінням цін на всі фінансові активи.

До категорії систематичних відносяться: ризик зміни процентної ставки, ризик падіння загально ринкових цін і ризик інфляції.

Процентний ризик зумовлений невизначеністю у майбутньому стосовно напряму руху та рівня процентних ставок. Процентний ризик для банку — це ризик перевищення середньої процентної ставки за залученими коштами (депозитами) над середньою процентною ставкою за виданими кредитами. Щодо цінних паперів, то процентний ризик – це ступінь невизначеності на рівні курсів цінних паперів, викликана змінами ринкових процентних ставок. В першу чергу під вплив такого ризику підпадають цінні папери з фіксованим періодичним доходом. Із зростом процентних ставок курси цінних паперів знижуються, і навпаки.

Ризик падіння загально ринкових цін пов’язаний з падінням цін на всі папери, що обертаються на ринку, одночасно. Цей ризик має відношення, передусім, до акцій і є наслідком загальнодержавної нестабільності. Ступінь ризику може бути різним для акцій різних емітентів. Деякі виробництва (комунальні господарства, транспорт, енергетика, харчова промисловість) мало залежать від спаду виробництва в цілому. Акції таких компаній є привабливими для тих інвесторів, які не схильні до ризику і намагаються мати гарантії надійності вкладання капіталу.

Ризик інфляції обумовлений зміною купівельної спроможності грошей і призводить до того, що вкладення навіть в самі безпечні папери піддаються збиткам. Цей вид ризику існує у всіх країнах, оскільки інфляція – загальносвітова тенденція, різняться лише її щорічні рівні в різних країнах. В розвинених країнах вважається нормальним річний рівень інфляції у 3 %.

Несистематичний ризик пов’язаний з фінансовим станом конкретного емітента цінних паперів. Він може бути викликаний невдалими маркетинговими програмами, розірванням великих контрактів емітента, страйками тощо. Оцінка такого ризику вимагає певних зусиль як з боку посередників ринку фінансових активів, так і з боку інвесторів. До категорії несистематичних відносяться ризик ліквідності, галузевий і фінансовий ризики.

Ризик ліквідності пов’язаний з можливою затримкою реалізації цінного паперу на ринку. Інвестор повинен бути впевнений, що при необхідності він може продати свій цінний папір і обернути вкладений капітал в готівку. Найменший ризик ліквідності у боргових зобов’язань, оскільки в умовах їх випуску обумовлюється можливість погашення паперів до кінця строку позики, при цьому можлива втрата процентів, але основний капітал зберігається і повертається кредитору.

Галузевий ризик пов’язаний зі зміною стану справ в окремій галузі економіки. Кожна галузь економіки переживає народження, підйом, розквіт і занепад. Це обумовлюється зменшенням ресурсів, зміною попиту на продукцію, загальним напрямом економічного розвитку. Галузь на стадії підйому і розквіту має більший прибуток, а, відповідно, і привабливість для акціонерів.

Фінансовий ризик – це збитки в зв’язку з нерентабельністю або банкрутством емітента цінних паперів. Фінансовий стан підприємства значною мірою визначається співвідношенням власних і позичкових коштів. Позичкові кошти (короткострокові та довгострокові кредити банків) – вигідне джерело фінансової діяльності акціонерного товариства, оскільки сума процентів за користування кредитом, як правило, менше вартості випуску і продажу додаткових випусків акцій та облігацій. В той самий час чим більша частка позичкових коштів, тим вище ризик у акціонерів залишитися без дивідендів, тому що значна частина прибутку буде виплачуватися у вигляді процентів від суми боргу. При банкрутстві підприємства вся сума, виручена при реалізації активів, піде на сплату боргу, відшкодовувати інвестиційні кошти акціонерам буде нічим.

В цілому фінансовий ризик як міру економічної або соціальної невизначеності можна охарактеризувати:

- за розміром – високий, середній та низький;

- за ступенем припустимості – припустимий, коли втрачається частина доходу, прибутку; критичний (локальний) ризик, при якому повністю втрачаються доходи і виникає необхідність відшкодовувати витрати; катастрофічний ризик повної втрати майна.;

- за об’єктами – ризик підприємця, підприємства, банку, страхової компанії, тобто окремих юридичних і фізичних осіб;

- за видом діяльності – ризик виробничої, посередницької, торгової, транспортної, консалтингової, страхової, охоронної та іншої діяльності;

- за економічним змістом – чистий ризик як об’єктивна можливість понесення збитків (нульового результату) і спекулятивний ризик як суб’єктивна можливість отримання позитивного або негативного результату певної діяльності;

- за характером – операційний, інфляційний, кредитний, процентний, валютний.

Операційний ризик (або бізнес-ризик, підприємницький ризик) полягає у спроможності підприємства підтримати рівень доходу на вкладений капітал. В умовах акціонерного товариства - це можливість підтримати дохід на акцію на рівні, що не знижується.

Інфляційний ризик визначається ступенем точності прогнозування інфляції і її впливу на результат фінансово-господарської діяльності.

Процентний ризик знаходить свій прояв у зміні процентних ставок по наданим кредитним ресурсам.

Валютний ризик виникає у зв’язку з невизначеністю майбутнього руху курсів національної валюти по відношенню до іноземних валют. Впливу валютного ризику підлягають всі суб’єкти інвестиційної діяльності, які здійснюють фінансові операції у валютах, відмінних від їх національної валюти.

Кредитні ризики займають одне з чільних місць у групі фінансових ризиків. Цей ризик означає можливість виникнення збитків внаслідок несплати або простроченої оплати клієнтом своїх фінансових зобов’язань. Таким чином, ризикує як кредитор, так і позичальник.

Ринок цінних паперів породжує інвестиційний ризик, що акумулює процентний і бізнес-ризики, а також породжує специфічний ринковий ризик. Сутність інвестиційного ризику полягає у ризику втрати, по-перше, вкладеного (інвестованого) капіталу, а, по-друге, - очікуваного доходу.

Ринковий ризик, як правило, не пов’язаний з економічною ситуацією на підприємстві–емітенті. Цей ризик відображає зміни в очікуваннях інвесторів відносно перспектив підприємства-емітента. Зазвичай емітент не може вплинути на рух на ринку своїх цінних паперів. Раптова війна, результати виборів, політична ситуація, хвороба або втрата президента, приплив золота тощо мають величезне значення на рух ринкових цін.

Доцільно відрізняти інвестиції від спекуляцій. Існує три головних критерії, що їх відрізняють:

1. По інвестиціях ступінь ризику по цінному паперу ретельно балансується очікуваним доходом. Але навіть дуже високий очікуваний дохід за цінним папером не може слугувати причиною для великого ризику.

Існує межа припустимого ризику на цінний папір при інвестиціях. Спекуляція передбачає відсутність жорсткого зв’язку між майбутнім доходом і ризиком на цінний папір. Крім того, спекуляція не передбачає межі ризику на цінний папір.

2. Інвестиції і спекуляції відрізняються термінами вкладання коштів. Спекуляції мають на меті швидке отримання доходу, і частіше всього їх термін обмежений кількома місяцями. У США, наприклад, вважається, що вкладання грошей на строк більше півроку означає, що вони інвестовані.

3. Інвестор очікує отримати стабільний дохід на достатньо високому, прийнятному для нього рівні. Спекулянт діє за принципом “купити дешевше – продати дорожче”, тобто його цікавить тільки різниця між вкладеним і отриманим капіталом.