Тема 7. ОБГРУНТУВАННЯ ДОЦІЛЬНОСТІ ІНВЕСТУВАННЯ

Основою діяльності будь-якого підприємства є отримання очіку­ваної економічної вигоди та нарощування економічного потенціалу за рахунок інвестицій. Кожне інвестиційне рішення базується на:

-     оцінці власного фінансового стану та доцільності участі в інвес­тиційній діяльності;

-     оцінці обсягу інвестицій та джерел фінансування;

-     оцінці майбутніх надходжень від інвестицій.

Інформаційну базу (у вигляді проекту як спеціально оформлено­го інвестиційного плану чи результатів проведеної експертизи проек­ту) для ухвалення рішення щодо включення проекту в інвестиційний портфель, початку його інвестування, постійного моніторингу реалі­зації надає інвестиційний аналіз. Він є складовою процесу управлін­ня інвестиціями.

Інвестиційний аналіз — це комплекс методичних і практичних прийомів та методів розробки, обґрунтування й оцінки доцільності

реалізації інвестицій з метою прийняття інвестором ефективного рі­шення.

Методи і прийоми інвестиційного аналізу є засобами для глибо­кого дослідження явищ та процесів в інвестиційній сфері, а також формулювання на цій основі висновків і рекомендацій. Процедура та методи такого аналізу спрямовані на висунення альтернативних ва­ріантів вирішення проблем проектування та інвестування, виявлення масштабів невизначеності по кожному з них та їх зіставлення за різ­ними критеріями ефективності.

Лише незначна частка інвестицій не дає очікуваного результату з незалежних від інвестора причин. Більшість проектів, що виявилися збитковими, могла бути не допущена до реалізації за умови якісного проведення інвестиційного аналізу. Таким чином, інвестиційний ана­ліз сприяє підвищенню ефективності управління інвестиціями.

Необхідно враховувати, що інвестиційний аналіз — це динаміч­ний процес, що відбувається у двох площинах — часовій та предмет­ній. У часовій площині виконуються роботи, які забезпечують про­цес розвитку інвестиційних проектів, починаючи від виникнення самої ідеї і до їх завершення. У предметній площині здійснюється аналіз і розробка інвестиційних рішень в різних змістовних аспек­тах. До цих аспектів належать економічне середовище, правильно поставлені мета і завдання інвестування, маркетинговий, виробни­чий, фінансовий та організаційний плани інвестора, технічна база інвестиційного проекту, його соціальна значущість, екологічна без­пека, фінансова спроможність проекту, організація управління про­ектом, аналіз інвестиційного ризику, чутливість проекту до зміни окремих найсуттєвіших факторів, достатність показників ефектив­ності, оцінка можливостей учасників проекту, ділових якостей його менеджерів. Перелічені аспекти повинні бути розроблені у процесі підготовки інвестиційного проекту, розглянуті під час його аналізу, враховані при прийнятті рішення щодо інвестування, а також про­контрольовані при реалізації проекту аж до його завершення чи при­пинення.

Предметом інвестиційного аналізу є причинно-наслідкові зв'язки економічних процесів і явищ в інвестиційній діяльності, а також її со­ціально-економічна ефективність. Їх дослідження дозволяє дати пра­вильну оцінку досягнутим результатам, виявити резерви підвищення ефективності виробництва, обґрунтувати бізнес-плани та інвестицій­ні рішення.

Об'єктом інвестиційного аналізу є фінансово-господарська ді­яльність підприємств в контексті взаємозв'язку з техніко-організаційними, соціальними та іншими умовами інвестиційної діяльності.

Суб'єкти інвестиційного аналізу — це користувачі аналітичної інформації, що безпосередньо або опосередковано зацікавлені в ре­зультатах і досягненнях інвестиційної діяльності підприємства. До їх числа, передусім, належать власники, керівництво, персонал, поста­чальники, покупці, кредитори, держава (в особі податкових, статис­тичних та інших органів, які аналізують інформацію з погляду своїх інтересів для ухвалення інвестиційних рішень). Зокрема, для власни­ків, зацікавлених у стабільності та зростанні дивідендів на вкладений капітал, пріоритетними напрямами аналізу є прибутковість капіталу та фінансова стійкість підприємства, у зв'язку з чим об'єктом інвести­ційного аналізу для них є, насамперед, вплив інвестиційних проектів на фінансовий стан підприємства та фінансові результати від їх реа­лізації. Постачальники та покупці здійснюють інвестиційний аналіз з метою визначення здатності підприємства виконати свої договірні зобов'язання з позиції оцінки прогнозної зміни його фінансового стану внаслідок здійснення інвестиційної діяльності. Об'єктом інвестицій­ного аналізу для кредиторів підприємства є ліквідність його балансу, платоспроможність і кредитоспроможність. Персонал підприємства, зважаючи на зацікавленість у збільшенні заробітної плати, інших форм заохочень і соціальних виплат, аналізує, переважно, прогнозні зміни фінансових результатів. Пріоритетним об'єктом інвестиційно­го аналізу для представників держави, зокрема, податкових органів, через їх зацікавленість в максимізації і своєчасності надходження по­датків та зборів, є фінансові результати. Лише керівництво підприєм­ства здійснює всебічну оцінку ефективності інвестиційної діяльності з метою отримання повної достовірної інформації, об'єктивно необ­хідної для ухвалення оптимальних інвестиційних рішень.

Світовий досвід нагромадив значну кількість методів та прийомів інвестиційного аналізу, які починають поширюватись і у нас.

Найвідоміші методи можна розподілити на три групи:

1) методи оцінки ефективності інвестицій за допомогою співвідношення грошових надходжень (позитивних потоків) з витратами (негативними потоками). Ці методи на сьогодні є традиційними;

2) методи оцінки ефективності інвестицій за бухгалтерською звітністю;

3) методи оцінки ефективності інвестицій, що ґрунтуються на теорії часової вартості грошей.

За допомогою цих методів здійснюється інвестиційний аналіз проектів, тобто оцінюється і зіставляється інвестиційна привабливість (ефективність) напрямків інвестування, окремих програм (проектів) або об’єктів.

Розрізняють три види оцінки ефективності інвестицій: фінансову (комерційну), бюджетну та економічну.

Фінансова оцінка передбачає фінансові результати реалізації проекту для його безпосередніх учасників. Ця оцінка базується на очікуваній нормі доходності, яка влаштовує всіх суб’єктів інвестування. При цьому інші наслідки впровадження проекту не враховуються.

Бюджетна оцінка ефективності віддзеркалює фінансові наслідки для різних рівнів бюджетів, тобто очікувані співвідношення видатків, податків та зборів. Показником бюджетної ефективності впровадження проекту є різниця між податками та видатками певного рівня бюджету, рівень яких залежить від впровадження конкретного проекту. Економічна ефективність інвестиційного проекту — це різниця між результатами і витратами за межами фінансової ефективності прямих учасників проекту.

Економічна оцінка характеризує ефективність проекту для народного господарства загалом або для галузі, групи підприємств, регіону тощо.