Тема 1. Просторові об’єкти, шкали вимірювань та системи координат

Людина сприймає інформацію за допомогою органів чуття, а саме очей, вух, носа, язика, шкіри.

Загалом за сприйняттям людей можна умовно поділити на чотири категорії :

• Аудіали

• Візуали

• Кінестетики

• Дискрети

Аудіал – це людина, яка сприймає найбільшу кількість інформації через слуховий сенсорний канал. Аудіали вважаються рідкісним типом людей, тому що лише 25% сприймає світ переважно через звуки).

Кінестетик – людина, яка найкраще засвоює інформацію через тактильні відчуття або за допомогою рухів. Основні ознаки: кінестетик «відчуває» навколишній світ. Таких людей близько 40%. Свої слова та дії такі люди так чи інакше асоціюють з фізичними відчуттями. 

Найрідкіснішим типом людей за їх сприйняттям є дискрети– люди, які сприймають будь – яку інформацію через аналіз, логічне та критичне осмислення. Їм притаманні схильність до аналізу і систематизації інформації, легкість в роботі з числами та знаками.

Візуал – людина, яка сприймає більшу частину інформації за допомогою зору. Візуали складають 35% нашої планети. 

Будь – яка особистість не має одного точного типу сприйняття, людина може бути комбінувати в собі кілька різних типів. Саме тому часто можна зустріти твердження що люди на сьогоднішній день завдяки різкому підйому розвитку соціальних мереж в переважній більшості є візуалами.

Візуалізація — унаочнення, створення умов для візуального (зорового) спостереження.

Візуалізація — це процес побудови графічного образу даних, що допомагає у процесі загального аналізу даних вбачати аномалії, структури.

Візуалізація даних – це представлення наборів  складних цифр й таблиць у вигляді картинок і зображень, наприклад графіків або діаграм.

В перекладі з грецької «Гео»- це «земля». Коли ми говоримо про візуалізацію геопросторових даних, ми передбачаємо дані, які пов’язані з конкретним місцезнаходженням просторових об’єктів відносно поверхні Землі, і характеризуються такими конкретними параметрами як координатами місцезнаходження, довжиною, шириною, висотою, площею і їх взаємодією між собою.

Признайтеся чесно, так як серед нас мало аудіоналів, людей, які добре сприймають на слух,  Вам важко сприймати інформацію на слух,  бачачи на екрані тільки мене і тему лекції, правда?

Саме тому в будь-якій сфері життя коли ми хочемо донести свою думку ми стараємось підсилити свої слова картинками, схемами, фрагментами відео, а якщо говоримо про великі об’єми числових даних, - то застосовуємо графіки, діаграми.

Наприклад, поясніть людині по телефону як пройти до пункту призначення? Якщо це кілька кварталів і поворотів, то звичайно що Ви зайдете в гугл карти, побудуєте маршрут і скинете скрін через месенджер, правда?

Якщо Вам потрібно знайти інформацію про будь-який заклад в Києві чи в своєму рідному населеному пункті, Ви швидше за все його знайдете на гугл картах, де міститься інформація практично про кожен заклад, його адресу, графік роботи, контакти, сайт.

Якщо хочете поїхати на відпочинок  в Карпати, то звичайно що обравши бажаний для Вас населений пункт Ви задасте в пошуку запит щоб відобразити всі готелі або знайти інше житло для оренди.

Це все робота з геоінформаційними системами.