Лекція №11. Системи координат. Розграфка і номенклатура карт

За поверхню відліку в системі координат УСК-2000 прийнятий референц-

еліпсоїд Красовського з параметрами:

• велика піввісь 6 378 245 м;
• стиснення 1:298,3.

Положення пунктів в прийнятій системі координат визначається:

• просторовими прямокутними координатами X, Y, Z (вісь Z співпадає з віссю обертання еліпсоїда, вісь X лежить в площині нульового меридіану, а вісь Y доповнює систему до правої; початком системи координат є геометричний центр еліпсоїда);
• геодезичними (еліпсоїдальними) координатами: широтою — В, довготою — L, висотою — H;
• плоскими прямокутними координатами х та у, які обчислюються в проекції Ґауса-Крюгера;
• геодезична висота Н утворюється, як сума нормальної висоти та висоти квазігеоїда над еліпсоїдом Красовського. Нормальні висоти геодезичних пунктів визначаються в Балтійській системі висот 1977 року, вихідним початком якої є нуль Крондштадського футштоку, а висоти квазігеоїда обчислюються над еліпсоїдом Красовського.

4.Місцеві системи координат Положення про порядок встановлення місцевих систем координат було затверджено наказом Мінекоресурсів від 3.07.2001 року за № 245.

Місцеві системи координат встановлюються з метою мінімального спотворення проекції Ґаусса-Крюгера, зручності у використанні і застосовуються при виконанні топографо-геодезичних робіт та створенні топографічних планів у масштабах 1:5 000, 1:2000, 1:1 000 та 1:500 на території міст та інших населених пунктів, промислових комплексів усіх галузей економіки, підприємств гірничодобувної та нафтодобувної промисловості.

Встановлення нової або внесення змін до існуючої місцевої системи координат проводиться у випадках:

• якщо на об'єктах не виконувались топографо-геодезичні роботи і відповідно не були встановлені місцеві системи координат;
• якщо місцеві системи були не зв'язані з державними системами;
• якщо об'єкти примикають один до одного і для кожного з них була встановлена своя місцева система координат.