Лекція №7. Методика відбору ґрунтових проб: Методика відбору ґрунтових проб для проведення агрохімічних досліджень ґрунтів.

1. Методика відбору ґрунтових проб для проведення агрохімічних досліджень ґрунтів.

– не важливо

+/– не дуже важливо

+ важливо

Цілі відбирання проб ґрунту

Цілі	Використання землі	Середня концентра ція	Просторова мінливість		Зміна часу	ISO 10381 посилання
			Горизонтальна	Вертикальна
1 Картографія	все	-	+	+	-	1,2,3
2 Класифікація	все	+	-	+	-	1,2,3
3 Контроль	сільськогосподарське	+	-	+/-	+	1,2,3
	лісництво	+/-	+	+	+	1,2,3
	природне	+/-	+	+	+	1,2,3
4 Оподаткування	все	+/-	+	+/-	графік	1,2,3
5 Поліпшення функції ґрунту	все	+	-	+	+/-	1,2,3,5
6 Максимальне навантаження сільськогосподарське	сільськогосподарське	+	-	+/-	+	1,2,3,5

Типи проб:

• - порушені проби (масово-пропорційне відбирання проб, проби, отримані без будь-якої спроби зберегти структуру ґрунту);

• - непорушені проби (пропорційне об’єму відбирання проб, проби отримані з використанням методу, призначеного для збереження структури ґрунту).

Максимальні площі репрезентативності точки відбирання проб за різних видів обстеження залежно від категорії складності ґрунтового покриву

Категорія складності ґрунтового покриву	Максимальні площі репрезентативності точки відбирання проб під час обстеження, га
	ґрунтовому	агрохімічного при рівнях NPK кг/га д.р. кожного виду			на забруднені сть
		менше ніж 60	більше ніж 60
1 Сухостепові, степові і частково лісостепові території з однорідним ґрунтовим покривом: 1–2 компонентні як в генетичному, так і літогранулометричному* аспектах за частки схилових ґрунтів менше 10 %	40	40		25	25
2 Сухостепові, степові і лісостепові території з 3–5 компонентним в генетичному чи літогранулометричному* відношенні ґрунтовим покривом або часткою схилових ґрунтів 10–35 %	35	25		15	15
3 а) сухостепові, степові і лісостепові території з 6–8 компонентним в генетичному чи літогранулометричному* відношенні ґрунтовим покривом або часткою схилових ґрунтів 30–50 %; б) поліські території з 3–5 компонентним у генетичному або літогранулометричному* відношенні ґрунтовим покривом; в) зрошувані ґрунти без ознак вторинних осолонцювання і гідроморфності; г) осушені ґрунти без ознак вторинного заболочування	30	15		10	10
4 а) степові і лісостепові території з дуже неоднорідним ґрунтовим покривом – 9–10 компонентів в генетичному чи літогранулометричному* відношенні або частка схилових ґрунтів більше ніж 50 %; б) поліські території з неоднорідним ґрунтовим покривом – 6–8 компонентів у генетичному або літогранулометричному* відношенні; в) передгірні території Криму і Карпат; г) осушені ґрунти з ознаками вторинного заболочування	25	10		5	5
5 а) гірські території; б) заплави річок і тераси-дельти Дніпра та Дунаю; в) поліські території з дуже неоднорідним ґрунтовим покривом – більше ніж 9 компонентів у генетико-літогранулометричному* відношенні; г) ґрунти інших зон з надзвичайно неоднорідним ґрунтовим покривом – більше ніж 11 компонентів у генетико- літогранулометричному* відношенні; д) зрошувані ґрунти з ознаками вторинного осолонцювання і гідроморфізму на площі понад 10 %; е) осушені ґрунти з ознаками вторинного заболочування на площі понад 10 %	25	5		3	3

Несистематичні схеми

(нерегулярний відбір проб)

"N", "S", "W" і "X" схеми відбору проб використовуються в сільськогосподарському (садівничому) дослідженні землі. Розподіл ґрунтових компонентів є відносно гомогенним, за контур такої схеми береться велика кількість проб, які потім можуть бути зсипані і змішані, щоб одержати один зразок для аналізу.
Діагональні схеми

Схема обертових діагоналей,

порядок дій:

• a) вибрати репрезентативну площу приблизно в 1000 м2;

• b) розділити цю площу на чотири квадрати, кожний по 250 м2;

• c) у межах кожного квадрата провести по дві діагоналі, уздовж кожної з який буде отримано дев'ять проб;

• d) відібрати проби відповідно до певних вимог;

• e) підготувати комплексні зразки 1, 2, і 3 шляхом:

змішування одиничних проб на позиціях 1, 4, 7, 10, 13, і 16, щоб дати комплексний зразок 1;
змішування одиничних проб на позиціях 2, 5, 8, 11, 14, і 17, щоб дати комплексний зразок 2;
змішування одиничних проб на позиціях 3, 6, 9, 12,15, і 18, щоб дати комплексний зразок 3;

Схема обертових діагоналей для

районів постійного моніторингу

Круглі сітки

Круглі сітки придатні для окреслення обмежених областей забруднення, таких як резервуари для зберігання, але також і вказувати наявність впливу навколо регіонального джерела викидів, наприклад, випадіння промислових підприємств. Відбір проб виконується в секціях концентричних кіл (радіуси яких залежать від передбачуваної площі забруднення) і за лініями восьми головних точок компаса.

Відбір проб уздовж лінійного джерела

Методика відбору середнього зразка грунту для

визначення фізичних властивостей грунту

У визначенні об’ємної щільності

- для піщаних, суглинних і глинистих ґрунтів: до 1 кг;
- для торфових ґрунтів і органічних горизонтів лісових ґрунтів: до 0,5 кг;
-для ґрунтів з підвищеною кількістю гравію, кругляків і каменів: потребуються більші маси.

Відбирання проб для визначення

рухомого азоту

• Звичайно відбираються проби з трьох шарів ґрунту: від 0 м до 0,3 м; від 0,3 м до 0,6 м і від 0,6 м до 0,9 м. Можуть бути випадки, коли у зв’язку зі специфічними потребами дослідження вивчають шари більші за 0,3 м.

• До 15 індивідуальних проб, отриманих з урахуванням місця і шару, формують складений зразок. Щоб уникнути втрат рухомого азоту, складені зразки треба зберігати при 4 °C в охолоджуваній коробці в темряві і передати в лабораторію.