Тема 7. Взаємовиключні альтернативи та нормування капіталу

Під інвестиційними ресурсами розуміються всі види грошових та інших активів підприємства, які можуть бути використані для інвестиційної діяльності. Під ними також можна розуміти всі види власності та інтелектуальних цінностей, які можна інвестувати в підприємницьку діяльність.

Відповідно до Закону «Про інвестиційну діяльність» до цінностей, необхідних для здійснення підприємницької діяльності, належать:
- грошові кошти, цільові внески банків, паї, акції та інші цінні папери;
– рухоме та нерухоме майно (будівлі, приміщення, обладнання) та інші матеріальні цінності;
- майнові права, що випливають з авторського права, досвіду та інших інтелектуальних цінностей, оформлених у вигляді технічної документації, навичок і виробничого досвіду, які необхідні для організації того чи іншого виду виробництва, але незапатентовані («ноу-хау»);
- сукупність технічних, технологічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, навичок і виробничого досвіду, які необхідні для організації того чи іншого виду виробництва, а також не запатентовані;
- права користування землею, водою, ресурсами, приміщеннями, спорудами, обладнанням, іншими майновими цінностями.
Інвестиційні ресурси залучаються підприємствами для здійснення інвестицій в об'єкти фінансування у вигляді фінансових, матеріальних, нематеріальних і трудових ресурсів.

Пріоритетність форм інвестиційних ресурсів може відрізнятися на підприємствах різних організаційно-правових форм, однак усі зазначені складові є обов’язковими для здійснення ефективної інвестиційної діяльності.

У сучасній економічній літературі можна знайти багато визначень капіталу, що пов’язано з багатоаспектністю цього поняття. Кожен аспект вказує на характеристику капіталу, яка розкриває його сутність. Капітал підприємства являє собою сукупну вартість коштів у грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, вкладених у формування його активів з метою отримання прибутку (доходу). Основні характеристики категорії «капітал», які найбільш придатні для подальшого практичного використання в управлінні капіталом підприємства.

1. Капітал як накопичена вартість. У цій якості капітал тлумачиться як накопичений запас економічних благ (власності) на певний момент часу. Тобто як накопичену економічну вартість на певну дату. На підприємствах капітал як накопичена вартість характеризується запасом основних фондів, нематеріальних активів, грошових коштів, матеріальних і нематеріальних оборотних активів тощо.
2. Капітал як виробничий ресурс (фактор виробництва). Ресурси стають капіталом, коли вони спрямовані на виробництво (бізнес).
   Ресурси, спрямовані на споживання, не є капіталом.
   3. Капітал як інвестиційний ресурс. За своєю економічною природою капітал призначений для інвестування - вкладення коштів у певні об'єкти з метою отримання доходу.
   4. Капітал як джерело доходу. Це одна з важливих характеристик капіталу, яку відзначають представники всіх економічних шкіл.
   Куди б не був спрямований капітал – у сферу реальної економіки чи у фінансову сферу – він завжди потенційно здатний приносити дохід своєму власникові за умови ефективного використання.
   5. Капітал як об’єкт вибору часу. На всіх етапах функціонування капіталу (накопичення, інвестування, використання) власники капіталу стикаються з дилемою вибору, пов’язаної з його використанням у часі.     Часова перевага завжди вимагає від власника капіталу прийняття рішення про співвідношення споживання благ у поточному та майбутньому періодах відповідно до його економічних інтересів. 6. Капітал як об’єкт купівлі-продажу. У цьому аспекті капітал утворює особливий тип ринку – ринок капіталу, який характеризується попитом, пропозицією та ціною, а також певними суб’єктами ринку. Ціна капіталу формується під впливом попиту та пропозиції. Кількісним вираженням цієї ціни зазвичай є рівень середньорічної норми прибутку на капітал. 7. Капітал як об’єкт права власності та розпорядження. Використання капіталу в економічному процесі не обов'язково пов'язане з наявністю права власності. У сучасних умовах підприємець може мати права розпорядження капіталом без права власності на нього. (Приклад: функціонування капіталу в акціонерному товаристві, коли власники капіталу передають права розпорядження ним іншим особам). З урахуванням цього аспекту власності та управління капітал поділяється на
   власні та позичені (позичені), співвідношення між якими наз
   «структура капіталу». Він впливає на багато аспектів ефективності господарської діяльності підприємства і багато в чому визначає рівень її
   ринкова вартість.
   8. Капітал як носій фактора ризику. Використовуючи капітал для отримання доходу, підприємець свідомо бере на себе економічний ризик, пов'язаний з можливим відхиленням від очікуваного доходу, а також можливими збитками.
   (частково або повністю) інвестованого капіталу. Ризик і прибутковість капіталу тісно взаємопов'язані. Чим вище рівень очікуваного прибутку на капітал, тим більше
   рівень ризику, і навпаки.
   9. Капітал як носій фактора ліквідності. Ліквідність капіталу розуміється як здатність його продати за його реальною ринковою вартістю. Аспект ліквідності характеризує можливість «переливу капіталу» при виникненні несприятливих умов. Ліквідність різних видів капіталу неоднакова. Він враховується при формуванні необхідного рівня рентабельності в процесі підприємницької діяльності.

Класифікація капіталу. 

1. За приналежністю підприємства розрізняють власний і позиковий види капіталу. 

2. За натуральною і матеріальною формами інвестування розрізняють капітал у грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, 3. За об’єктом інвестування розрізняють основний і оборотний види капіталу підприємства. Основний - капітал, вкладений у всі види необоротних активів підприємства (а не тільки в основні засоби, як це часто трактується в літературі). Оборотний - капітал, вкладений у всі види його оборотних коштів. 

4. За формою присутності в процесі обігу капітал підприємства розрізняють у грошовій, виробничій і товарній формах.
5. За організаційно-правовими формами діяльності розрізняють такі види капіталу: акціонерний (капітал підприємств, створених у формі акціонерних товариств), пайовий (капітал товариства товариства з обмеженою відповідальністю, товариства та ін.), індивідуальні (капітали окремих підприємств - сімейні та ін.).
6. За характером використання в господарському процесі виділяють оборотний і непрацюючий види капіталу. Оборотний капітал характеризує ту його частину, яка безпосередньо бере участь у формуванні доходу та забезпечує операційну, інвестиційну та фінансову діяльність підприємства.