ТЕМА 12. КОНФЛІКТИ ТА СТРЕСИ ЯК ОБ’ЄКТИ УПРАВЛІННЯ

Стрес (англ. stress - напруга) - це явище, яке викликається великими або малими обсягами робіт, необхідністю зживатися один з одним, конфліктом ролей, їх невизначеністю, сумом, безцільністю існування, відсутністю важливої справи, фізичними, психологічними та іншими причинами.

Фактори, які зумовлюють стреси, можна поділити на три групи:

1) Організаційні: відсутність важливої справи, безцільність існування, перевантаження чи недовантаження роботою, конфлікт ролей, їх невизначеність, нецікава робота тощо.

2) Особисті: необхідність уживатися один з одним, смерть у родині, шлюб, вагітність, сексуальні проблеми, погані стосунки з рідними, зміна квартири, поїздка у відпустку, невдале проведення свята, радість, порушення звичок, уподобань тощо.

3) Фактори оточення: спека, холод, шум, вітер, дощ, буревій, землетрус тощо.

Необхідно зазначити, що кожна людина має індивідуальну сприйнятливість до стресів: якщо одна буде хвилюватись через дрібниці, то інша на такі ж ситуації не буде звертати жодної уваги.

Український науковець доктор біологічних наук професор Анатолій Косенко зазначає, що стреси формуються під впливом:

- позитивних почуттів (вдячність, повага, довіра, захоплення, прихильність, доброзичливість тощо);

- негативних почуттів (ненависть, недовіра, презирство, ворожість, ревність, жадання помсти, загроза безпеці тощо).

Залежно від цього виділяють такі види стресів:

1. Ейфоричний стрес, пов'язаний з закоханістю, одруженням, народженням дитини, вдалим проведенням відпустки, приємним знайомством, несподіваною винагородою тощо. Такий стрес приносить задоволення, радість, щастя, приємні емоції і підвищує захисні сили ор-ганізму.

2. Дистрес, пов'язаний з хворобами, невдачами, конфліктами, не-приємними життєвими ситуаціями та обставинами, розлученням, втра¬тою коханої людини тощо. Такий стрес викликає переживання, страхи, неспокій, зумовлює виникнення депресії, хвороб, руйнує здоров'я.

Процес виникнення стресу охоплює три етапи:

І. Поява початкової реакції подиву, тривоги, невміння справитися з ситуацією.

ІІ. Виникнення суперечок.

ІІІ. Настання фази виснаження, витрат запасів енергії, втоми.

Для усунення стресу працівник в процесі самоуправління повинен:

- оцінити свій власний стан та результати діяльності;

- конкретизувати систему своєї роботи (наприклад, слід розписати, що зробити сьогодні, а що завтра і т.д.);

- не погоджуватись на нову роботу (завдання), якщо незавершена попередня;

- підтримувати доброзичливі стосунки з начальником;

- не погоджуватись зі суперечливими вимогами;

- доповідати начальнику про нечіткість завдання;

- поліпшувати стосунки з членами колективу, формальними та неформальними групами;

- не скаржитись;

- обдумувати кожен свій крок;

- вміло організовувати свій відпочинок;

- вивчати відповідну літературу і отримані знання застосовувати на практиці.

Для управління стресами менеджеру можна запропонувати:

- вивчати особливості характеру, діапазон знань, ставлення до праці своїх підлеглих;

- вибирати тип і обсяг робіт у відповідності до здібностей, потреб і навичок працівників;

- надавати працівникам найбільш повну характеристику майбутньої роботи;

- дозволяти працівникам обґрунтовано відмовлятись від роботи;

- вміло пояснювати необхідність виконання роботи;

- приймати оптимальні рішення;

- встановлювати чіткі зони повноважень;

- удосконалювати комунікації;

- використовувати стиль керівництва відповідно до ситуації;

- не приховувати виробничо-господарську інформацію;

- забезпечувати необхідну винагороду за ефективну роботу;

- застосовувати графіки з метою пояснення певних економічних явищ;

- виступати наставником щодо підлеглих;

- підвищувати кваліфікацію підлеглих;

- розвивати здібності підлеглих;

- за необхідності сприяти працівнику у зміні робочого місця тощо.

Крім того, для подолання стресів, викликаних різними причинами, доцільно:

- регулярно займатись спортом;

- культивувати почуття гумору;

- займатись аутотренінгом та медитацією;

- звузити коло свого спілкування тільки до тих, хто вам приємний;

- зайнятись певним видом діяльності, що дозволить вам підвищити вашу самооцінку (дзюдо, карате, шейпінг, стрільба з лука, курси іно-земних мов);

- активно відпочивати (поїхати з друзями на природу);

- не уникати приємного спілкування, а навпаки - заохочувати його;

- виконувати певні завдання саме так, як ви вважаєте за потрібне, а не хтось інший;

- навести лад у своїх речах, справах тощо.