Лекція 3. Структура і приклади програми

Кожна функція включає заголовок і тіло.

Тип_функціі імя_функції (тип змінна, тип змінна, ...)

 {

 Тіло функції;

 [Return (вираз);]

 }

Де тип змінна– список формальних параметрів.

Заголовок функції - це ім'я й у круглих дужках список формальних параметрів. Поряд із усіма іншими функціями програма обов'язково повинна мати головну функцію mаіn ().

Тому будемо завжди починати з головної функції mаіn (). По всьому тексту програми можна розміщати коментарі:

/* обчислення кореня */ - блоковий коментар або // закінчення циклу - рядковий коментар

              Тіло функції завжди починається й закінчується операторними дужками { }, які є аналогом BEGIN і END у мові Паскаль.

Оскільки складений оператор це є також блок, то фігурні дужки використовуються й для складених операторів.
              Тіло функції складається з окремих операторів, кожний з яких обов'язково закінчується роздільником ";", незалежно від того, що за ним іде далі. Згадаємо, що в мові Паскаль ; після оператора можна було й не ставити, якщо далі йде роздільник (END).

               Як відомо, у Паскалі оператори розміщалися за розділом оголошень. Тут же описи можуть бути й до початкової дужки, і після й ще далі.

                Складений оператор - це послідовність операторів, обмежених фігурними дужками. Іншими словами - це блоки. Розміщення операторів у рядку - довільне. Будемо розміщати дужки, які відкриваються й закриваються, на одній вертикалі, а внутрішні оператори - трошки праворуч. Одержимо текст із відступами, який краще сприймається.