Теоретичний матеріал та презентація до Теми №6

Просторовий аналіз включає оцінку розподілу явищ, виявлення закономірностей та прогнозування процесів.

Методи аналізу охоплюють накладання шарів, статистичну оцінку, моделювання потоків та мереж.

У ГІС широко застосовуються інструменти для аналізу рельєфу, гідрологічних процесів та екологічних ризиків.

Для охорони ґрунтів просторовий аналіз дозволяє моделювати ерозійні процеси, визначати зони деградації та оцінювати ефективність заходів рекультивації.

Аналіз поверхонь та морфометричний аналіз (DEM / ЦМР)

Цифрові моделі рельєфу (ЦМР / DEM) є основою для розрахунку морфометричних характеристик поверхні, що визначають перерозподіл речовини, вологи та енергії в ландшафтах [12].

Ключові морфометричні параметри:

1.             Кут нахилу.

2.             Експозиція - визначає інсоляційний та термічний режим схилу.

o        Кривизна поверхні: Профільна кривизна - уздовж лінії схилу; визначає прискорення або уповільнення поверхневого стоку (зони акумуляції чи змиву), Планова кривизна - перпендикулярно до лінії схилу; визначає конвергенцію (сходження) або дивергенцію (розходження) стоку.

Просторова статистика та просторова автокореляція

Просторова статистика враховує географічне розташування об'єктів для оцінки рівномірності, кластеризації чи випадковості їхнього розподілу [12; 21].

А. Оцінка щільності ядра (Kernel Density Estimation, KDE) [32]

Б. Глобальний та локальний індекси Морана (Moran's I) [32]

В. Статистика Ґетіса-Орда (Hot Spot Analysis)

Багатокритеріальне просторове моделювання (MCE / AHP)

Просторове моделювання передбачає поєднання декількох просторових факторів (тематичних шарів) для розрахунку комплексних індексів або оптимізаційних рішень [12].