1. Еколого-біологічна класифікація.

Еколого-біологічна класифікація сільськогосподарських культур за відношенням до рівня родючості техноземних ґрунтів є основою для підбору асортименту рослин при рекультивації порушених земель та їх подальшому сільськогосподарському використанні.

Техноземи (штучно створені ґрунти на порушених гірничими роботами або будівництвом землях) характеризуються нестабільним водно-повітряним режимом, низьким вмістом гумусу та азоту, а також часто підвищеною щільністю. Тому здатність культур рости на таких субстратах залежить від їхньої екологічної пластичності та вибагливості до поживних речовин.

За відношенням до рівня родючості та властивостей техноземів сільськогосподарські культури поділяють на чотири основні групи.

1. Піонери-фітомеліоранти (Оліготрофи)

Ці культури мають мінімальні вимоги до родючості ґрунту, потужну кореневу систему та здатність покращувати властивості техноземів. Вони використовуються на перших етапах біологічної рекультивації.

·  Бобові трави: Буркун білий та жовтий, козлятник східний, люпин багаторічний, лядвенець рогатий. Збагачують ґрунт азотом завдяки симбіозу з бульбочковими бактеріями.

·  Злакові трави: Стоколос безостий, пирій безкореневищний, тонконіг сплюснутий. Сприяють структуруванню ґрунту та накопиченню первинної органіки.

2. Маловибагливі культури (Мезооліготрофи)

Рослини, які здатні давати задовільний урожай на малогумусних, щільних або слаботоксичних техноземах без внесення надмірних доз добрив.

·  Зернові та круп'яні: Жито озиме, овес, просо, гречка. Овес і жито мають високу засвоювальну здатність кореневої системи, тому можуть діставати фосфор і калій із важкорозчинних сполук.

·  Технічні: Ріпак (озимий та ярий), гірчиця біла. Мають глибоку кореневу систему, яка розпушує щільні шари техноземів.

3. Помірно вибагливі культури (Мезотрофи)

Культури, які потребують середнього рівня родючості ґрунту. Їх вирощування на техноземах ефективне лише після 3–5 років попередньої фітомеліорації (вирощування трав-піонерів) або за умови регулярного внесення органічних і мінеральних добрив.

·  Зернові: Ячмінь ярий та озимий, пшениця озима (пластичні сорти).

·  Кормові: Клевер луговий, люцерна посівна (чутлива до кислотності, але стійка до посухи), еспарцет.

·  Олійні: Соняшник (виносить багато поживних речовин, тому потребує контролю живлення).

4. Високовибагливі культури (Еутрофи)

Ці рослини потребують високого вмісту гумусу, рухомих форм поживних речовин (NJK), оптимального рН та хорошої аерації. Їх висаджують на техноземах лише на завершальних етапах рекультивації, коли сформовано відносно потужний родючий шар.

·  Просапні та зернобобові: Кукурудза (на зерно та силос), соя, горох, квасоля.

·  Технічні: Цукровий буряк, льон-довгунець.

·  Овочеві культури: Капуста, томати, огірки, цибуля (вимагають ідеальних водно-фізичних властивостей субстрату).

Порівняльна матриця використання культур на техноземах

Група культур

Вимоги до гумусу

Стійкість до щільності ґрунту

Етап впровадження на техноземах

Піонери-фітомеліоранти

Дуже низькі (< 1%)

Висока

Ініціальний (1–3 роки)

Маловибагливі

Низькі (1–1.5%)

Середня/Висока

Меліоративний (3–5 роки)

Помірно вибагливі

Середні (1.5–2.5%)

Середня

Перехідний господарський (> 5 років)

Високовибагливі

Високі (> 2.5%)

Низька

Стабільний сільськогосподарський

Доступність

Шрифти Шрифти

Розмір шрифта Розмір шрифта

1

Колір тексту Колір тексту

Колір тла Колір тла

Кернінг шрифтів Кернінг шрифтів

Видимість картинок Видимість картинок

Інтервал між літерами Інтервал між літерами

0

Висота рядка Висота рядка

1.2

Виділити посилання Виділити посилання

Вирівнювання тексту Вирівнювання тексту

Ширина абзацу Ширина абзацу

0