ТЕМА 14. МІЛІТАРНА ДЕГРАДАЦІЯ ГРУНТОВОГО ПОКРИВУ ЯК НАСЛІДОК ВОЄННИХ ДІЙ.

Воєнні дії є одним із найбільш масштабних чинників антропогенного порушення ґрунтового покриву. На відміну від багатьох інших видів господарського впливу, військове навантаження часто має раптовий, інтенсивний і комплексний характер. Воно одночасно змінює рельєф, порушує ґрунтовий профіль, знищує рослинний покрив, ущільнює ґрунт, спричиняє ерозійні процеси та може призводити до хімічного забруднення.

Мілітарна деградація ґрунтів — це сукупність негативних змін ґрунтового покриву, зумовлених безпосереднім або опосередкованим впливом військової діяльності та бойових дій. Її особливістю є поєднання механічної, фізичної, хімічної, біологічної та пірогенної деградації. Ступінь прояву окремих видів деградації залежить від характеру воєнного впливу, тривалості та інтенсивності бойових дій, властивостей ґрунту, рельєфу, кліматичних умов і подальшого використання території.

Одним із найхарактерніших проявів є механічне порушення ґрунтового покриву. Вибухи утворюють вирви, переміщують значні об'єми ґрунтового матеріалу та породи, порушують природне залягання ґрунтових горизонтів. Під час будівництва окопів, траншей, бліндажів, фортифікаційних споруд відбувається зрізання, перемішування та переміщення ґрунтових мас. У результаті природна будова ґрунтового профілю може бути повністю або частково зруйнована.

Значний вплив має рух важкої військової техніки. Багаторазове проходження техніки призводить до ущільнення ґрунту, зменшення загальної пористості, погіршення водопроникності та повітрообміну. Ущільнений ґрунт створює механічні перешкоди для проникнення коренів, знижує доступність води та повітря і може спричиняти поверхневий стік води. Особливо небезпечним є формування ущільнених прошарків, які перешкоджають нормальному розвитку кореневої системи та вертикальному переміщенню води.

Важливим наслідком воєнних дій є знищення рослинного покриву. Вибухи, пожежі, рух техніки, будівництво військових споруд та інші фактори призводять до оголення поверхні ґрунту. Відсутність рослинного покриву різко підвищує вразливість ґрунту до водної та вітрової ерозії. На схилах це може спричиняти посилений змив і розмив, а на відкритих ділянках — видування дрібнозему.

Порушення рослинного покриву має також біологічні наслідки. Рослини є важливим джерелом органічної речовини для ґрунту, а їхні корені беруть участь у формуванні структури та створенні сприятливого порового простору. Знищення рослинності зменшує надходження органічних решток і може супроводжуватися зниженням активності ґрунтової біоти. У результаті порушується кругообіг елементів живлення та сповільнюються процеси відновлення ґрунту.

Окремою складовою мілітарної деградації є хімічне забруднення ґрунтів. Джерелами забруднення можуть бути паливно-мастильні матеріали, продукти згоряння, залишки боєприпасів, метали та інші речовини, що надходять у ґрунт унаслідок бойових дій, пошкодження техніки та військової інфраструктури. Хімічне забруднення може змінювати властивості ґрунту, пригнічувати ґрунтові організми та створювати ризики для рослин, тварин і людини.

Особливе значення має забруднення важкими металами та іншими потенційно небезпечними елементами. Їх поведінка у ґрунті залежить від реакції середовища, гранулометричного складу, вмісту органічної речовини, мінералогічного складу та інших властивостей. Частина забруднювачів може переходити у рухомі форми, мігрувати в ґрунтовому профілі або надходити до рослин. Тому на потенційно забруднених територіях необхідне спеціальне агрохімічне та екологічне обстеження.

Ще одним специфічним видом деградації є пірогенний вплив. Пожежі, спричинені обстрілами, вибухами або займанням техніки й споруд, можуть призводити до значного нагрівання поверхні ґрунту. Високі температури змінюють органічну речовину, впливають на ґрунтові мікроорганізми, структуру та водний режим. Ступінь таких змін залежить від температури, тривалості горіння, типу рослинності та властивостей самого ґрунту.

Комплексний характер мілітарного впливу означає, що різні види деградації часто накладаються один на один. Наприклад, вибух може одночасно порушити ґрунтовий профіль, знищити рослинність, перемістити ґрунтовий матеріал і створити умови для подальшої ерозії. Якщо при цьому відбувається витік пального або утворюються продукти горіння, механічне порушення доповнюється хімічним і пірогенним впливом.

Мілітарна деградація безпосередньо впливає на родючість ґрунтів. Порушення структури, ущільнення, втрата органічної речовини, зміни водного та поживного режимів можуть зменшувати здатність ґрунту забезпечувати рослини необхідними умовами для росту. Унаслідок цього навіть після припинення безпосереднього військового впливу ґрунт може тривалий час залишатися непридатним або малопридатним для сільськогосподарського використання.

Оцінювання стану мілітарно деградованих земель має передувати їх подальшому використанню або рекультивації. Необхідно встановити характер механічних порушень, ступінь ущільнення, стан рослинного покриву, фізичні та агрохімічні властивості ґрунту, а також можливе хімічне забруднення. Для постмілітарних територій першочергове значення має забезпечення безпеки, зокрема обстеження на наявність вибухонебезпечних предметів.

Рекультивація мілітарно деградованих земель повинна бути диференційованою. На одних ділянках достатньо відновити поверхню, усунути ущільнення та сформувати рослинний покрив. На інших необхідні відновлення ґрунтового профілю, нанесення родючого шару, застосування органічних матеріалів, фітомеліорація або створення спеціальної техноземної конструкції. У разі виявлення небезпечного забруднення першочерговим завданням стає його локалізація, стабілізація або видалення залежно від характеру забруднювача та майбутнього напряму використання території.