ТЕМА 4. Гідротехнічні меліорації: реформування в сфері зрошення

У відповідь на виклики уряд затвердив низку стратегічних кроків. Стратегія зрошення та дренажу до 2030 р. (КМУ, 2019) спрямована на відновлення потенціалу систем та перехід до більш ефективного управління. Її ключовою метою є інтегроване басейнове управління водними ресурсами та реформа системи держуправління меліорацією. Зокрема, передбачається створення добровільних об’єднань водокористувачів (ОВК) як самофінансових структур для обслуговування меліорації.  Організації водокористувачів (ОВК).  У 2023 році вперше об'єкти інженерної інфраструктури меліоративної мережі передано у власність організації водокористувачів - це неприбуткові організації створені власниками сільгоспземель для управління системами зрошення.

Виконання Стратегії включає.

Інституційні зміни: прийнято у 2022 р. Закон «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель» (No.2079-IX), який надає фермерам право створювати ОВК і безоплатно отримувати внутрішні меліоративні мережі для спільного використання. Ця реформа передбачає передачу меліоративних активів (каналів, насосних станцій тощо) від держави чи громади безоплатно ОВК та аграріям.

Рис.___ Кількісний розподіл створених ОВК у розрізі областей на грудень 2024р

Джерело

Фінансові інструменти: пропонується впровадження двокомпонентних тарифів: фіксованої плати за утримання мереж і змінної за обсяг водоспоживання. У 2024 р. уряд затвердив програму підтримки, що компенсує 50% витрат фермерів на будівництво та реконструкцію внутрішніх систем (насоси, труби, форсунки). Це стимулює приватні інвестиції і кредитування малого зрошення.

Організаційні зміни: створено Державне агентство меліорації (підпорядковане Мінекології/Мінагро) замість застарілого Госводагентства. Проте процес передачі активів новій агентурі затримується, що гальмує реформу. Готується також законопроєкт №7577 «Про операторів водогосподарсько-меліоративних систем» – для створення державних неприбуткових підприємств-операторів міжгосподарських мереж зі змішаним управлінням (у складі ради – представники ОВК та незалежні експерти). Цей крок передбачає делегування функцій експлуатації основних каналів оператором, що зможе залучати інвестиції і брати кредити, з поступовим самофінансуванням.

Роль держави і фермерів: вважається, що утримання меліоративного комплексу можливо лише за партнерства держави й приватного сектора. Державна підтримка (через бюджети та донорів) залишається критичною на початкових етапах. Наприклад, USAID надавав гранти на модернізацію через ОВК, а Світовий банк працював над «Інвестиційною стратегією 2020–2030» розвитку зрошення. З іншого боку, фермери отримують право самостійно планувати пріоритети модернізації своїх систем і брати участь у фінансуванні.

За Стратегією 2030 також визначено конкретні завдання (за нормативно-правовими документами КМУ) – зокрема:

Завдання 1. Нарощування потенціалу зрошення/дренажу: налагодження виробництва насосів та поливальних машин, розробка й регулювання тарифів на водоподачу/водовідведення, удосконалення моніторингу земель і стану систем, розширення наукових досліджень та підготовка кадрів.

Завдання 2. Модернізація міжгосподарських мереж: заміна насосно-силового обладнання на головних станціях і спорудах, впровадження засобів обліку та автоматизації подачі й розподілу води.

Завдання 3. Модернізація внутрішньогосподарських систем: впровадження енергоощадних дощувальних машин (низьконапірних, краплинних тощо), ремонт/заміна трубопроводів і насосів на полях, що фінансуються фермерами.

Ці заходи мають виконуватися поетапно, з урахуванням технічного стану мереж та попиту аграріїв на полив.