Тема 3. Біржі Північної Америки

Історія американського біржового ринку відноситься до початку 1800-х років, коли Чикаго стало важливим центром реалізації, зберігання та перерозподілу потоків сільськогосподарської продукції, зокрема зернових. Як уже згадувалось раніше, Чикаго відіграло важливу роль через своє зручне логістичне розташування.

Розвиток міжнародної біржової торгівлі, поява та еволюція технології біржової торгівлі були тісно пов’язані з формуванням нашої цивілізації, зміною виробничих технологій, появою організованої форми торгівлі товарами та фінансовими активами.

У 1848 р. відбулась значна подія – у США була відкрита відома нині у всьому світі товарна біржа і біржа деривативних контрактів, яка була заснована групою торгівців з метою забезпечити регульовану торгівлю зерновими на Середньому заході. Адже в той час спостерігались значні коливання цін на сільськогосподарську продукцію, переважно через сезонний фактор та спекулятивні маніпуляції. Щоб уникнути значних падінь цін на ринках фермерам часто знадобилось або вилучати з торгівлі зерно, або знищувати його.

Першим способом уникнути цінових перекосів стало укладання форвардних контрактів. Укладені угоди на біржі надавали можливість до посіву зернових домовитись про ціну та майбутню поставку. Незабаром Чиказька товарна біржа стала основним місцем реалізації зерна. У 1855 р. Франція перенесла всі свої поставки з Нью-Йорку до Чикаго, що свідчить про ефективну роботу біржі.

Головним удосконаленням роботи Чиказької товарної біржі було створення у 1858 р. відділу зі стандартизації біржових контрактів. Цей відділ займався класифікацією сортів зерна. Система якості передбачала кілька перевірок якості зерна у процесі продажу, щоб переконатись у якості і чистоті товарів. Часто при зберіганні на складах зерна різних власників відбувалось їх змішування, що впливало на подальшу ціну. У даному відношенні Чиказька товарна біржа запропонувала нову систему сортування і зберігання. Зокрема, фермери отримували складські довідки на прийняте від них на зберігання зерно на біржові склади. Крім того, кількість зерна стандартизувалась під параметри біржових угод.

Ф’ючерсна торгівля на Чиказькій товарній біржі допомогла перейти до торгівлі великими партіями товарів, адже саму доставку можна було не робити, а проводити торгівлю самими складськими довідками.

Ф’ючерсні контракти гарантували для фермерів певну ціну у майбутні місяці виконання контрактів.

Для спекуляції ф’ючерсні контракти стали чудовим інструментом отримання прибутків від майбутньої зміни ціни. Спекуляція налаштовувала проти себе учасників позабіржового ринку через спекулятивні настрої, а також з іншого боку підвищувала довіру до ф’ючерсної торгівлі завдяки великій кількості біржових учасників.

У 1888 р. близько 25 млрд бушелів пшениці були реалізовані через ф’ючерсні контракти без виконання поставки активів. У цей час в США було зібрано лише 415 млн бушелів пшениці.

Ф’ючерсні ринки на той час сприяли ефективному розподілу зернових за різними штатами, що забезпечувало стабілізацію цін та ефективне функціонування спотового ринку зернових культур в США.

Порівняння середньорічних коливань цін на три види зернових культур у відсотках (табл. 3.1.) свідчать про те, що пшениця і овес, які торгувались за ф’ючерсними контрактами на Чиказькій товарній біржі мали меншу амплітуду коливання цін, ніж ячмінь у період з 1899 року по 1916 рік.

Можна помітити, що коливання цін на Чиказькій товарній біржі були менш інтенсивні, ніж на позабіржовому ринку. Адже, тільки один раз у 1916 р. коливання цін на пшеницю перевищив показник у 100 відсотків. Водночас, овес показав подібну статистичну варіацію у 1901 році та 1902 році.

З початку 90-х років торгівля деривативними контрактами почала набирати значних обсягів на позабіржовому ринку і вже в наступні роки вона значно випередила біржові показники. 

Історія міжнародної біржової діяльності тісно пов’язана в останнє століття з американським біржовим ринком.

У середині 90-х років наступними у торгівлі стали нові фінансові інструменти, а саме кредитно-дефолтні свопи. Удосконалення регулювання біржової діяльності в США сприяли два нові акти Конгресу, серед яких Закон про модернізацію фінансових послуг та Закон про модернізацію товарних ф’ючерсів.

Починаючи з нового тисячоліття, міжнародна біржова торгівля зафіксувала зростання обсягів торгівлі деривативами. Так, у 2017 р. обсяги торгівлі зросли до 25 млрд, що майже удвічі вище порівняно з 2006 роком. 

Глобалізація та розширення кордонів дозволяло не тільки інтегрувати високо розвинуті біржові ринки у світову біржову систему, а також сприяли поширенню міжнародного досвіду технологій біржової торгівлі, нових інструментів та нових гарантійних умов біржової торгівлі.