2. Параболічна інтерполяція

Інтерполяція алгебраїчними поліномами називається параболічною інтерполяцією. Постановка параболічної інтерполяції має такий вигляд:

  • для заданих значень f(xi)=yi, i=0..n побудувати багаточлен y=P(x)=aoxn+a1xn-1+..+an, де n - степені і який задовольняє вимоги:
  • в точках xi, i=0..n значення багаточлена Pn(xi) співпадають із значенням даної функції f(xi), тобто Pn(xi)=f(xi)=yi, i=0..n;
  • в будь-якій іншій точці xÎ]xo;xn[ виконується наближено рівність Pn(x)»f(x).

Геометрична сутність параболічної інтерполяції є в тому, що графік однієї функції f(x) заміщується графіком багаточлена P степеня n, причому ці два графіки мають (n+1) загальну точку.

Для параболічної інтерполяції кількість вузлів інтерполяції формує порядок поліному на одиницю менший.

Лінійна інтерполяція

Вихідні дані:

  • задані значення функції f(x) в двох точках: f(xо)=yо і f(x1)=y1;
  • порядок шуканого інтерполюючого багаточлена n=1.

Суть методу. Графік лінійної функції P1(x)=aox+a1 повинен проходити через дві точки (xо;yо) і (x1;y1). Тому шукані коефіцієнти ao і a1 можна визначити із системи лінійних рівнянь:
 

Вирішення цієї системи відносно ao і a1 одержуємо:

                                              

Тоді інтерполяційний багаточлен можна записати у вигляді:

                                  

Таким чином функцію f(x) можна перезадати наближено поліномом виду P1(x), який називається формулою лінійної інтерполяції. З геометричної точки зору, формули лінійної інтерполяції заміщають дугу кривої y=f(x) на інтервалі [x0; x1] відрізком прямої лінії y=P1(x), який проходить через точки (xо;yо) і (x1;y1) виду:

                                                         

звідки:

    

Лінійну інтерполяцію часто використовують при роботі з готовими таблицями при знаходженні значення функції для проміжних значень аргументів.

Квадратична інтерполяція

Вихідні дані:

  • задані значення функції f(x) в трьох точках: f(xо)=yо; f(x1)=y1; і f(x2)=y2;
  • порядок шуканого інтерполюючого багаточлена n=2.

Суть методу. Графік квадратичної функції P2(x)=aox2+a1x+a2 повинен проходити через вMaple три (xо;yо),(x1;y1) і (x2;y2). Тому шукані коефіцієнти ao, a1 і a2 можна визначити із системи лінійних рівнянь:

      

Після вирішення цієї системи одержуємо інтерполяційний багаточлен виду

Таким чином функцію f(x) можна перезадати наближено поліномом виду P2(x), який називається формулою квадратичної інтерполяції. З геометричної точки зору, формули квадратичної інтерполяції заміщають дугу кривої y=f(x) на інтервалі [x0;x1;x2] параболічною кривою y=P2(x), яка проходить через точки (xо;yо);(x1;y1) і (x2;y2).

Доступність

Шрифти Шрифти

Розмір шрифта Розмір шрифта

1

Колір тексту Колір тексту

Колір тла Колір тла

Кернінг шрифтів Кернінг шрифтів

Видимість картинок Видимість картинок

Інтервал між літерами Інтервал між літерами

0

Висота рядка Висота рядка

1.2

Виділити посилання Виділити посилання