ЛЕКЦІЯ 1. «Теоретичні та методологічні принципи науки»

Емпіричні пізнавальні завдання полягають у відборі й ретельному вивченні фактів. Одним з найважливіших методів пізнання є експе­римент, коли дослідник свідомо втручається в поведінку предметів або перебіг явищ і процесів з метою отримання конкретних кількіс­них та/або якісних даних про предмет, який вивчається.

При вирішенні теоретичних завдань дослідник завжди має спра­ву з реальними об’єктами і виходить за межі характеристик, за яки­ми безпосередньо ведеться спостереження. Він відтворює механізм явищ або процесів, що надає можливість пояснити встановлені фак­ти. Разом з тим, теоретичні знання можуть бути перевірені емпірично.

Не менш важливу роль у науковому дослідженні фактів відігра­ють логічні методи. Під ними розуміють таке оперування знаннями і засобами їх отримання, що дозволяє отримати нові знання, не звер­таючись після кожного етапу міркувань до емпіричної перевірки. Ставлячи проблему, дослідник здійснює аналіз наукових знань, від­окремлює точно встановлені знання від гіпотетичних.

Логічні завдання можуть вирішуватися при організації наукового дослідження, побудові теорії й розробці гіпотез, коли мають задо­вольнятися логічні й гносеологічні вимоги, суть яких полягає в тому, що всі терміни, поняття, ознаки мають перебувати в однозначному зв’язку.

Наукові методи, що входять до складу знань, – це весь арсенал накопичених методів дослідження, а також етапи наукової діяльнос­ті (методи, методика), які використовуються у процесі наукової ді­яльності в даному конкретному циклі. Зокрема, проблеми й гіпотези також є науковими знаннями, але вони більш суттєві, ніж етапи наукової діяльності.