Лекція 1.1. Психологія як наука та етапи її становлення

Разом з філософією, соціологією, педагогікою психологія є наукою про людину та її життєдіяльність.

Психологія (від грецького psyche – душа і logos – наука) – наука про факти, механізми і закономірності розвитку і функціонування психіки. У всіх сферах життя суспільства – економічній, політичній, освітній, медичній, культурі, спорті тощо існують практичні завдання, для рішення яких потрібна психологічна компетентність, психологічні знання. Психологія на сучасному етапі розвитку – це широко розвинута галузь знань, яка пов’язана з медициною, педагогікою, суспільними, природничими та технічними науками. Тому для психології є характерним процес розподілу на окремі галузі.

Предметом психології є найскладніша сфера життєдіяльності людини – психіка, тобто психічна діяльність людини, психічні процеси, стани, властивості людини; розкриття законів виникнення, розвитку і перебігу психологічної діяльності; становлення психічних властивостей людини; з’ясування життєвого значення психіки. Перше викладення психологічних явищ було зроблене Аристотелем у трактаті “Про душу”; психологія як самостійна наука бере свій початок від часу створення В. Вундтом у 1879 р. в Німеччині, в Лейпцигському університеті, першої в світі лабораторії експериментальної психології.

Рис. 1.1. Предмет і завдання психології

Саме поняття “псюхе” (душа) – це поняття давньогрецької філософії. Воно мало декілька значень: 1) життєва сила, яка покидає тіло з останнім подихом; 2) безтілесна основа, позбавлена після смерті людини свідомості і пам’яті; 3) мета праведного життя; 4) “демон” – невмируща істота божественного походження і т.п.

Завдання психології: виявлення особливостей індивідуальних якостей,закономірностей та шляхів формування особистості в сучасних умовах; вивчення впливу діяльності на психіку людини, міжособистісні та міжгрупові взаємини; дослідження психологічних умов професійної діяльності; визначення психологічних засобів впливу на особистість, колектив; встановлення закономірностей динаміки працездатності;  визначення заходів та засобів психологічного забезпечення професійної діяльності; визначення інформативних методів діагностики та психокорекції; вивчення закономірностей психологічної підготовки.