Методичні вказівки до виконання курсової роботи

Курсова робота повинна виконуватись літературною українською мовою (науковим стилем) з дотриманням усіх вимог. Курсову роботу друкують на білому папері (формат А4) з використанням шрифту Times New Roman розміру 14 з полуторним міжрядковим інтервалом. Текст курсової роботи друкують, залишаючи поля: праве – 1,5 см, ліве – 2,5 см, верхнє і нижнє – 2 см.

Першою сторінкою курсової роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок, не проставляючи його номера. Титульний аркуш повинен містити назву міністерства, якому підпорядкований вуз, кафедри, теми, прізвище та ініціали студента, номер групи, прізвище та ініціали наукового керівника, його посаду і звання, місто і рік виконання роботи (див додаток 1).

На другій сторінці роботи розміщують зміст – перелік питань і підпитань з вказаною нумерацією сторінок, на яких викладено їхній зміст. Текст роботи починається з третьої сторінки.

Заголовки структурних частин курсової роботи (ВСТУП, ВИСНОВКИ) друкуються симетрично до тексту. Заголовки питань і підпитань – маленькими літерами з абзацного відступу. Крапка в кінці заголовка не ставиться. Структурні частини курсової роботи (ВСТУП, ВИСНОВКИ) починають з нової сторінки. Підпитання нумерують у межах кожного питання двома цифрами: перша цифра – номер питання, а друга – порядковий номер підпитання, між якими ставиться крапка. В кінці номера підпитання ставиться крапка, потім в тому ж рядку друкується назва підпитання.

Скорочення слів в тексті і в підписі над ілюстраціями не допускаються. Виключення складають скорочення, встановлені державними стандартами. Не рекомендується вводити власні скорочення позначень і термінів. Формули і цифри повинні органічно вписуватися в текст викладу, не порушувати граматичної структури тексту курсової роботи. Цифровий матеріал рекомендується оформляти у вигляді таблиць.

 Кожна таблиця повинна мати порядковий номер і назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назва починається з великої літери, після назви крапка не ставиться. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш (сторінку) і зверху над таблицею пишуть слова “Продовження табл.” і вказують номер таблиці.

Цифри в графах таблиць розташовуються так, щоб шкала чисел у всій графі були точно одна під іншою.

Наприклад: 

 Таблиця 2.7.

Техніко-економічні показники роботи підприємства

Ілюстрації (схеми, графіки) і таблиці необхідно подавати безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці, схеми, рисунки, діаграми, графіки у тексті слід давати посилання. Ілюстрації позначаються словом „Рис.” і нумеруються в межах питання, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації складається з номера питання і порядкового номера ілюстрації, її назву розміщують послідовно під ілюстрацією.

Основними видами ілюстративного матеріалу в курсових роботах є схеми і діаграми. Схема – це зображення, яке передає за допомогою умовних позначень і без збереження масштабу основну ідею явища або процесу, показує взаємозв’язок їх головних елементів.

Обсяг курсової роботи  має бути в межах  35-40 сторінок стандартного формату, з приблизно рівномірним поділом кількості сторінок між трьома розділами роботи (теоретичним, аналітичним та рекомендаціями).

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, малюнків, таблиць, формул позначають арабськими цифрами без знаку №.

Всі сторінки роботи, включаючи ілюстрації і додатки, нумеруються по порядку від титульного листа до останньої сторінки без пропусків і повторень. За першу сторінку вважається титульний аркуш, на ньому цифра «1» не ставиться, потім йде «ЗМІСТ», на третій сторінці (ВСТУП) проставляється цифра «3» і так далі. Порядковий номер проставляється в правому верхньому кутку сторінки без крапки у кінці.

Такі структурні частини роботи як зміст, перелік умовних позначень, вступ, висновки, списку використовуваної літератури не мають порядкового номера. Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ», після номера крапку ставлять. Потім друкується  заголовок розділу.

Підрозділи нумеруються в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад, 2.3. (третій підрозділ другого розділу). Потім в тій же строчці друкують заголовок підрозділу.

Пункти нумерують в межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкового номера розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапки, наприклад, «1.2.3» (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім в тому ж  рядку пишуть заголовок пункту. Пункт може і не мати заголовка.

При висловленні студентом власної думки необхідно уникати  займенника «я». Виклад матеріалу ведеться з використанням безособових оборотів, або від третьої особи однини або першої особи множини. Наприклад: «Можна припустити, що ...»,«Представляється важливим ...», «Автор вважає, що ...», «На думку автора... »,« На наш погляд ... ».

При цитуванні або використанні висновків, положень, статистичних даних, таблиць, малюнків і т.д., запозичених у інших авторів, необхідні посилання на джерела. Неприпустимо включати в курсову роботу фрагменти текстів інших авторів, а також цифровий матеріал без посилань на джерело. Це розцінюється як плагіат і відноситься до серйозних порушень. Така робота не допускається до захисту, або, якщо плагіат виявлено в ході захисту, оцінюється на «незадовільно». 

Цитати виділяються лапками і забезпечуються посиланнями на джерела. При цитуванні допустимо використовувати сучасні орфографію і пунктуацію, опускати слова, позначаючи пропуск трикрапкою, якщо думка автора не спотворюється. Посилання на літературне джерело оформляється за текстом в квадратних дужках. Вона дається за номером в списку літератури з зазначенням сторінки, звідки взято витримка з тексту. Порядковий номер джерела відділяється від сторінки комою, наприклад, [23, стор. 15]. У разі якщо у виносці необхідно вказати декілька джерел, вони відділяються одне від одного крапкою з комою [23, стор. 15; 41, стор. 10].

Недослівне приведення витримки з якої-небудь публікації не виділяється лапками, але також відзначається виноскою наприкінці фрази із зазначенням сторінки, на якій знаходиться текст з даною витримкою. Якщо в тексті курсової роботи використовуються ідеї і думки інших авторів, викладені ними в різних місцях публікацій, то ставиться посилання на джерело, а номер сторінки при цьому не вказується, наприклад: [5] або [23; 41].

Список використаних джерел

 Список повинен містити перелік книг, статей, методичних і офіційних матеріалів, використаних при  виконанні роботи. Джерела потрібно розташовувати в певному порядку: спочатку наводяться законодавчі та нормативні акти, статистичні довідники, загальна та спеціальна література за алфавітом або в порядку появи посилань в тексті. Зведення про джерело необхідно давати відповідно до вимог  ВАК.

У перелік використаної літератури можна включати не тільки ті джерела, що цитуються, згадуються або використовуються у роботі, але і ті, з якими студент ознайомився в процесі підготовки роботи. Перелік останніх не повинен перевищувати 20% від загальної кількості літературних джерел. Загальний перелік літератури повинен налічувати не менше ніж 40 джерел (або 1 джерело  на відповідну кількість сторінок тексту основної частини). Як правило, джерела повинні бути, по можливості, за останні 5 років.                                                

 Таблиця 3.

Зразок оформлення списку використаних джерел

Робота повинна бути ретельно відредагована. Усі аркуші роботи повинні бути скріплені або зброшуровані.

Консультація у викладача щодо курсової роботи.

Таку консультацію ми настійно рекомендуємо. Цінність її полягає в тому. що за допомогою викладача можна уникнути серйозних помилок у структурі роботи, послідовності викладення питань. Практика показує, що магістри часто самостійно успішно справляються з визначенням структури роботи і зауваження викладача в таких випадках носять суто "косметичний" характер.