Тема 3. Процес управління інвестиціями

Аналіз інвестиційних механізмів як частини інвестиційної політики
Аналіз та оцінка інвестиційних механізмів. Коли встановлюється інвестиційна політика, визначаються цілі інвестора та визначаються потенційні категорії фінансових активів для включення в інвестиційний портфель, доступні типи інвестицій можуть бути проаналізовані. Цей крок включає вивчення декількох відповідних типів інвестиційних засобів та окремих транспортних засобів всередині цих груп. Наприклад, якщо звичайний запас був визначений як інвестиційний механізм, що відповідає регламенту інвестора, аналіз буде зосереджений на загальному фонді як інвестиції. Єдиною метою такого аналізу та оцінки є виявлення тих інвестиційних механізмів, які, на сьогоднішній день, здаються недооціненими. Існує багато різних підходів, як зробити такий аналіз. Найчастіше використовуються дві форми аналізу: технічний аналіз та фундаментальний аналіз.

Технічний аналіз включає аналіз ринкових цін, намагаючись передбачити майбутні зміни цін на конкретний фінансовий актив, що торгується на ринку. Цей аналіз вивчає тенденції історичних цін і ґрунтується на припущенні, що ці тенденції чи закономірності повторюються в майбутньому.

Фундаментальний аналіз у його найпростішій формі зосереджений на оцінці внутрішньої вартості фінансового активу.

Ця оцінка базується на припущенні, що внутрішня цінність - це теперішня вартість майбутніх потоків від конкретних інвестицій.

Шляхом порівняння внутрішньої вартості та ринкової вартості фінансових активів можна виділити ті, за якими ціна або завищена ціна.

Цей крок включає визначення тих конкретних фінансових активів, в які слід інвестувати, та визначення пропорцій цих фінансових активів в інвестиційному портфелі.

Цей крок включає визначення тих конкретних фінансових активів, в які слід інвестувати, та визначення пропорцій цих фінансових активів в інвестиційному портфелі.

Наступним кроком у процесі управління інвестиціями є формування диверсифікованого інвестиційного портфеля. Інвестиційний портфель - це сукупність інвестиційних механізмів, сформована інвестором, що прагне реалізувати свої визначені інвестиційні цілі. На стадії формування портфеля інвестор повинен вирішувати питання вибірковості, термінів та диверсифікації. Селективність відноситься до мікропрогнозування і фокусується на прогнозуванні руху цін окремих активів. Терміни передбачають макропрогнозування зміни цін певного виду фінансового активу щодо цінних паперів з фіксованим доходом загалом. Диверсифікація передбачає формування портфеля інвесторів для зменшення або обмеження ризику інвестування. 2 методи диверсифікації:

• випадкова диверсифікація, коли декілька наявних фінансових активів потрапляють до портфеля навмання;

• об'єктивна диверсифікація, коли фінансові активи підбираються до портфеля відповідно до інвестиційних цілей та використовують відповідні методи аналізу та оцінки кожного фінансового активу.

Теорія управління інвестиціями орієнтована на питання об’єктивної диверсифікації портфеля, і професійні інвестори дотримуються врегульованих інвестиційних цілей, потім будують та керують своїми портфелями.

Перегляд портфеля. Цей крок процесу управління інвестиціями стосується періодичного перегляду трьох попередніх етапів. Це необхідно, тому що з часом інвестор з довгостроковим інвестиційним горизонтом може змінити свої інвестиційні цілі, а це, в свою чергу, означає, що портфель інвестора, який зараз знаходиться, може бути вже не оптимальним і навіть суперечити новим врегульованим цілям інвестування.

Вимірювання та оцінка ефективності портфеля. Цей останній крок у процесі управління інвестиціями включає періодичне визначення того, як працював портфель, з точки зору не тільки отриманої прибутку, але й ризику для портфеля. Для оцінки ефективності роботи портфеля необхідні відповідні заходи прибутковості та ризику та орієнтири.

Орієнтиром є результати роботи заздалегідь визначеним набором активів, отриманими для цілей порівняння. Еталоном може бути популярний індекс відповідних активів - фондовий індекс, індекс облігацій. Тести широко використовуються інституційними інвесторами, оцінюючи ефективність своїх портфелів.