Тема 7. Складальні кресленики. Специфікація

Основні поняття 3D моделі зборки:

• зборка – тривимірна модель, яка об’єднує моделі деталей, підзборок та стандартних виробів, а також містить інформацію про їх взаємне положення та залежності між їх параметрами;
• компонент – деталь, підзборка і стандартний виріб, що входять в склад зборки;
• підзборка – зборка, що входить в склад поточної зборки як одне ціле;
• спряження – параметричний зв’язок між компонентами зборки, що формується шляхом задання взаємного положення їх елементів (наприклад, паралельність

граней чи ребер, співпадіння вершин і т.п.).

3D модель виробу складається із окремих компонентів, які в неї послідовно додають. Компоненти зберігаються в окремих файлах на диску, а у файлі зборки зберігаються тільки посилання на ці компоненти. Деталі і підзборки також можуть створюватись безпосередньо в самій зборці.

 Наприклад, у зборці можна також виконати формотворні операції, що імітують обробку виробу в зборі - створити отвір, що проходить через усі компоненти зборки.

Способи проектування

Компонентами зборки можуть бути стандартні вироби, зокрема деталі кріплення, бібліотека яких входить в комплект поставки системи.

Проектування "знизу вверх"

Якщо на диску існують всі компоненти, з яких складається зборка, то їх можна вставити в зборку, а потім назначити необхідні спряження. Такий спосіб проектування нагадує дії робітника при складанні механізму, що послідовно додає в зборку деталі і вузли та встановлює їх взаємне положення. Цей спосіб використовують при проектуванні нескладних зборок, що містять невелику кількість деталей. 

Оскільки при проектуванні окремих деталей, що входять в майбутню зборку, потрібно точно представляти їх взаємне положення та топологію виробу в цілому, розраховувати та запам’ятовувати “спряжені” розміри (по яких деталі в зборці контактують – спрягаються). У випадку складного механізму розрахунки “спряжених” розмірів з використанням параметричних зв’язків є клопіткою, складною операцією.

Проектування "зверху вниз"

Цей спосіб передбачає, що компоненти виробу ще не існують. Їх потрібно моделювати безпосередньо в зборці. Перший компонент (наприклад, деталь) моделюється в звичайному порядку, а при моделюванні наступних компонентів вже використовуються існуючі. Наприклад, ескіз основи нової деталі створюється на грані існуючої деталі і повторює її контур, а траєкторією цього ескізу при виконанні кінематичної операції стає ребро іншої деталі. Параметричні зв’язки між деталями виникають безпосередньо в процесі побудови, отже, при редагуванні одних компонентів, інші автоматично перебудовуються. 

Окрім того, що виникають автоматичні асоціативні зв’язки, відбувається і автоматичне визначення більшості параметрів компонентів, що позбавляє від необхідності самостійно розраховувати та запам’ятовувати ці параметри. Тому проектуванню "зверху вниз" віддають перевагу в порівнянні з проектуванням “знизу вверх”, так як він дозволяє автоматично визначати більшість параметрів і форму взаємозв’язаних компонентів та відразу створювати параметричні моделі виробу.

Змішаний спосіб проектування

На практиці найчастіше використовується змішаний спосіб проектування, що містить у собі прийоми проектування як "зверху вниз" та і "знизу вверх". У зборку вставляються готові моделі компонентів, що визначають її параметри, а також моделі стандартних виробів. Наприклад, при проектуванні редуктора спочатку створюються моделі окремих деталей - зубчастих коліс, валів, а потім ці деталі вставляються в зборку і виконується їх компонування. Інші компоненти (наприклад, корпус, кришки та інші деталі, що оточують зубчату пару та залежать від їхніх розмірів і положення) створюються "на місці" (проектують у зборці) з урахуванням положення та розмірів оточуючих компонентів.

Сполучення деталей

Спряження деталей при їх взаємодії у будь-якому виробі здійснюється по плоских, циліндричних, конічних, сферичних, і гвинтових поверхнях.

         Взаємне положення компонентів збірки задається шляхом вказівки сполучень між ними. Доступні різноманітні типи сполучень: співпадіння, паралельність або перпендикулярність граней і ребер, розташування об’єктів на відстані або під кутом один до одного, концентричність, дотик.

Можливе виконання різних операцій з компонентами збірки: об’єднання двох деталей, віднімання однієї деталі з іншої (в деталі утворюється порожнина, відповідна формі іншої деталі, при цьому можливе завдання коефіцієнта масштабування деталі, що віднімається).

При роботі із збіркою доступна команда виявлення перетинів компонентів.

Також є численні сервісні можливості, що дозволяє управляти відображенням моделі, проводити різноманітні вимірювання, розрахунок масо-інерційних характеристик (об’єму, маси, координат центру тягаря, осьових і відцентрових моментів інерції).

Самоконтроль

• Які існують способи проектування ?
• Що таке проектування зборки “знизу вверх”?
• Що таке проектування зборки “ зверху вниз ”?
• Які загальні принципи моделювання зборок в системі КОМПАС 3D?
• Чи можна виконувати формотворні операції в зборці?