Тема 6. Система вищої освіти в Україні

 Освіта є основою інтелектуального, духовного, фізичного і культурного розвитку особистості, її успішної соціалізації, економічного добробуту, запорукою розвитку суспільства, об’єднаного спільними цінностями і культурою, та держави [5].

Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, її талантів, інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей, формування цінностей і необхідних для успішної самореалізації компетентностей, виховання відповідальних громадян, які здатні до свідомого суспільного вибору та спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству, збагачення на цій основі інтелектуального, економічного, творчого, культурного потенціалу Українського народу, підвищення освітнього рівня громадян задля забезпечення сталого розвитку України та її європейського вибору[5].

 Вища освіта в Україні спрямована на забезпечення фундаментальної наукової, загальнокультурної, практич­ної підготовки фахівців, які мають визначати темпи і рі­вень науково-технічного, економічного і соціально-культурного прогресу, а також на формування інтелектуально­го потенціалу нації та всебічний розвиток особистості як найвищої цінності суспільства. Вона має стати могутнім фактором розвитку духовної культури українського наро­ду, засобом відтворення продуктивних сил України.

Система вищої освіти України відображає мету і зав­дання суспільства, зумовлена законами його розвитку і ви­ражає політику держави, потреби суспільного розвитку в галузі освіти і виховання спеціалістів вищої кваліфікації. У ній знаходять свій вияв державна політика, рівень економіки в культури, національні особливості українського народу, його традиції тощо.

Система вищої освіти – сукупність вищих закладів освіти, які забезпечують фундаментальну наукову, професійну і практичну підготовку, здобуття громадянами освітньо-кваліфікаційних рівнів відповідно до їх покликань, інтересів і здібностей, удосконалення наукової і професійної підготовки, перепідготовку та підвищення кваліфікації [5].

Підготовка фахівців у ВНЗ може здійснюватись з відривом від виробництва (очна: основний акцент на аудиторні заняття), без відриву від виробництва (вечірня, заочна: домінує самостійна робота студентів), шляхом поєднання цих форм (очно-заочна), екстерном (повністю самостійна), а також як форма дистанційного навчання (новий перспективний напрям: спілкування викладача і студента через інтернет, шляхом листування, аудіо- та відеокасет, телебачення). В Україні функціонує 8 великих центрів і лабораторій дистанційного навчання.

Форми здобуття освіти [5]

1. Особа має право здобувати освіту в різних формах або поєднуючи їх.

Основними формами здобуття освіти є:

інституційна (очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна, мережева);

індивідуальна (екстернатна, сімейна (домашня), педагогічний патронаж, на робочому місці (на виробництві);

дуальна.

Вступ до вищих навчальних закладів здійснюється на конкурсній основі за результатами зовнішнього оцінювання навчальних досягнень випускників школи. [5]

Відповідно до Закону України «Про освіту» (ст.6) система вищої освіти ґрунтується на таких принципах [6]:

• доступність для кожного громадянина усіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою;
• рівність умов кожної людини для повної реалізації її здібностей, всебічного розвитку;
• гуманізм, демократизм, пріоритетність загальнолюдських духовних цінностей;
• органічний зв'язок освіти з національною історією, культурою, традиціями;
• незалежність освіти від політичних партій, громадських і релігійних організацій;
• науковий, світський характер освіти;
• інтеграція з наукою і виробництвом;
• гнучкість і прогностичність системи освіти;
• єдність, наступність і безперервність системи освіти;
• поєднання державного управління і громадського самоврядування в освіті.

• Засади державної політики у сфері освіти та принципи освітньої діяльності

1. Засадами державної політики у сфері освіти та принципами освітньої діяльності є:

• людиноцентризм;
• верховенство права;
• забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності;
• забезпечення рівного доступу до освіти без дискримінації за будь-якими ознаками, у тому числі за ознакою інвалідності;
• розвиток інклюзивного освітнього середовища, у тому числі у закладах освіти, найбільш доступних і наближених до місця проживання осіб з особливими освітніми потребами;
• забезпечення універсального дизайну та розумного пристосування;
• науковий характер освіти;
• різноманітність освіти;
• цілісність і наступність системи освіти;
• прозорість і публічність прийняття та виконання управлінських рішень;
• відповідальність і підзвітність органів управління освітою та закладів освіти, інших суб’єктів освітньої діяльності перед суспільством;
• інституційне відокремлення функцій контролю (нагляду) та функцій забезпечення діяльності закладів освіти;
• інтеграція з ринком праці;
• нерозривний зв’язок із світовою та національною історією, культурою, національними традиціями;
• свобода у виборі видів, форм і темпу здобуття освіти, освітньої програми, закладу освіти, інших суб’єктів освітньої діяльності;
• академічна доброчесність;
• академічна свобода;
• фінансова, академічна, кадрова та організаційна автономія закладів освіти у межах, визначених законом;
• гуманізм;
• демократизм;
• єдність навчання, виховання та розвитку;
• виховання патріотизму, поваги до культурних цінностей Українського народу, його історико-культурного надбання і традицій;
• формування усвідомленої потреби в дотриманні Конституції та законів України, нетерпимості до їх порушення;
• формування поваги до прав і свобод людини, нетерпимості до приниження її честі та гідності, фізичного або психічного насильства, а також до дискримінації за будь-якими ознаками;
• формування громадянської культури та культури демократії;
• формування культури здорового способу життя, екологічної культури і дбайливого ставлення до довкілля;
• невтручання політичних партій в освітній процес;
• невтручання релігійних організацій в освітній процес (крім випадків, визначених цим Законом);
• різнобічність та збалансованість інформації щодо політичних, світоглядних та релігійних питань;
• державно-громадське управління;
• державно-громадське партнерство;
• державно-приватне партнерство;
• сприяння навчанню впродовж життя;
• інтеграція у міжнародний освітній та науковий простір;
• нетерпимість до проявів корупції та хабарництва;
• доступність для кожного громадянина всіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою.
• 2. Освіта в Україні має будуватися за принципом рівних можливостей для всіх.
• Стаття 7. Мова освіти
• 1. Мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова.