Тема 5. Світові бухгалтерські школи та розвиток бухгалтерської професії

У істориків науки немає єдиної точки зору з питання, коли виникли наукові школи. Це пов’язано як з відсутністю однозначного визначення поняття "наукова школа", так і з тим, що наукові школи еволюціонували в часі. Ясно, що сучасна наукова школа і школи минулого не адекватні. До того ж наукові школи в різних науках (і країнах) виникли в різний час. 

Різні події в науковому житті як наслідок дії соціальноекономічних факторів створили необхідні науково-технічні і соціальні передумови для вдосконалення учбового процесу, ефективнішого виховання наукової творчої молоді, для виникнення і розвитку різних шкіл. 

У них плідно функціонує група або колектив дослідників на чолі з науковим лідером (вчителем). Такі структури сприяють залученню студентів до науки з подальшим перетворенням їх в учених. Вони є свого роду системою відбору, підготовки і виховання дослідників, допоможуть виробленню у них певного стилю роботи і мислення. Таким чином навколо лідера формуються учні, а за наявності певної сприятливої ситуації ці творчі неформальні об’єднання учених перетворюються на наукову школу. Іншими словами, за певних умов творча група дослідників може стати зародком школи. І навпаки, за несприятливих організаційних умов перспективна в ідейному плані наукова школа може і не вийти зі свого початкового стану. Стає ясним, що комплекс заходів, що формує сприятливі для наукової школи мікроклімат і атмосферу стосунків між її окремими індивідами, представляє, по суті, певний управлінський інструмент.

Наукова школа – найбільш яскравий прояв колективної форми творчості під безпосереднім ідейним і практичним керівництвом видатного ученого, що живить цей неформальний колектив науковими ідеями і що визначає методи і зміст досліджень, що проводяться школою. Будучи “колективним дослідником”, вона не створюється якимсь формальним рішенням (як науково-дослідний інститут, кафедра або лабораторія), а формується в часі копіткою працею наукового лідера, що відбирає творчих працівників і що виховує учених-дослідників вищої кваліфікації. Їх високий професійний рівень у поєднанні з достатньо представницьким персональним складом є свідченням “класу” наукової школи.

Історія науки знає немало імен видатних учених, що виховали великі колективи учнів і що створили всесвітньо відомі наукові школи. Створені ними школи отримали загальне наукове і суспільне визнання, Їх внесок в світову науку, в інтелектуальний клімат епохи і науковий прогрес вельми великий. Складність і новизна проблеми “наукова школа” зумовили різноманітність підходів і велику кількість трактувань цього поняття. Під ним розуміють науковоосвітню школу, дослідницький колектив, напрям в науці (М.Г. Ярошевський); розрізняють також класичні і сучасні наукові школи (К.А. Ланге). Багатозначність даного поняття можна проілюструвати декількома його дефініціями, що мають різні смислові відтінки.

Перелік визначень наукової школи можна продовжувати, але феномен наукової школи не є однозначним і вимагає всесторонього системного аналізу. Наукова школа – це суб’єкт, що відображає складний спектр соціально-творчих зв’язків між ученими, що її представляють.

Досвід багатьох відомих учених – представників або фундаторів ряду наукових шкіл, допомагає краще зрозуміти атмосферу, дух і характерні риси, властиві об’єднанням учених типу наукової школи, які ми і використовували при розробці критеріїв для побудови моделі наукової школи.

Наукова школа – це не просто колектив дослідників на чолі з науковим лідером (вчитель і учні), а творча співдружність вчених різних поколінь, об’єднаних єдністю принципів підходу до вирішення тієї або іншої проблеми, думок і навиків мислення, стилю роботи, широким поглядом на розвиток досліджень у вибраному науковому напрямі, наявності в роботі оригінальної стрижньової ідеї, доказ якої служить стимулом для розвитку досліджень і чинником, що об’єднує виконавців, не дивлячись на відмінності їх характерів і уявлень. Іншими словами, наукова школа – це колектив дослідників-однодумців, вища форма колективної взаємодії в процесі наукового пошуку.

Типовою межею наукової школи, на яку у нас звертають увагу, є стиль дослідження. Важливість вироблення певного стилю в науковій співдружності учених відзначається формування школи. Лідер більше не діяє поодинці, – а трудиться, об’єднавшись з іншими фахівцями. Тут збирається велика сила, зібравши навколо себе найбільш активних, найбільш обдарованих і найперспективніших бухгалтерів-науковців. У жвавих дискусіях за участю двох або більшого числа співбесідників проливалося світло на якнайглибші облікові проблеми. Метод і стиль досліджень, підхід до розуміння явищ, наукова ідеологія визначають те, що прийнято називати “духом школи”. Наявність їх перетворює колектив дослідників в колектив однодумців, тісну співдружність і своєрідне наукове братерство, відрізняє одну школу від іншої.

У науковій школі особливо чітко простежується традиція спадкоємності, що полягає в передачі від одного покоління дослідників до іншого певного запасу знань, ідей, концепцій, підходів і методів, іншими словами, накопиченого наукового капіталу, мистецтва дослідження і збагнення істини, стилю мислення і стилю роботи. Про цю межу наукової школи, можна сказати так “існують приховані багатства; це традиції, духовний і моральний капітал, накопичений під час бесід і навчання, навіть просто особиста присутність. У певний момент сукупність цих передумов створює необхідні умови, в яких раптово народжується правильне тлумачення вирішеної проблеми. Ідеї, колись висловлені учителем і іншими співробітниками, постійно згадуються в розмовах і проникають свідомо або підсвідомо в мозок молодих учених. Під час дослідницької роботи такі придбання полегшують правильне тлумачення, а іноді і саму проблему.

Школа є не тільки хранителем традицій, а і вогнищем інтенсивної концентрації творчої енергії і скоординованих зусиль учених в процесі наукового пошуку, зародками нових точок зростання науки і окремих її напрямів. Школа не тільки генерує наукову продукцію, ідеї і відкриття, але і забезпечує розширене відтворення подальших поколінь дослідників, коли окремі її вихованці самі стають науковими лідерами, керівниками нових “дочірніх” шкіл або груп учених, нових напрямів. 

Для наукової школи характерні певна творча атмосфера, обстановка безперервного наукового спілкування і доброзичливих дружніх дискусій, демократичності і наукової принциповості, взаємної пошани і вимогливості, відданості науці, наукового ентузіазму. По-перше, Лідер любить учити – в найпрямішому значенні цього слова – молодих фахівців, любить задавати і розтлумачувати їм різні важкі і каверзні завдання, різні “парадокси”. По-друге, Лідер безперервно ділиться із співробітниками і учнями своїми міркуваннями і планами майбутніх робіт, ставлячи перед ними питання, з яких зростають наукові дослідження. При цьому Лідер щиро радів, якщо його учень проявляє працездатність і особливо творчу ініціативу в науковій роботі”.

Тому недивно, що у нас створилася велика наукова школа талановитої молоді. Лідер не повинен повчати і моралізувати. Він повинен виховувати просто своїм особистим прикладом, щоб учні прагнули слідувати високому зразку принциповості і чесності у всьому, що стосується науки, стосунків з людьми, і зокрема з тими, для кого наука стала головною справою життя. Тут виникає та існує особлива атмосфера, повна взаємної доброзичливості і чуда щонайменших компромісів у вимогах, що пред’являються до ученого. Без такої атмосфери, ймовірно, взагалі не можна говорити про наукову школу”.

І, нарешті, також “прохідним балом” наукового колективу в ранг школи є його високий авторитет в даному напрямі, величезний науковий потенціал і значущість отриманих результатів, висока наукова кваліфікація дослідників, їх здатність вирішувати самостійно фундаментальні проблеми, а не повторювати те, що вже в основному зробив їх учитель, вносити значний внесок до науки і наукового прогресу.

Використаємо висловлювання учених, в яких наголошуються ті або інші риси наукової школи, як оцінні критерії при реконструюванні основних її ознак. Наведена таблиця ілюструє проведену оцінну процедуру і свідчить про те, які ознаки більшість учених, узятих в ролі експертів, вважають для наукової школи найбільш характерними: наявність наукового лідера дослідницького колективу, його керівника – крупного ученого і цілісної особистості, що володіє умінням відбирати творчу молодь і навчати мистецтву дослідження, що заохочує самостійність мислення і ініціативу, забезпечує творчу, ділову, доброзичливу обстановку в колективі, іншими словами, особливу наукову атмосферу, що дозволяє якнайповніше розкритися таланту; стиль роботи і мислення; наукова ідеологія, концепція (фундаментальна ідея), дослідницька програма; висока кваліфікація дослідників, що групуються навколо лідера; значущість отриманих ними результатів в певній галузі науки, високий науковий авторитет в цій області.

  Отже, сучасну наукову бухгалтерську школу ми визначаємо як неформальну творчу співдружність дослідників різних поколінь, що мають достатньо високий рівень кваліфікації в області обліку і контролю на чолі з науковим лідером – крупним ученим і педагогом, об’єднаних єдністю підходів до вирішення наукової проблеми, стилем роботи і мислення, оригінальністю ідей і методів їх реалізації, що отримало значні результати і що завоювало авторитет та суспільне визнання в даній області знання.

Побудована у такий спосіб модель наукової бухгалтерської школи, природно, не універсальна. Але вона може використовуватися для аналізу і розуміння реальних наукових ситуацій. Ознаки, що виділені, достатньо повно відображають специфіку і характерні особливості творчого бухгалтерського об’єднання учених, як наукова школа, і можуть служити орієнтирами при визначенні в науці співтовариств подібного типу. Іншими словами, відділені ознаки можуть бути використані для експертних оцінок при ототожненні окремих груп дослідників з науковою школою. При цьому за наукову школу слід вважати тільки той колектив, який задовольняє перерахованим вище ознакам. Не можна вважати будь-яку кафедру, якщо вона навіть добре працює, науковою школою, як не можна коледж називати університетом. Це принижує рівень справжніх наукових шкіл.