Лекція 7. Тенденції розвитку оподаткування в міжнародних економічних відносинах

1.   Порядок розкриття інформації про бенефіціарних власників та структуру власності

 28.04.2020 р. набрав чинності новий Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», який не тільки змінює правила проведення фінансового моніторингу, але й удосконалює процедури розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників.

Даний Закон адаптує українські правила фінансового моніторингу до сучасних світових та європейських стандартів (рекомендацій FATF, MONEYVAL, AML Директив ЄС, Регламенту ЄС 2015/847 «Про інформацію, що супроводжує грошові перекази») та вносить низку суттєвих змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» від 15.03.2003 р. №755-IV.

Основна мета – посилення контролю за розкриттям інформації про кінцевих бенефіціарних власників та своєчасним її оновленням.

Таблиця 1

Розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників

Бенефеціар	Розкриття інформації
Хто є кінцевим бенефіціарним власником	Бенефіциарним власником є будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність певної особи, тобто її контролює (Законом встановлені ознаки здійснення прямого/непрямого вирішального впливу). Закон деталізує осіб, які можуть вважатися кінцевими бенефіціарними власниками для юридичних осіб, трастів та інших правових утворень (наприклад, партнерств без утворення юридичної особи). Введено поняття «номінального власника» – особи, яка від свого імені управляє корпоративними правами кінцевого бенефіціарного власника в його інтересах.
Обов’язок щодо розкриття інформації	Закон встановлює обов’язок розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників при державній реєстрації юридичної особи та проведенні державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу шляхом подання державному реєстратору додаткових документів, а саме: - структури власності за формою та змістом, визначеними відповідно до законодавства; - витяг, виписку або інший документ з торгового, банківського, судового реєстру, що підтверджує реєстрацію юридичної особи-нерезидента в країні його місцезнаходження (засновником юридичної особи є юридична особа-нерезидент); - нотаріально завірену копію документа, що посвідчує особу, яка є кінцевим бенефіціарним власником (але при цьому не в усіх країнах можна засвідчити копію паспорта нотаріально). Структура власності є документальним підтвердженням системи взаємовідносин між усіма елементами корпоративної структури компанії (фізичними та юридичними особами). Вона дозволяє встановити наявність або відсутність кінцевих бенефіціарних власників та відносин контролю між ними. У разі відсутності в юридичної особи кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, в тому числі кінцевого бенефіціарного власника її засновника, якщо засновником є юридична особа, вноситься обґрунтована причина його відсутності.
Актуалізація даних	Всі юридичні особи в Україні зобов'язані підтримувати в актуальному стані інформацію про кінцевого бенефіціарного власника і структуру власності, повідомляти державному реєстратору про будь-які зміни впродовж 30-ти робочих днів з дня їх виникнення з наданням підтверджувальних документів. Державного реєстратора необхідно буде інформувати при кожній реєстраційній дії, навіть якщо вони не стосуються інформації про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності. У разі виявлення компанією неточностей чи помилок у раніше наданій інформації остання впродовж 3-х робочих днів з дня їх виявлення має надати відкориговані дані. Встановлюється щорічне звітування компаній впродовж 14-ти календарних днів, починаючи з наступного року з дати державної реєстрації юридичної особи, щодо відомостей про кінцевого бенефіціарного власника, шляхом подання вищезазначеного пакета документів і відповідної заяви.
Відповідальність за порушення правил розкриття інформації	Закон суттєво підвищує штраф, що накладається на керівника юридичної особи, за неподання або несвоєчасне подання державному реєстратору інформації про кінцевого бенефіціарного власника або про його відсутність, або документів для підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника. Розмір підвищеного штрафу складає від 17 000 грн до 51 000 грн (наразі від 5 100 грн до 8 500 грн).
Першочергові дії	З 28.04.2020 р. зареєстровані компанії зобов'язані подати державному реєстратору інформацію про своїх кінцевих бенефіціарних власників і структуру власності протягом 3-х місяців із дня затвердження відповідної форми та змісту структури власності уповноваженим державним органом.

 

Нові правила розкриття інформації свідчать про поступовий рух України в напрямку прозорості та приведення національного законодавства до міжнародних стандартів. Українським компаніям слід дотримуватися нових правил і відстежувати нововведення, щоб уникнути накладення штрафних санкцій за нерозкриття інформації про своїх кінцевих бенефіціарних власників, а також мати можливість пройти фінансовий моніторинг та здійснювати господарську діяльність.

Отже, кінцевим бенефіціарним власником є:

- для юридичних осіб - будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність юридичної особи (в тому числі через ланцюг контролю/володіння);

- для трастів, утворених відповідно до законодавства країни їх утворення, - засновник, довірчий власник, захисник (за наявності), вигодоодержувач (вигодонабувач) або група вигодоодержувачів (вигодонабувачів), а також будь-яка інша фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність трасту (в тому числі через ланцюг контролю/володіння);

- для інших подібних правових утворень - особа, яка має статус, еквівалентний або аналогічний особам, зазначеним для трастів.

Ознаками здійснення:

- прямого вирішального впливу на діяльність – є безпосереднє володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи.

- непрямого вирішального впливу на діяльність – є принаймні володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи через пов’язаних фізичних чи юридичних осіб, трасти або інші подібні правові утворення, чи здійснення вирішального впливу шляхом реалізації права контролю, володіння, користування або розпорядження всіма активами чи їх часткою, права отримання доходів від діяльності юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування органів управління, а також вчинення правочинів, які дають можливість визначати основні умови господарської діяльності юридичної особи, або діяльності трасту або іншого подібного правового утворення, приймати обов’язкові до виконання рішення, що мають вирішальний вплив на діяльність юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, незалежно від формального володіння.

Не розкривають кінцеві бенефіціарні власники:

- політичні партії та їх структурні утворення;

- професійні спілки, їх об’єднання, організацій профспілок, передбаченні статутом профспілок та їх об’єднань;

- творчі спілки, їх місцеві осередки;

- організації роботодавців та їх об’єднань;

- адвокатські об’єднання;

- торгово-промислові палати;

- релігійні організації;

- державні органи;

- органи місцевого самоврядування, їх асоціації;

- державні та комунальні підприємства, установи, організації.

Також, кінцевим бенефіціарним власником не може бути особа, яка має формальне право на 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі, але є комерційним агентом, номінальним власником або номінальним утримувачем, або лише посередником щодо такого права.

Вимоги до розуміння структури власності та характеру контролю кінцевих бенефіціарних власників (КВБ):

- з метою встановлення КБВ суб`єктів первинного фінансового моніторингу (СПФМ) має право використовувати дані, що містяться в офіційних документах, офіційних та/або інших джерелах;

- має вжити належних заходів для перевірки достовірності інформації щодо КБВ та пересвідчися, що він знає, хто є КБВ (за його наявності, здійснюючі обґрунтовані заходи для розуміння права власності (контролю) та структури власності. Заборона виключного покладання на Єдиний державний реєстр (ЄДР):

- СПФМ при встановленні КБВ клієнта не повинен покладатись виключно на Єдиний державний реєстр юридичних осіб – фізичних осіб – підприємців та громадських формувань;

- застосування ризик-орієнтованого підходу.

Вимога повідомляти про виявлення розбіжностей з ЄДР до Держфінмоніторингу – СПФМ зобов'язаний повідомити Держфінмоніторинг про розбіжності між даними ЄДР Клієнта щодо КБВ та інформацією, отриманою СПФМ в результаті здійснення належної перевірки.

У разі виявлення юридичною особою неповноти або неточностей чи помилок у раніше наданій державному реєстратору інформації про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності юридична особа не пізніше трьох робочих днів з дня їх виявлення повторно направляє відкориговані відомості в порядку, передбаченому Законом. Для підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника щорічно, починаючи з наступного року з дати державної реєстрації юридичної особи, протягом 14 календарних днів подаються такі документи:

1) заява про підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника;

2) структура власності за формою та змістом, визначеними відповідно до законодавства;

3) витяг, виписка чи інший документ з торговельного, банківського, судового реєстру тощо, що підтверджує реєстрацію юридичної особи - нерезидента в країні її місцезнаходження - у разі, якщо засновником юридичної особи є юридична особа - нерезидент;

4) нотаріально засвідчена копія документа, що посвідчує особу, яка є кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи, - для фізичної особи - нерезидента та, якщо такий документ оформлений без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру, - для фізичної особи - резидента.

Форма та зміст структури власності встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (тобто Державною службою фінансового моніторингу), за погодженням з Міністерством юстиції України.

Про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи буде розкриватись наступна інформація:

·   прізвище, ім’я, по батькові (за наявності),

·   дата народження,

·   країна громадянства,

·   серія та номер паспорта громадянина України або паспортного документа іноземця,

·   місце проживання,

·   реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності),

·   повне найменування та ідентифікаційний код (для резидента) засновника юридичної особи, в якому ця особа є кінцевим бенефіціарним власником,

·   характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу).

В цілому, Законом № 361-IX передбачено чотири випадки подання інформації:

·   Перше подання інформації для юридичних осіб, які зареєстровані до 28.04.2020 р., має відбутись протягом 3 місяців з дня набрання чинності нормативно-правовим актом, яким буде затверджена форма та зміст структури власності.

·   Щорічне підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності для всіх юридичних осіб, починаючи з наступного року з дати державної реєстрації юридичної особи, протягом 14 календарних днів.

·   Повідомлення про зміну інформації щодо кінцевого бенефіціарного власника та зміни у структурі власності протягом 30 робочих днів з дня виникнення таких змін.

Під час проведення державної реєстрації будь-яких змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, юридичні особи зобов’язані повідомляти державного реєстратора про відсутність таких змін у структурі власності та інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи.