Тема 3. Архітектурно-художні стилі епохи середньовіччя. Романський та готичний стилі

На зміну рабовласницькому строю прийшла епоха феодалізму, яка поширилася на величезний період часу, з IV по XIX ст.

В XI-XII ст. на території, населеній народами романської мовної групи, виник романський стиль. Цей стиль виник на основі давньоримської і візантійської культур.

Архітектура цього стилю характеризується поєднанням різновисоких обсягів, наявністю півциркульних арок, башточок, увінчаних високими дахами пірамідальної або конусоподібної форми.

Зазвичай, собори цього стилю в плані мали форму витягнутого латинського хреста. Характерними для цього стилю є Міський собор у Вормсі (Німеччина) (рис. 1.1) та церква Нотр-Дам-ля-Гранд в м. Пуатьє (Франція) (рис. 1.2).

Рисунок 1.1 – Романський стиль. Міський собор у Вормсі (Німеччина)

Рисунок 1.2 – Романський стиль. Церква Нотр-Дам-ля-Гранд – храм XI ст. римсько-католицької церкви у французькому місті Пуатьє

Меблеве мистецтво середньовічної Європи майже не успадкувало античних традицій. Воно розвивалося самостійним шляхом. У раннє середньовіччя поширилися скрині, табурети (представляли собою обрубки стовбурів дерев), а також столи (у вигляді дощок, розміщених на козлах), досить високі, що визначалося звичаєм сидіти на табуреті під час трапези або листування. У романський період стали використовуватися табурети на трьох опорах, крісла з високою спинкою, шафи, ліжка (типу скрині, позбавленої кришки), столи з опорами у вигляді вертикальних площин (рис. 1.3). Виконані способом ящикового в'язання з рубаних сокирою дощок або обкорованих жердин, романські меблі відрізнялися лаконізмом масивних форм (нерідко прикрашених різьбленим геометричним, рослинним або стрічковим орнаментом), глухою нерозчленованістю обсягу.

Рисунок 1.3 – Меблі романського стилю:

а – шафа фронтон ХІІІ в. із кованою металевою фурнітурою, яка виконує подвійне завдання, – укріплення конструкції та прикраса виробу;

б – скриня-стіл, прикрашений різьбленням;

в – масивний стілець на трьох ніжках