Тема 8. Аксіологічний вимір новітніх біотехнологій, проблеми біобезпеки та охорони навколишнього середовища.

 Посилення уваги до проблем біобезпеки, як уже зазначалося вище, значною мірою пов’язують із новими можливостями експериментування з живим матеріалом, стрімким розвитком біотехнологій та їхньою комерціалізацією на світових ринках. Із метою використання сучасних біотехнологій для блага людини та довкілля, з одного боку, і попередження негативних наслідків і ризиків, з іншого, 29 січня 2000 року було ухвалено Картахенський протокол про біобезпеку до Конвенції про біологічне різноманіття. Цей документ має сприяти «забезпеченню належного рівня захисту в галузі безпечної передачі, обробки і використання живих змінених організмів, отриманих у результаті використання сучасної біотехнології, які можуть мати несприятливий вплив на збереження й стале використання біологічного різноманіття, з урахуванням також ризиків для здоров’я людини та з приділенням особливої уваги транскордонному переміщенню» (Ст. 1).

Біобезпека – одна з визначальних цілей Конвенції про біологічне різноманіття, що стосується убезпечення людини та довкілля від можливого негативного впливу продуктів сучасної біотехнології. За новітніми технологіями визнається великий потенціал у сприянні добробуту людини, насамперед у галузях забезпечення продуктами харчування, підвищення продуктивності сільського господарства та ефективності охорони здоров’я. Конвенція визнає подвійну природу цих технологій: 1) забезпечення доступу і трансферу технологій, включно з біотехнологіями, які стосуються збереження та збалансованого використання біотехнологій; 2) необхідність забезпечити розробку відповідних процедур для підвищення безпеки біотехнологій у контексті завдань Конвенції задля зменшення потенціальних небезпек для біорізноманіття, беручи до уваги ризики для людського здоров’я.

Тенденції розвитку й поширення біотехнологій намагаються пояснювати, звертаючись до аналогії з законом Мура для комп’ютерів (Moore’s law for computers), згідно з яким відбувається постійне оновлення та зростання потужності обчислювальних приладів, а самі електронні прилади стають доступнішими для людини. Так само з розвитком і поширенням біотехнологій має місце суттєве здешевлення експериментального матеріалу. Якщо в 2001 році вартість мільйона пар основ ДНК становила близько 100 доларів США, то тепер такий набір коштує близько 10 центів [9]. Це дає підстави для прогнозів щодо доступності біотехнологій у недалекому майбутньому, коли «домашні» біолабораторії будуть такими ж звичними, як і домашні комп’ютери.

Існуючі соціально-екологічні проблеми все інтенсивніше впливають на життя і діяльність людини, а також на намагання нового покоління шукати і знаходити засоби боротьби для виживання людства, акцентуючи увагу на тиск, який чинять умови існування на навколишнє середовище. Виснаження або повна відсутність не відновлюваних ресурсів необхідних для людської екзистенції, незворотні пошкодження, які можуть поставити під загрозу рівноваги біосфери – такі деякі з основних ризиків, пов'язаних з відносинами між людиною і природою. Послідовники екологічних рухів у багатьох країнах світу виступають проти техногенних суспільств і вимагають з усією переконливістю і силою, якою володіють, повернення людини в біоекосистемне середовище. Буває, однак, що людина, свідомо чи несвідомо, допускає певний рівень ризику і загроз від природи для себе і для суспільства, тому логічна і правдива ідея забезпечення людської безпеки, являючи собою об'єктивну характеристику непередбачених, нестійких умов життя і діяльності індивіда. Природа існуючих нових технологій передбачає ризик в їх використанні імен через невизначеності досягнення цілей, для яких вони були спроектовані.

Отже, позиціонування людини у бізнес середовищі, в умовах безлічі конкурентоспроможних цінностей, норм і способів життя, без твердої і переконливої гарантії бути правим, значною мірою залежить від випадковості і вимагає високої етико-моральної психологічної ціни. Будь-який опір переважанню форм існування може виявитися перешкодою на шляху досягнення глобальних цілей. Усвідомлення небезпеки, оцінка загрози для здоров'я людини і ризику, що має своє походження в навколишньому середовищі, вимагає багатовекторного підходу до проблем нагляду населення. У цьому випадку ми цілком усвідомлюємо, що можливий ризик в умовах сучасних технологій може мати фатальні наслідки не тільки для величезного числа населення, а й для самого життя на Землі. Проте, намагаючись запобігти негативним наслідкам, ми звертаємо увагу на те, що ризики, які загрожують навколишньому середовищу, роблять необхідним переосмислення організації та способу проведення етичної діяльності людини. Якщо до цих пір було достатньо людині приймати активну участь у досягненні прогресу, сьогодні цей внесок необхідно орієнтувати на загальнолюдське призначення, виживанням людства, тому що тільки під інтенсивним впливом науково-технічного прогресу розвиваються і знання біологічної етики.