Лекція 1. Предмет і завдання фітопатологічного моніторингу сучасних агроценозів, зв’язок з іншими дисциплінами. Фітосанітарний моніторинг та фітосанітарна діагностика

 

ПРЕДМЕТ І ЗАВДАННЯ ФІТОПАТОЛОГІЧНОГО МОНІТОРИНГУ СУЧАСНИХ АГРОЦЕНОЗІВ, ЗВ’ЯЗОК З ІНШИМИ ДИСЦИПЛІНАМИ. ФІТОСАНІТАРНИЙ МОНІТОРИНГ ТА ФІТОСАНІТАРНА ДІАГНОСТИКА

1. Функціональна схема фітосанітарного моніторингу.

2. Візуальна діагностика патологій.

3. Найбільш небезпечні хвороби сільськогосподарських культур, частота їх масових спалахів та шкідливість. Визначення втрат урожаю від хвороб.

 

Фітосанітарний моніторинг - система спостережень за станом захищеності екосистем, їх компонентів або продукції рослинного походження від шкідливих організмів, спостережень за шкідливими організмами та факторами довкілля, що впливають на них, що проводяться в постійному режимі для аналізу, оцінки та прогнозу фітосанітарної обстановки на певній території, а також для визначення причинно-наслідкових зв'язків між станом рослин та впливом факторів довкілля.

 

Фітопатологічний моніторинг - найбільш складна та розвинена частина моніторингу агроценозів, і у свою чергу є підсистемою загального екологічного моніторингу.

Фітосанітарне, агроекологічне та економічне різноманіття ситуацій, що складаються, змушують при виборі правильних рішень аналізувати значну кількість найрізноманітнішої інформації. В цьому випадку вже недостатньо лише діагностувати захворювання та визначити інтенсивність (рівень) його розвитку. В умовах багатофакторності аналізованих процесів та багатоваріантності прийнятих рішень необхідно говорити не тільки про фітосанітарну діагностику, а й про фітосанітарну експертизу хворого поля (посіву). Фітосанітарна діагностика та фітосанітарна експертиза є основними базовими етапами загальної системи фітосанітарного моніторингу.

Фітосанітарна діагностика (ФД)

1. Шкідливі об'єкти (хвороби, шкідники, бур'яни).

1.1. Ендемічні (місцеві) біооб'єкти.

1.2 Карантинні біооб'єкти .

1.3. Нові біооб'єкти та пошкодження невідомої етіології.

2. Раси, штами, біотипи.

3. Гени вірулентності, фактори агресивності, патогенності тощо.

4. Резистентність до пестицидів

5. Інші властивості біооб'єктів (гени стійкості сортів та ін.)

Фітосанітарна експертиза (ФЕ)

1. Стан агроценозу (фаза розвитку рослин, стан рослин, сортова стійкість та ін.)

2. Стан шкідливого біооб'єкта (інтенсивність розвитку чи заселення. заражена чи заселена площа та ін.)

3. Стан агроекологічних умов (сівозміна, попередник, тип ґрунту, рівень родючості, добрива, температура та вологість повітря, опади тощо)

4 Економіка господарської

діяльності (витрати на моніторинг, на захист, ціни на с.-г. продукцію, урожай, прибуток від захисту заходів та ін.)

 

Прогноз небезпеки масового розвитку шкідливого біооб'єкта та можливих втрат урожаю, визначення необхідності проведення захисних заходів, розробка тактики захисту

Фітосанітарна діагностика передбачає виявлення хворих рослин, ідентифікацію видів, форм рас, штамів, визначення геному їх вірулентності, оцінку резистентності до застосовуваних пестицидів і т. д. Фітосанітарна експертиза передбачає системне дослідження всієї сукупності факторів, що впливають на розвиток розвитку шкідливого біооб'єкта та обґрунтований вибір прийнятної для господарства біологічно та економічно ефективної системи захисних заходів.

Комплексність і багатофакторність ситуаційного аналізу роблять необхідним залучення сучасної обчислювальної техніки та досягнень у галузі інформаційних технологій (електронних баз даних, електронної пошти, мережі Інтернет, фітосанітарного комп'ютерного картування територій, комп'ютерних консультативних систем та ін.). Застосовувані нині фахівцями державних структур у сфері захисту рослин та фітосанітарного моніторингу системи збирання та аналізу фітосапітарної інформації, на жаль, не дозволяють повною мірою здійснювати подібний аналіз.

Візуальна діагностика патологій.

Для діагностики хвороб грибної етіології, спочатку необхідно провести точний аналіз симптомів, оцінити загальний стан рослин у посівах, відзначити характер розповсюдження ознак хвороби (окремі рослини, вогнища, смуги або краї посівів) та врахувати тип проявлення хвороби. За зовнішніми ознаками хвороби рослин групують у наступні типи: гнилі, в’янення, некрози, плямистості, зміна забарвлення уражених рослин, пухлини, нарости, гали, деформація органів рослин, муміфікація, нальоти, пустули, руйнування  органів рослин, камедетеча, копитоподібні плодові тіла і шапки грибів, виразки, розтріскування уражених органів рослин, поява  квіткових організмів на рослинах тощо. 

Гнилі досить часто проявляються на рослинах та їх органах, але особливо на тих частинах, котрі багаті водою і запасними поживними речовинами (бульбах, коренеплодах, цибулинах, плодах). В уражених рослин відбувається розм’якшення і розкладання рослинних тканин, що зумовлено дією ферментів, які виділяють патогени. Спочатку розчиняється міжклітинна речовина, що призводить до втрати клітинами зв’язку одна з однією та їх роз’єднанням – мацерацією. Залежно від забарвлення, яке утворюють патогени на поверхні уражених тканин, гниль буває: сіра – на горосі, квасолі, соняшнику, капусті, суниці, винограді (збудник – Botrytis cinerea Pers.); біла – квасолі, соняшнику (рис. 1), моркви, огірка (зб. Sclerotinia sclerotiorum (Lib.) de Bary); чорна – томата (зб. Diplodinia destructiva Plowr.); рожева – огірка (Trichotecium roseum Fr.).

2. Найбільш небезпечні хвороби сільськогосподарських культур, частота їх масових спалахів та шкідливість.

На сільськогосподарських культурах паразитує та наносить шкоду більше 23000 збудників різних хвороб. Вони періодично викликають епіфітотії – масові спалахи захворювань рослин на певній території, призводячи до суттєвого недобору врожаю та зниженню його якості. У різних країнах світу найбільш часто бувають епіфітотії іржастих та сажкових хвороб, ріжків озимого жита і пшениці, кореневих гнилей та ін.

 

1. Ареал епіфітотій хвороб рослин

 

Хвороба	Фітопа-тогенний організм	Ареал	Примітки
Іржа зернових	Гриби	У різних країнах світу	Часті обширні епіфітотії, що призводять до величезних втрат урожаю
Сажкові хвороби	Гриби	У всьому світі	Постійні втрати врожаю
Фузаріоз колоса зернових	Гриби	Росія	Періодичні епіфітотії на озимій пшениці, що призводять до накопичення в зерні мікотоксинів
Кореневі гнилі	Гриби	У всьому світі	Багаторічні епіфітотії на зернових та зернобобових культурах, льону та ін.
Ріжки озимого жита і пшениці	Гриб	У всьому світі	Борошно стає токсичним
Фітофтороз картоплі	Гриб	У районах з вологим кліматом	Епіфітотії 1845-1846 рр.  в Ірландії викликали масові міграції населення
Оїдіум винограду	Гриб	У всьому світі	Епіфітотії 1840-1850рр. спричинили загрозу виноградарству в Європі

 

Втрати врожаю (недобір), виражають у відсотках і визначають за формулою

,

де В – втрати врожаю (недобір), %; А – урожай із здорових рослин (г, кг, ц, т); а – урожай з хворих рослин  (г, кг, ц, т).

 Можна визначати також коефіцієнт шкідливості, що виражає втрати врожаю від хвороби, що припадають на кожен бал (відсоток) розвитку

,

де К_ш – коефіцієнт шкідливості; Ух – урожай хворих рослин,  % від контролю; Б – ступінь проявлення хвороби, бал, або %.