Лекція 4. Аналіз результатів фітопатологічних спостережень на зернових колосових культурах

1. Фітосанітарний паспорт поля.

2. Польові записи обліку різних типів прояву хвороб зернових культур.

3. Економічні пороги шкідливості.

4. Ефективність заходів обмеження шкідливості.

Методи аналізу фітосанітарної інформації, що застосовуються в даний час, мають ряд істотних недоліків, що знижують її цінність і ускладнюють практичне використання для постановки прогнозів та прийняття об'єктивних рішень щодо проведення захисних заходів.

Основні недоліки цих методів:

недосконалість методології визначення інтенсивності розвитку шкідливого біооб'єкта на тій чи іншій території (господарство, район, область, країна);

відсутність геоінформаційних та агроекологічних показників, що визначають фітосанітарний стан територій (уражені площі, рівні ураження за площами, сорти, їхня стійкість тощо);

відсутність господарсько-економічних показників фітосанітарних ситуацій, що складаються на тій чи іншій території.

За існуючими методами фітосанітарної діагностики дані обліків розвитку хвороб, одержані в господарствах, рекомендується усереднювати до рівня господарства, на рівні району – в середньому по району, на рівні області – у середньому по області. Усереднені (навіть середньозважені) фітосанітарні дані без територіальних (площадних) характеристик не мають практичного значення. Необхідно знати, на якій площі очікується той чи інший рівень розвитку хвороби (епіфітотія, помірний розвиток, депресія). Однак інтенсивність розвитку захворювання ще не повною мірою свідчить про господарське значення фітосанітарної ситуації, що виникла. Необхідно об'єктивно оцінювати величину втрат урожаю, які завдаються патогенами.

Використання для характеристики фітосанітарного стану не тільки фітопатологічних (розвиток хвороби), як це прийнято в даний час, але також геоінформаційних (уражені площі) та господарсько-економічних показників дозволить підвищити змістовність інформації та вирішити низку раніше недоступних завдань, зокрема:

більш обґрунтовано прогнозувати масштабність та інтенсивність епіфітотії (уражені площі, рівень розвитку епіфітотії на тій чи іншій території, втрати врожаю);

визначати площі, що підлягають захисту;

обґрунтовано оцінювати потребу у хімічних засобах захисту (асортимент пестицидів, обсяги закупівель пестицидів тощо);

виявляти фактори, що визначають епіфітотійні процеси;

розробляти пропозиції щодо профілактики захворювань для територій високого ризику розвитку епіфітотії.

Запропонована система аналізу фітосанітарної інформації передбачає послідовну експертизу посівів на всіх рівнях – від первинної діагностики захворювань до аналітичної оцінки фітосанітарної ситуації.

Один із шляхів вирішення цього завдання - розробка уніфікованих форм подання фітосанітарної інформації для різних рівнів фітосанітарного моніторингу (господарство, район, область) та методів для їх первинної обробки та подальшого аналізу.

Запропонована система аналізу інформації має ієрархічну схему, тобто. форми заповнюються послідовно, і кожна наступна форма є продовженням попередньої (табл.1).

Форми запису результатів фітосанітарної експертизи посівів зернових культур

Фітосанітарний паспорт поля

Первинну діагностику хвороб, обліки ураженості рослин на стаціонарних полях та при маршрутних обстеженнях здійснюють фахівці державних структур у сфері захисту рослин та фітосанітарного моніторингу районного рівня, а також фахівці сільгосппідприємств, ними заповнюються форми 1.1-1.5, на основі яких заповнюються форми 2 та 3, які прямують у регіональні структури, де в результаті узагальнюючого аналізу результатів заповнюються форми 4 і 5, які передаються до структур міністерства.

Фітосанітарний паспорт поля. Перед початком спостережень та обліків на кожне обране для контролю поле складається фітосанітарний паспорт. До паспорта заносяться відомості про місце розташування поля (область, район, господарство), номер поля, його площу; дається загальна агроекологічна характеристика (ґрунт, її механічний склад, попередник, культура, сорт та ін.). Обов'язково вказується запланована (передбачувана) врожайність. У паспорті перераховуються основні агротехнічні заходи, що впливають на фітосанітарну обстановку, та показники, що характеризують її стан.

Відомості про агротехнічні заходи заносяться в паспорт по мірі їх проведення, а фітосанітарні показники заповнюються наприкінці вегетаційного сезону.

Зразок бланку

Фітосанітарний паспорт поля

Заповнюється фахівцями захисту рослин усіх рівнів (господарство, район, область тощо) під час проведення маршрутних обстежень та на стаціонарних полях.

При заповненні форми записують рівень розвитку захворювання на кожному фотосинтезуючому листі (стовпці 3-6) по ярусах, ураження стебла (7 стовпець), ураження колоса (8 стовпець).

Оцінку ураженості проводять послідовно, спочатку визначивши розвиток захворювання на одній рослині, а потім в обліковій точці та на всьому полі. Для розрахунків використовують такі формули:

визначення інтенсивності розвитку захворювання на рослині при ураженні тільки листового апарату

де А _л – інтенсивність ураження листя, %;

Ха i...„ - сума інтенсивності ураження окремих листків, %; п_л - число врахованого листя, шт. ;

визначення розвитку захворювання на рослині при ураженні листя та стебел