Лекція 5. Фітопатологічний моніторинг агроценозу зернобобових культур

 Моніторинг хвороб сої

Облік хвороб сої проводять у різні фази розвитку рослин.

В період утворення трійчастих листків визначають інтенсивність ураження пероноспорозом. Для цього аналізують 20 проб по 5 рослин.

Під час цвітіння сої обліковують пероноспороз, септоріоз, церкоспороз та аскохітоз. З кожного поля відбирають 25 проб по 10 рослин та визначають розповсюдження і розвиток хвороб.

Кореневі гнилі також обліковують у фазу цвітіння. Викопують рослини з корінням у 10-ти пробах по 10 рослин у кожній.

Оцінку інтенсивності ураження рослин сої хворобами проводять за допомогою шкал наведених у таблицях.

Шкала для оцінки інтенсивності ураження рослин сої хворобами на сходах і бобах

Хвороби	Бал	Інтенсивність ураження
Фузаріоз, аскохітоз, септоріоз, пероноспороз, бактеріоз	0	Відсутність ураження або уражено до 10 % поверхні сім’ядолей та бобів
	1	Плями на сім’ядолях і бобах дрібні, займають не більше 25 % поверхні
	2	Плями займають 26-50 % поверхні
	3	Плями займають 51-75 % поверхні
	4	Плями покривають 76-100 % поверхні

 

Шкала для оцінки інтенсивності ураження рослин сої хворобами в період цвітіння-наливання бобів

Хвороби	Бал	Інтенсивність ураження
Аскохітоз, септоріоз, пероноспороз, церкоспороз, бактеріоз	0	Ураження відсутнє або уражено до 10 % поверхні листків і стебел плямистостями
	1	Ураження слабке, плями займають не більше 25 % поверхні листків і стебел
	2	Уражені листки нижнього, середнього та частково верхнього ярусів, плями займають 26-50 % поверхні
	3	Уражені листки усіх ярусів, плями займають 51-75 % поверхні, добре помітна плямистість стебла
	4	Плями займають більше 75 % поверхні листків. Багато листків відмирає, на стеблах ураження у вигляді суцільних смуг

 

Шкала для оцінки інтенсивності ураження рослин сої хворобами в період цвітіння-дозрівання

Хвороби	Бал	Інтенсивність ураження
Фузаріоз та ін.	0	Ураження відсутнє
	1	Слабке ураження, побурінням охоплено до 25 % поверхні або зрізу кореня
	2	Середнє ураження, побуріння займає від 26 до 50 % поверхні або зрізу кореня
	3	Сильне ураження, побуріння займає від 51 до 75 % площі кореня, уражена тканина темно-бура
	4	Дуже сильне ураження, побуріння від 75 до 100 % площі кореня, відмирання рослин

 

Облік хвороб гороху

Шкідливість сірої гнилі гороху залежить від ряду факторів. Так, ураження плодоносів викликає їх надламування та відмирання, що значною мірою негативно відображається на продуктивності рослин. Маса насіння з однієї рослини знижується відповідно на 1,3 г. В уражених бобах заражається насіння та недобирається його маса на 1,5-1,6 г (табл. ).

Шкідливість сірої гнилі при уражені різних органів рослин гороху  

Уражений орган	Кількість насінин у середньому на один біб, шт.			Маса насіння, г		Недобір маси насіння з однієї рослини, г
	здоро-вих	хворих	всьо-го	з одного боба	з однієї рослини
Здорові рослини	4,65	0	4,65	0,62	2,9	–
Стебла	4,15	0	4,15	0,52	2,1	0,8
Плодоноси	3,65	0	3,65	0,49	1,6	1,3
Боби, утворення виразок: біля основи біля верхів-ки	1,7 1,45	1,4 1,7	3,10 3,15	0,44 0,47	1,3 1,4	1,6 1,5

 

Досить помітний негативний вплив на врожай зерна гороху справляє сіра гниль навіть під час ураження бобів у період дозрівання. Так, маса 1000 насінин при ступені ураження боба 10 % зменшується на 39,2 г порівняно з масою насіння зі здорових бобів (рис. 38). Збільшення площі ураження призводить до зростання втрати маси. Так, ступінь ураження боба на 50 % викликає зниження маси 1000 насінин до 101,2 г, в той час як у контролі цей показник становить 170,2 г. При сильному ураженні бобів – 90 %, маса 1000 насінин складає лише 82,1 г.

Рис.  Залежність маси 1000 насінин від ступеня ураження бобів сірою гниллю в період дозрівання (r = - 0,91): х – ступінь ураження поверхні боба, %; y – маса 1000 насінин, г

Облік аскохітозів, сірої гнилі, борошнистої роси гороху проводять у фазу цвітіння та наливу бобів. Для цього на полях площею до 100 га беруть по діагоналі поля 20 проб по 10 рослин у кожній, а на більших площах на кожні 50 га – додатково 2 проби. Інтенсивність ураження враховують за шкалою М.М. Кирика [40], в котрій прийнято наступні значення балів:

1 – уражено до 10 % поверхні рослин;

2 – 11-25 %;

3 – 26-50 %;

4 – 51-75 %;

5 – уражено понад 75 %.

Для визначення ураженості бобів аскохітозом беруть їх по 100 шт. в кожній пробі: зривають їх з різних місць прикріплення до стебла (верхні, середні, нижні) без вибору по одному бобу. В пробі підраховують кількість уражених бобів та відмічають ступінь ураження (слабкий, середній, сильний).

При обліку сірої гнилі враховують лише кількість хворих бобів, оскільки навіть при слабкому розвитку захворювання ураженість насіння дуже висока.

Пероноспороз обліковується у фазу повних сходів, цвітіння та незадовго до збирання. Методика відбору така ж, як і для аскохітозу та сірої гнилі. Інтенсивність ураження визначають за шкалою, розробленою М.М. Кириком та І.І. Кошевським :

1 – дуже слабке (уражено до 10 % поверхні листків);

2 – слабке (уражено 11-25 % поверхні листків);

3 – середнє (уражено 26-50 % поверхні листків);

4 – сильне (плямами та нальотом охоплено 51-75 % вегетативної маси рослин, або спостерігається дифузне ураження верхівок рослин, нижнього ярусу чи окремих листків);

5 – дуже сильне ураження (рослини уражені дифузно повністю).

Іржу обліковують у фазі цвітіння або наливання бобів. Методика відбирання проб також як і для аскохітозу. Інтесивність ураження визначають за шкалою М.М. Кирика (1976):

1 бал – слабке ураження, пустули небагаточисленні та розміщені і розміщенні недалеко одна від одної на нижніх листках (хворобою уражено до 25 % площі листків і стебел);

2 бали – середнє ураження, пустули багаточисленні, на листках нижнього та середнього ярусів (хворобою уражено від 25 до 50 % площі листків і стебел);

3 бали – сильне ураження, пустули багаточисленні, на листках нижніх, середніх та верхніх ярусів (хворобою уражено більше 50 % площі листків і стебел). 

Кореневі гнилі гороху

Викликаються різними ґрунтовими грибами. Залежно від збудника хвороба проявляється у вигляді фузаріозної, ризоктоніозної, пітіозної, аскохітозної та афаноміцетної кореневих гнилей, серед яких найбільш поширеною є фузаріозна.

Рослини уражуються протягом усього періоду вегетації. Особливо небезпечним є захворювання сходів, що призводить до загнивання коріння проростків та їх загибелі. Спочатку забарвлюється в бурий колір підсім’ядольне коліно, а після прикоренева частина стебла або головний корінь. Хворі ділянки набувають темно-коричневе забарвлення, на них утворюються різної глибини виразки. Уражена частина кореня часто розтріскується [3].

Шкідливість фузаріозної кореневої гнилі гороху є надзвичайно великою, що зумовлено значною розповсюдженістю хвороби в умовах України та здатністю збудників захворювання уражувати рослини на всіх етапах онтогенезу. Згідно з дослідженнями М.М. Кирика, в уражених рослин відбуваються значні фізіолого-біохімічні зміни. Зокрема, зменшується вміст цукрів, хлорофілу, аскорбінової кислоти та ін. (табл. ).

Уражені фузаріозом рослини (табл. ) знижують продуктивність. Так, насіння в бобах утворюється в 2 рази менше ніж у здорових, а маса 1000 насінин зменшується на 82,4 г. Коефіцієнт шкідливості хвороби може досягати 64,5, а втрати врожаю – 42,7 %. У зерні рослин, що уражені фузаріозом, вміст білка зменшується на 4,7 %. 

Вплив ураження рослин гороху фузаріозною кореневою гниллю на їх продуктивність

Показник	Стан рослин у фазу дозрівання
	здорові	уражені (бал 2)
Кількість бобів на рослині, шт.	5,1	3,1
Кількість насіння з рослини, шт.	20,6	10,5
Маса насіння з рослини, г	3,71	1,29
Маса 1000 насінин, г	195,1	112,7
Вміст білка в зерні, %	24,6	19,9
Коефіцієнт шкідливості, %	–	64,5
Втрати врожаю, %	–	42,7

 

Кореневі гнилі обліковують у фазу сходів та цвітіння. На площі до 100 га проби відбирають у 20 місцях по діагоналі поля. Для кожної проби викопують рослини із двох рядків по 0,5 м. На кожні наступні 50 га добавляють по дві проби.

Коріння ретельно відмивають від ґрунту. В кожній пробі  підраховують кількість здорових рослин та уражених. Хворі рослини залежно від ступеня ураження оцінюють за шкалою, запропонованою М.М. Кириком (табл. 26; рис. 40). За допомогою шкали надається можливість одночасно проводити облік фузаріозної кореневої гнилі та трахеомікозного в’янення.

Шкала для обліку ураження гороху кореневими гнилями 

Бал	Ступінь ураження рослин	Ознаки та інтенсивність ураження
0	Без ознак ураження	–
1	Слабкий	На прикореневій частині стебла, кореневій шийці або головному (стержневому) корені невеликі плями, рідше заглиблення
2	Середній	Заглиблення займають половину діаметра або плями охоплюють половину окружності прикореневої частини стебла чи стержневого кореня, забарвлення уражених ділянок від світлого до темно-коричневого
3	Сильний	Темно-бурі, рідше коричневі плями охоплюють прикореневу частину стебла або стержневого кореня в окружності повністю. На прикореневій частині стебла нижче відмерлої ділянки зрідка утворюється бічний росток, а на головному корені вище місця ураження формується велика кількість додаткових бічних корінців
4	Дуже сильний	Прикоренева частина стебла, стрижневий корінь, починаючи з місця ураження та нижче, темніє й зменшується в товщині, його тканина пухка. Бічні корінці відмирають. Пізніше корінь відпадає, рослина жовтіє, в’яне і відмирає

 

 

Рис. Шкала для обліку (в балах) ураження гороху фузаріозною та аскохітозною кореневими гнилями (за М.М. Кириком) [40]: 0 – здорова рослина;

1 – слабке ураження;

2 – середнє;

3 – сильне;

4 – дуже сильне. 

Результати обліків хвороб гороху записують у наведену нижче форму. Інтенсивність розвитку хвороби визначають за загальноприйнятою формулою. 

Форма 

Результати визначення інтенсивності ураження посівів гороху хворобами 

Проба	Кількість рослин (бобів) у пробі	Кількість рослин (бобів) при ураженні, балів
		0	1	2	3	4	5

 

Бактеріальні хвороби обліковують за методикою, описаною для аскохітозу, борошнистої роси та сірої гнилі.

Вірусні хвороби обліковують у фазі цвітіння гороху. Із загальної кількості оглянутих рослин визначають відсоток уражених.

3. Моніторинг хвороб люпину

Шкідливість антракнозу люпину. Для встановлення шкідливості хвороби на полях виділяють стаціонарні ділянки, розташовані рівномірно по полю. На них позначають не менше 200 рослин (для кожного балу ураження не менше 50 рослин) і ведуть систематичне спостереження за розвитком хвороби. Потім рослини збирають з кожної ділянки і в лабораторних умовах розподіляють на групи залежно від балу ураження. Врожайність кожної групи вираховують окремо. Визначають повний урожай зерна і зеленої маси, кількість бобів на здорових і хворих рослинах при різному ступені ураження захворюванням.

Втрати врожаю враховують для кожного балу ураження окремо за загальноприйнятою формулою. Коефіцієнт шкідливості дозволяє встановити відносні розміри втрат і прогнозувати шкоду від хвороби. Для ілюстрації розрахунку представлені коефіцієнти шкідливості, розраховані за експериментальними даними за три роки для кожного балу розвитку хвороби, фіксовану у фазу бутонізації-цвітіння (табл.).

Коефіцієнти шкідливості антракнозу на люпині жовтому 

Бал (% розвитку хвороби)	Коефіцієнти шкідливості
	для зеленої маси	для насіння
1 (25%)	0,46	0,37
2 (50%)	0,71	0,63
3 (75%)	0,73	0,69
4 (100%)	0,80	0,96

 

Щоб отримати уявлення про розмір шкоди, що наносить антракноз, необхідно мати середні багаторічні дані щодо площ посівів, які були слабкоураженими (розвиток хвороби від 1 до 25 %), средньоураженими (26-50 %) і сильноураженими (понад 50 %), розрахувати середньозважений бал ураження і визначити відповідний йому середньозважений відсоток втрат урожаю.

Помітні втрати врожаю від кожної хвороби відбуваються з певного рівня поширення або інтенсивності ураження рослин, тобто з економічного порогу шкідливості (ЕПШ). Останній передбачає такий ступінь ураження, при якому затрати на обмеження хвороби окуповують вартість прибавки врожаю. Слід відзначити, що показник ЕПШ залежить від різних факторів (зони вирощування культури, вартості отриманої продукції, рентабельності виробництва тощо) та може коливатися. Одночасно, для практичних цілей ЕПШ використовують у вигляді середніх величин.

Обстеження для оцінки ураження антракнозом проводять з обох довгих сторін поля в 20 місцях на однаковій відстані один від одного по діагоналях. Оглядають по 10-15 рослин з розрахунку так щоб загальна кількість складала 200-300 рослин. Оцінку проводять за наступною шкали наведеної у таблиці.

Шкала ступеня ураження сходів люпину антракнозом 

Бал	Ознаки ураження
0	Ураження відсутнє
1	На сім’ядолях сходів світло-коричневі плями або штрихи на подсім’ядольному коліні, плямочки на сім’ядолях займають до 10 % поверхні
2	На сім’ядолях бурі некрози, що займають до 25 % поверхні або плями на подсім’ядольному коліні і кореневій шийці, охоплюють до 1/3 окружності стебла
3	На кореневій шийці або подсім’ядольному коліні виразки з розривом до 2/3 окружності стебла, на сім'ядолях побуріння охоплює більше 50% поверхні
4	Виразка охоплює всю окружність стебла рослини, утворюючи перетяжку; повна загибель сходів

  

У післясходовий період на дорослих рослинах обліки проводять у фази бутонізації-цвітіння і сизого боба (повне наливання зерна).

З метою сигналізації про ураження культури на території всього району і складання короткострокового прогнозу маршрутні обстеження проводять в 2-3-х господарствах, типових для даної зони. Облік проводять в полі за маршрутом у формі букви W або Х. На площі до 10 га оглядають 150 рослин (по 10 рослин в 15 місцях), на кожних подальші 10 га додається 50 рослин, на площі 50 га і більш аналізується 350 рослин. Для визначення достовірного розвитку хвороби на посівах люпину в районі необхідно обстежувати не менше 10 % від посівної площі культури. Спостереження і обліки проводять систематично протягом всього вегетаційного періоду, не рідше ніж через 15-20 днів. На стаціонарному майданчику проглядається 20-30 рослин на 2-х суміжних рядках в трьох місцях.

Облік ураження вегетуючих рослин проводять за модифікованими шкалами, які використовуються для антракнозів на бобових культур (табл.).

Шкала ступеня ураження вегетуючих рослин люпину антракнозом 

Бал	Ознаки ураження
0	Ознаки ураження відсутні
1	Злами черешків листків, на зламах оранжево-бурі некрози; ураження бічних пагонів від оранжево-бурих плям до виразок, в місці розташування яких пагони скривлюються або ламаються. Кількість уражених пагонів не більш 2-х
2	Поверхневе ураження (штрихи або плями) на головному стеблі; уражені (див. бал 1) більше 2-х бічних пагонів
3	Глибокі некротичні виразки на головному стеблі, що супроводжуються викривленням
4	Злами головного стебла із-за глибокої виразки, загибель репродуктивної частини рослини

 

Облік розвитку та поширення антракнозу на бобах проводять у фазу сизого боба, коли на стулках добре помітні симптоми захворювання, за наступною шкалою (табл.):

Шкала ступеня ураження бобів люпину антракнозом

Бал	Ознаки ураження
0	Симптоми відсутні
1	Рідкі плями, що займають до 25 % поверхні боба
2	Плями переходять в неглибокі виразки, що займають до 50 % поверхні
3	Виразки займають до 75 % поверхні стулок бобів, відбувається сильне ураження насіння
4	Боби не зав'язалися або недорозвинені, насіння, як правило, не утворюється

 

За результатами обліків проводять розрахунок відсотка поширеності і розвитку захворювання за загальноприйнятими формулами.

Стійкість сортів люпину проти антракнозу М.М. Кирик та В.П. Безнощенко рекомендують вивчати по фазах вегетації. Для оцінки ураженості сходів необхідно визначити ураженість сім’ядолей. Автори для цього рекомендують чотирибальну шкалу (табл. ).

Надалі, обліки селекційного матеріалу проводять в період між фазами бутонізації та утворенням бобів. Для цього в 5-ти місцях ділянки, кожного із двох несуміжних повторностей оглядають по десять рослин (50 рослин з повторності та 500 з варіанту). На виробничих ділянках площею до 10 га по діагоналі поля слід брати 15 проб (всього 150 рослин). На кожні наступні 10 га добавляють для аналізу по 50 рослин. Хворі рослини залежно від ступеня ураження оцінюють за чотирибальною шкалою (табл.).

Шкала для визначення ураженості рослин люпину антракнозом

Бал	Ступінь ураження	Ознаки
0	–	–
1	Слабка	На стеблі, листках і бобах поодинокі темні крапки, штрихи або темно-коричневі плями, що займають до 10 % їх поверхні
2	Середня	Темні штрихи, темно-коричневі плями на стеблі листках, бобах  займають до 11-25 % їх поверхні, або ж на стеблі розмір поодиноких темних вдавлених плям складає ¼ його окружності
3	Сильна	Темно-коричневі плями займають до 26-50 % їх поверхні рослини, або ж на стеблі розмір поодиноких темних плям, іноді виразок досягає ½  його окружності
4	Дуже сильна	Плями охоплюють більше 50 % поверхні рослини, або ж на стеблі, додаткових пагонах розмір поодиноких продовгуватих виразок складає 2/3 його окружності. Уражена тканина руйнується, що призводить до переламування або скручування стебел