Лекція 8. Фітопатологічний моніторинг агроценозу цукрових буряків

Моніторинг коренеїду буряків цукрових

Коренеїд (серед збудників переважають гриби: Pythium debaryanum Hesse, Aphanomyces cochlioides Drechs., Phoma betae Frank., Rhizoctonia sp., Fusarium sp. та ін). Найбільш розповсюджене захворювання сходів буряків. У хворих проростків загниває корінець та підсім’ядольне коліно (рис. ). Спочатку гниль проявляється у вигляді скловидних, бурих плям або смужок, розміщених уздовж корінця. З часом плями розростаються та перехоплюють хворий корінець. При сильному ураженні весь корінь чорніє, потоншується і рослина при цьому гине.

 

 

 

 

 

 

  

Рис. Рослини буряка, уражені коренеїдом

Шкідливість коренеїду. Хвороба викликає загибель молодих проростків, результатом чого є зрідження сходів, що інколи обумовлює необхідність пересівання буряків. Згідно з дослідженнями Н.В. Брояковського та Т.Є. Булгакової, коренеплоди рослин, що перехворіли коренеїдом, мають меншу масу, в них знижується вміст цукру (табл.). 

Вплив коренеїду на продуктивність цукрових буряків

Стан ростків	Середня маса коренеплоду, г	Цукристість, %	Вихід цукру з коренеплоду, г
Здорові	468,8	14,0	65,6
Слабоуражені	-	-	-
Середньоуражені	366,9	13,8	50,6
Сильноуражені	302,6	13,9	42,0

Слід відзначити, що перехворілі коренеплоди в період вегетації сильніше уражуються паршою, а при зберіганні в кагатах вони менш стійкі проти загнивання.

Визначення ступеня ураження буряків коренеїдом проводять у фазі сходів за наступною шкалою:

0 – відсутність ураження;

1 бал – слабке ураження (25%), поява бурих смужок на корінці й підсім’ядольному коліні без утворення перетяжок;

2 бал – середнє ураження (50%), побуріння корінців виражено сильніше, охоплює їх з усіх боків з початком утворення перетяжки, але побуріння  поширюється не більше ніж на половину довжини корінця;

3 бал – сильне ураження (75%), перетяжка яскраво виражена й охоплює понад половину довжини паростка, у її межах тканина темно-бура, іноді майже чорна;

4 бал – паросток повністю загинув (100 %), засохли корінці і сім’ядолі рослин.

При сортовипробуванні на ділянці відбирають по діагоналі 300 рослин, по 10 шт. у пробі.

Існує також уніфікована 6-та та 10-ти бальна шкала оцінки ступеня ураження рослин цукрового буряка збудниками коренеїду (табл.)

 

Уніфікована шкала оцінки ступеня ураження рослин цукрового буряка збудниками коренеїду

Бал		Характерні ознаки	Уражена частина, %
6-ти бальна	10-ти бальна
0	0	Здорові рослини	0
1	1	1-2 слабо помітні смужки на корінці і підсім’ядольному колоні	<10
2	2-3	Добре помітні смужки на корінці і підсім’ядольному колоні	10-25
3	4-5	Корінець охоплений побурінням зі всіх сторін, помітний перехват	26-50
4	6-7	Перехват ясно виражений та охоплює більше половини ростка	51-75
5	8-9	Весь корінець побурілий, рослина зів’янула або загинула	76-100

 

 

Облік хвороб надземних органів рослин

Церкоспороз (зб. гриб Cercospora beticola Sacc). Ознаки хвороби помітні на листках у вигляді округлих світло-бурих, світло-сірих плям з червоною або червоно-бурою облямівкою (рис. 45). У суху погоду уражена тканина випадає,  у вологу – в місцях плям з обох боків листкової пластинки з’являється сірувато-білий наліт – конідіальне спороношення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 45.  Ознаки церкоспорозу на листковій пластинці буряка

Шкідливість церкоспорозу. Внаслідок ураження патогеном листя, воно передчасно відмирає. Це призводить до продукування рослиною нових листків, на що витрачається велика кількість живильних речовин. У зв’язку з цим знижується врожай і вихід цукру на 30 % і більше.

Згідно з дослідженнями І.І. Салунської при слабкому ураженні рослин (менше 1 бал) втрати врожаю становлять від 5 до 10 %, при середньому (1,5-2 бали) – від 20 до 30 %, а при сильному (понад 2 бали за 3-бальною шкалою) – від 30 до 70 %.

За даними М.Ш. Беріанідзе (1975), коефіцієнти шкідливості церкоспорозу залежно від розвитку хвороби складають: 1 бал – 0,04; 2 – 0,15; 3 – 0,27; 4 – 0,34 та 5 – 0,64. Цукристість коренеплодів сильно уражених рослин порівняно із здоровими знижується на 3,2 %.

Ураження маточних буряків знижує якість насіннєвого матеріалу. Коренеплоди у хворих рослин дрібніші, гірше зберігаються, а рослини формують менший урожай насіння.

Борошниста роса (зб. гриб Erysiphe communis Grev. f. betae Jacz.) проявляється на листках фаб­ричних буряків, листках і стеблах висадків у вигляді білого павутинного нальоту, який пізніше ущільнюється, і на ньому з’являються спочатку бурі а пізніше чорні крапки – клейстотеції гриба.

Шкідливість борошнистої роси полягає в посиленні транспірації, порушенні синтезу цукрів та у швидкому старінні уражених листків. Хвороба призводить до зниження врожаю коренеплодів та зменшення їх цукристості (табл. 41).

 

Вплив борошнистої роси на продуктивність рослин цукрового буряка, сорт Ялтушківський однонасінний 

Ступінь ураження рослин, бал	Маса коренеплодів та гички (відповідно), % до здорових рослин	Площа листків, см2	Цукристість,  % до здорових рослин
1	93,5 та 90,4	87,2	96,6
2	84,1 та 85,3	73,6	95,3
3	72,8 та 83,0	71,5	94,0

 

Несправжня борошниста роса або пероноспороз (зб. гриб Peronospora schachtii Fuckel). Проявляється на рослинах першого року і на насінниках (висадках). Раніше усього пероноспороз з’являється на висадках, а від них поширюється на буряк першого року. Патоген уражає, крім цукрового буряка, також кормовий і столовий буряк. Кормовий буряк менш сприйнятливий до хвороби.

У буряків першого року уражуються найчастіше центральні листки ро­зетки. Уражені листки скручуються краями донизу, потовщу­ються, стають крихкими навіть у жарку погоду, всихають або загнивають (рис. 46). З нижнього боку листкової пластинки формується сіро-фіолетовий наліт – конідіальне спороношення гриба.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис.. Рослина буряка, уражена пероноспорозом

 

У висадків на початку вегетації уражуються наймолодші листки центральної розетки або периферійних бруньок, потім верхівки квітконосних пагонів, молоді листки, оцвітина, клубочки насіння, іноді весь квітконосний пагін. У вологу погоду уражені органи покриваються сіро-фіолетовим нальо­том. Уражені пагони висадків відстають у рості, деформуються, часто гинуть.

Шкідливість несправжньої борошнистої роси (пероноспорозу). Хвороба знижує врожай насіння та коренеплодів, а при сильному розвитку викликає загибель рослин. Згідно з дослідженнями З.А. Пожар (табл. ), чим раніше і сильніше уражуються фабричні рослини та висадки буряка пероноспорозом, тим більша негативна дія на врожай та його якість.

 

Шкідливість несправжньої борошнистої роси на цукрових буряках 

Час проявлення хвороби	Середня маса коренеплоду, г	Цукристість, %	Збір цукру
			з одного коренеплоду, г	у % від здорових рослин
Травень	391	13,8	54,0	68
Червень	410	13,6	55,8	71
Липень	445	13,0	57,8	73
Серпень	590	13,2	77,9	99
Здорові рослини	580	13,6	78,9	100

 

Шкідливість несправжньої борошнистої роси на висадках цукрових буряків

Час проявлення хвороби	Урожай насіння
	з одного куща, г	% до контролю
У фазі розетки	32,2	35,8
У фазі утворення квітконосних пагонів	56,7	63,0
Здорові рослини	90,0	100,0

 

Шкідливість борошнистої роси, церкоспорозу та фомозу на насінниках цукрових буряків. Дослідження А.А. Аманжолова (табл. 44), дозволили встановити шкідливість хвороб на насінниках буряків сорту Ялтушківський однонасінний. При цьому втрати врожаю насіння  від ураження однією із хвороб можуть коливатися від 0,9 % до 12,2 %. При сумісному проявленні на рослинах фомозу та церкоспорозу недобір насіння досягає 19,6 %.

 

Втрати врожаю насіння від хвороб насінників цукрових буряків, %

Ступінь ураження	Хвороба
	борошниста роса	церкоспороз	фомоз	фомоз + церкоспороз
Слабкий	0,9	0	0	2,5
Середній	8,0	5,6	3,7	9,8
Сильний	10,7	12,2	9,8	19,6

 

Фомоз або зональна плямистість (зб. гриб Phoma betae Frank.) проявляється протягом всього періоду вегетації, на сходах викликаючи коренеїд, на листках – зональну плямистість (рис. ), на коренеплодах – суху гниль серцевини. На відмираючому нижньому старіючому листі утворюються більш менш округлі жовтуваті або світло-бурі плями з концентричною зональністю. На плямах формуються чорні пікніди гриба, занурені в тканину листка.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. Листок буряка, уражений фомозом

 

Мозаїка (зб. вірус Beet mosaіc vіrus). Збудник хвороби має широку філогенетичну спеціалізацію та крім буряка, уражує осот польовий, лободу, щирицю, лободу білу та інші рослини.

У хворих рослин буряка на темно-зеленому фоні листів верхнього ярусу з’являється велика кількість дрібних, світлозабарвлених плям (рис.), різних за формою. Поверхня ділянки листка, на якому розташовані плями, злегка зморшкувата. На листках середнього і нижнього ярусів на більш темному фоні розвивається світло-зелена крапчастість. Симптоми хвороби легко маскуються при температурі вище 21°С і нижче 10 °С.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. Симптоми мозаїки на листковій пластинці цукрового буряка (фото М.Й. Піковського)

 

Протягом  вегетації вірус поширюється попелицями (чорною буряковою і зеленою персиковою). Переносниками можуть бути також буряковий клоп і цикадки; передача механічна.

Жовтяниця   (зб.   вірус   суворої   жовтяниці – Sugar beet yellows vіrus і вірус слабкого пожовтіння – Beet mіld yellowіng vіrus). Характерні симптоми найбільше чітко виявляються на листках нижнього ярусу, а при сильному ураженні ­- й середньому ярусі. На них з’являються жовтуваті, іноді жовтувато-оранжеві плями. Пожовтіння починається у верхній частині листка і поширюється до його основи. При цьому весь листок стає жовтим, за винятком тканини уздовж головних жилок, що залишається зеленою. Пластинка листка іноді хвиляста немов би гофрована і на ній можуть виникати поглиблення в результаті нерівномірного росту тканин. Листкова пластинка потовщується, стає крихкою.

На листах висадків пожовтіння більш різко виражено і некрозів більше. В уражених висадків спочатку жовтіють нижні листки розетки, потім хвороба поширюється на інші листки і квітконосні пагони.

Врожай коренеплодів знижується на 25-65 %, а цукристість – на 1,5-2,7%. Збудник поширюється в період вегетації рослин різними видами попелиці.

Для обліку борошнистої роси, фомозу та церкоспорозу – обстежують рослини на площі до 50 га у межах 20 пробних ділянок. На кожній ділянці обліковують 10 рослин по довжині рядка. Інтенсивність ураження обліковують за наступною шкалою:

1 – плями займають 10% усієї поверхні листків;

2 - плями  займають 11-25% усієї поверхні листків;

3 - плями  займають 26-50% усієї поверхні листків;

4 - плями ( займають понад 50% усієї поверхні листків.

Водночас, уніфікована 6-ти та 10-ти бальна шакала (табл.) дозволяє оцінити ступінь ураження листків буряка церкоспорозом, борошнистою росою, вірусною жовтухою, пероноспорозом та мозаїкою.

 

Уніфікована шкала оцінки ступеня ураження листків буряка збудниками хвороб

Бал		Сту-пінь ураже-ння	Охоплено листкової поверх-ні, %	Характерні ознаки ураження
6-ти бальна	10-ти бальна			церкоспорозом, борошнистою росою, вірусною жовтухою	пероноспорозом, мозаїкою
					буряк 1-го року	насін-ники
0	0	Відсутнє	0	Відсутні	Відсутні	Відсутні
1	1	Незначна	<5	Окремі плями на листках нижнього та середнього ярусів	Уражені центральні листки розетки	Уражені центральні листки розетки, окремі квітконосні пагони
2	2-3	Слабка	5-25	Плями на листках нижнього та середнього ярусів іноді зливаються	Уражені центральні листки розетки та частина листків середнього ярусу	Уражена верхня частина рослин
3	4-5	Середня	26-50	Плямами щільно вкриті листки нижнього та середнього ярусів, поява плям на верхньому ярусі	Уражені  листки верхнього та частко-во серед-нього ярусів	Уражено до половинирослини
4	6-7	Сильна	51-75	Відмерли листки нижнього та частина листків середнього ярусів за виключенням 6-12 листків розетки	Уражені  листки верх-нього та частко-во серед-нього ярусів	Уражені листки верхнього яруса та квіткових пагонів
5	8-9	Дуже сильна	76-100	Відмерли листки нижнього, середнього ярусів, залишилися 3-5 листків центральної розетки	Уражені  листки верх-нього та серед-нього ярусів	Уражені листки верх-нього ярусу та більше полови-ни квіткових пагонів

 

  

Моніторинг хвороб коренеплодів

Сіра гниль (зб. гриб Воtrytis сіпеrea Рers.). Проявляється на коренеплодах при механічних пошкодженнях як під час вегетації рослин, так і під час зберігання буряків у кагатах. Уражена тканина буріє, за­гниває і покривається сірим пухким нальотом – конідіальним спороношенням гриба. Побуріння тканин поступово поши­рюється, розростається, коренеплід повністю загниває. На сірому нальоті формуються чорні склероції.

Бура гниль (зб. гриб Rhizoctonia solani Kuhn). Ознаки хвороби проявляються як під час веге­тації рослин, так і при зберіганні коренеплодів у вигляді сухої гнилі буряків і швидкому в'яненні листків. Гниль виявляється на хвостовій частині коренеплоду (рис.), на шийці та інших місцях. У вологу погоду уражені тканини покриваються густим повстя­ним бурим нальотом, який поширюється на черешки листків і з'являється на поверхні ґрунту навколо уражених рослин. На нальоті спостерігаються дрібні чорні склероції.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. Рослина буряка, уражена бурою гниллю (коренеплід у розрізі)

Червона гниль (зб. гриб Rhizoctonia violaceae Tul.). Найчастіше спостерігається на знижених ділянках з високим стоянням ґрунтових вод, на кислих ґрунтах. Хвороба переважно уражує хвостову частину або шийку кореня, де спочатку утворюються злегка вдавлені свинцево-сірі плями, вкриті темно-фіолетовою сіткою грибниці. Уражені тканини покриваються з поверхні спочатку слабким, а потім у міру розвитку хвороби, густим червоно-фіолетовим повстяним нальотом із групами темно-фіолетових крапкових сплетінь грибниці паразита – склероціїв. Ущільнюючись, грибниця може перетворитися в суцільну, майже чорного кольору кірочку. Коренепло­ди загнивають, листки в’януть, рослини гинуть.

Фузаріозна гниль (зб. гриби з роду Fusarium Link.). Проявляється під час вегетації у вигляді в’янення листків і почорніння їх черешків. Коренепло­ди відстають у рості, на них формується багато бокових ко­рінців, ураження охоплює внутрішні частини коренеплоду. У зоні судинних пучків спочатку утворюються поздовжні потемнілі смуги, пізніше усередині кореня виникають і порожнини, заповнені білою чи рожевою грибницею збудника хвороби. Розвивається хвороба за типом сухої гнилі.

Кагатна гниль (збудниками є комплекс мікроорганізмів, який налічує близько 150 видів грибів і бактерій: домінують гриби – Botrytіs cіnerea Pers., Phoma betae Frank, Fusarіum sp., Rhіzopus sp., Penіcіllіum sp., Aspergіllus sp. та ін.).

Захворювання розвивається під час зберігання в кагатах фабричного і маточного буряка і проявляється у відмиранні і розкладанні тканин коренеплодів. Уражені коренеплоди вкриваються плісенню різного кольору (білого, сірого, рожевого, червоного, блакит­ного, чорного), їх тканини набувають різних відтінків – від світло-жовтого до чорного. Гниль буває як мокрою, так і су­хою.

Уражені кагатною гниллю коренеплоди і ділянки, що загнили цілком втрачають цукор і стають непридатними для виробництва. Поряд з цим гнильна маса містить продукти розкладання вуглеводів, білків, пектинових речовин, що потрапляючи на переробку разом зі здоровою сировиною, порушують технологічний процес цукроваріння і приводять до втрати цукру при переробці.

Кагатну гниль викликають сапротрофні та напівсапротрофні гриби та бактерії, тому у виникненні і розвитку хвороби основну роль відіграють умови зберігання і стан коренеплодів. Хвороба розвивається на підморожених, прив’ялих, з механічними пошкодженнями коренеплодах, ослаблених хворобами в період вегетації.

Шкідливість гнилей коренеплодів. Ураження коренеплодів гниллю (фузаріозною, бурою, хвостовою) призводить до зміни продуктивності (табл.). Так, маса у хворих коренів рослин зменшується до 32 %  порівняно зі здоровими, а недобір цукру може становити до 37,7 %.

 

Вплив гнилей на продуктивність рослин цукрового буряка 

Ступінь ураження коренеплодів	Маса проби коренеплодів, кг	Вміст цукру, %	Збір цукру, кг	Зниження збору цукру, %
Здорові	47	15,1	7,1	–
Уражені: на 30 % на 50 %	39 32	14,8 14,3	5,7 4,5	20,0 37,7

 

Ураження кореневої системи збудниками хвороб обліковують з періоду з’явлення окремої хвороби або групи та до завершення вегетації. Ураження підземної частини рослин буряка проявляється також на листках, котрі спочатку жовтіють, в’януть, а пізніше засихають. При виявленні таких ознак в період вегетації на окремих рослинах або у вогнищах, їх викопують, оглядають та діагностують хворобу за симптомами. В період збирання врожаю або після проводять аналіз коренеплодів.

При вогнищевому розповсюдженні хвороби визначають площу вогнищ і ураженість коренеплодів (%) на 500 облікових у вогнищі. При розсіяному розповсюджені хвороб, оглядають по 50 рослин за діагоналлю поля на 8-10 пробних площадках. Відсоток уражених коренеплодів в період збирання врожаю розраховують за 400 коренеплодами (20 штук, відібраних в 20 місцях поля). Інтенсивність ураження оцінюють за шкалою наведеною у таблиці.

 

Уніфікована шкала оцінки ступеня ураження коренеплодів буряка хворобами

Бал		Ступінь ураження	Охоплено ураженою тканиною коренеплоду, %
6-ти бальна	10-ти бальна
0	0	Відсутній	0
1	1	Незначний	<10
2	2-3	Слабкий	10-25
3	4-5	Середній	26-50
4	6-7	Сильний	51-75
5	8-9	Дуже сильний	76-100

 

Поширення та розвиток хвороб вираховують за загальноприйнятими формулами.