10.2. ЗАСТОСУВАННЯ ІОНІЗУЮЧИХ ВИПРОМІНЮВАНЬ У СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОМУ ВИРОБНИЦТВІ ТА ІНШИХ СФЕРАХ ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ ЧАСТИНА 2 (+КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ)

Іонізуючі випромінювання знайшли застосування і в тваринництві. Але масштаби їх використання в цій галузі сільськогосподар­ського виробництва поки що поступаються рослинництву з цілого ряду причин, головною з яких є менша "технологічність" для цих цілей багатьох об'єктів тваринництва.                            

Найбільш широкі дослідження з практичного використання стимулюючої дії випромінювань одержали в птахівництві. Показано, що опромінення курячих яєць до інкубації або в період інкубації в дозах 0,03–0,05 Гр веде до скорочення строку інкубації, збільшення виводку курчат, прискоренню їх постембріонального розвитку і росту. Кури, які виросли з опромінених яєць, починали раніше яйце­кладку. Опромінення курчат в дозах 0,2–1 Гр прискорює їх ріст, ро­звиток і настання періоду яйцекладки. Опромінення добових поросят в дозах 0,1–0,25 Гр веде до прискореного збільшення їх розмірів і маси тіла. Опромінення сперми райдужної форелі в дозах 0,25–0,5 Гр на 35–40% збільшує запліднюваність ікри. Перелік подібних прикладів можна продовжити, але переважна кількість даних тако­го роду носить чисто дослідницький характер. Тільки спроби вико­ристання малих доз в птахівництві доведені до рівня виробничих випробувань.

Не набагато ширше використовується в тваринництві метод ра­діаційного мутагенезу. Тут можна відмітити, що за його допомогою російськими вченими виведена порода норки з оригінальним сріблястим кольором хутра. Є відомості про успішний досвід застосування австралійськими вченими цього методу у птахівництві.

Проте на деяких радіаційно-біологічних технологіях у тваринництві все ж таки слід зупинитись.

Біотехнологія радіаційної статевої стерилізації комах-рознощиків хвороб сільськогосподарських тва­рин застосовується і в цій галузі. Першим прикладом успішного її використання було знищення м’ясної мухи, яка наносить значну шкоду свійським і диким твари­нам західної півкулі, здійснене на острові Кюрасао у США ще в 1964 р. Піз­ніше м'ясна муха повністю була знищена в США і Мексиці. За ініціативою МАГАТЕ в Африці реалізується багаторічна програма боротьби за допомогою цієї біотехнології з мухою цеце – переносником трипаносом, які паразитують в крові ссавців, викликаючи важкі часто з летальним кінцем у тварин так звану „хворобу нагана”, а у людину „сонну хворобу”. В Нігерії і Занзибарі вже знищено три види мухи цеце.

Радіаційне консервування, знезараження кормів та покращення їх якості. Іонізуючі випромінювання використовують для консервування свіжих, знезараження зернофуражних і комбінованих кормів, а також для радіаційно-хімічної модифікації грубих кормів з метою покращення їх  якості при відгодівлі сільськогосподарських тварин.

Так, γ-опромінення зеленої маси рослин в дозах 10–40 кГр замінює силосування, даючи можливість їй добре зберігатися протягом зимового періоду.

Опромінення фуражної картоплі в дозах, що на порядок перевищують  рекомендовані для пригнічування її проростання, тобто складають 5–15 кГр, запобігає загниванню бульб. З метою збільшення строків зберігання за рахунок пригнічуван­ня розвитку плісняви і зменшення бактеріального обсіменіння про­водять опромінення фуражного зерна (овес, ячмінь, кукурудза) з підвищеною вологістю в дозах 1–3 кГр.

Велику небезпеку для людей і тварин являє сальмонельоз – гостре інфекційне кишкове захворювання, яке спричи­няється бактеріями роду сальмонела, котрі потрапляють в організм тварин разом з зараженим кормом, а потім через м'ясо, молоко, яй­ця та інші продукти в організм людини. Звичайні способи бороть­би з сальмонелою малоефективні або економічно невигідні. Сильні хімічні препарати небезпечні для здоров'я людей і тварин. Тепловий обробіток веде до значних втрат поживних речовин і вітамінів. У цьому розумінні радіаційний спосіб боротьби з бактеріями вияви­вся досить результативним, в зв'язку з чим виникла спеціальна ра­діаційна технологія знезараження кормів від сальмонели.

Дози γ-опромінення, які застосовують для боротьби з сальмонелою, тобто летальні для всіх її штамів, складають величи­ни порядку 4–5 кГр. Опромінення в цих дозах повністю знезаражує борошняні корми та комбікорми, м’ясо-кісткове та рибне борошно, призначені для годівлі тварин.

З метою підвищення поживної цінності грубих целюлозовмістких кормів – соломи злакових культур, стрижнів кукурудзяних качанів, вижимок винограду, гілок, хвої і навіть деревного борошна їх опромінюють у дуже високих дозах 1–10 МГр. При цьому відбувається радіаційно-хімічна деполімерізація целюлози і пектину, а також екстракція з корму лігніну – делігніфікація, що підвищують їх здатність до ферментації, покращують використання клітковини мі­кроорганізмами рубця жуйних тварин.

Вітчизняний та зарубіжний досвід показали значні переваги відмічених технологій радіаційного обробітку кормів у порівнянні з іншими способами їх консервування, знезараження і покращання яко­сті. Головна з них – опромінення зберігає поживну цінність кормів, так як на відміну від традиційних технологій з використанням високих температур ра­діаційна обробка не знижує в них вмісту білків, вітамінів та ін­ших поживних речовин.

Радіаційна технологія продовження строків зберігання продукції тваринництва. У багатьох країнах іонізуючі випромінювання масово використовують для подовження строків зберігання не тільки продук­ції рослинництва, а й продукції тваринництва, і в першу чергу м'яса і м'ясних продуктів, особливо при тривалому транспортуван­ні. Досить переконливий багаторічний досвід  свід­чить про те, що γ- або електрон­не опромінення м’яса в дозах 1–5 кГр дав змогу продовжити термін його зберігання при 0–4°С в декілька разів.

Так, в Австралії і Новій Зеландії, де в жарких умовах перевозять на великі відстані баранину і яловичину, показано, що опромінення м'яса в дозах 4 кГр дає можливість замінювати його транспортування у замо­роженому вигляді або в контейнерах з інертним газом. Роботами ан­глійських дослідників встановлено, що опромінення свіжої яловичи­ни в дозах 1–5 кГр збільшує строк її зберігання при 2–8°С в 2–6 разів.

Великі економічні перспективи має радіаційна обробка птиці і яєць. Так, канадські дослідники встановили, що доза 5 кГр збільшує збереження свіжих тушок курчат при 4°С від 6 до 16 діб, а при 0°С – до трьох місяців.

Радіаційне знезараження деяких видів продукції тваринництва. Великої шкоди сільському і в цілому народному господарству завдають такі інфекційні хвороби тварин, як чума м'ясоїдних, стригучий лишай, сибірське виразка, лістеріоз. Крім того, одер­жана від хворих тварин продукція – вовна, хутро, шкіряна сировина, щетина нерідко виявляється і джерелом зараження здорових тварин, а також людей спіль­ними хворобами. Хімічні способи дезинфекції такої сировини досить трудомісткі, а деякі з них, пов'яза­ні з використанням вологих обробок, ведуть до зниження якості продукції. Використання іонізуючої радіації для знезараження цих матеріалів, а також пуху, пера є досить  перспективним.

В Австралії вже не одне десятиліття діє промислова гамма-уста­новка для знезараження овечих шкір і вовни – одного з головних об'єктів сільського господарства та предметів експорту цієї кра­їни. Сировина опромінюється в тюках об'ємом близько 1 м³ в дозі 20 кГр, яка індукує загибель мікроорганізмів-переносників перера­хованих хвороб. Така стерилізація виявляється значно більш елективною, ніж хімічна, і більш дешевою.

Дослідженнями російських радіобіологів показана висока ефек­тивність радіаційного знезараження хутра норки, песця, лисиці, кролика. Дози γ-радіації порядку 20–25 кГр повністю знезаражують продукцію. При цьому її товар­ні якості не знижуються.

Така радіаційна технологія дезинфекції продукції тваринництва у порівнянні з хімічною-вологим способом дезинфекції отруйними речовинами підвищує продуктивність праці в десятки разів за рахунок швидкості обробки, можливості опромінення продук­ції в уже упакованому вигляді.