Тема 25. Модель економічного зростання Р. Солоу (2 години)

Дана  модель була наведена у роботі  Р. Солоу “Внесок до теорії економічного зростання”, яка була опублікована у 1956 р. За розробку теорії економічного зростання Р. Солоу в 1987 р. було присуджено Нобелівську премію.

  Ця модель дає змогу дослідити, як основні фактори виробництва – праця, капітал, технологічні зміни – впливають на динаміку обсягу виробництва, коли економічна система перебуває у рівноважному сталому стані.

   Перевагою моделі Солоу є розмежування цих факторів і поступове дослідження впливу кожного з них на процес довгострокового зростання національного доходу.

Модель Солоу ґрунтується на низці передумов, головними з них  є такі:

1. Об’єктом моделювання слугує приватна закрита економіка

2. Цільовою функцією моделі є зростання не загального обсягу продукту, а збільшення його обсягів на одного працівника, тобто зростання продуктивності праці.

3. Продуктивність праці залежить від її капіталоозброєнності. Це положення реалізується на основі перетворення простої виробничої функції:

  Y= F(K,L), 

  де К – капітал, L – праця.

  Якщо обидві частини рівняння виробничої функції поділити на L, то отримаємо: 

  Y/ L = F (K/ L, L/ L),    (1)

  У формулі (1) Y/ L= y, а F (K/ L, L/ L) =  f (k).  Звідси виробнича функція в моделі Солоу набирає такого вигляду:

  y  =  f (k)  (2)      4. Капіталоозброєність ставиться в залежність від трьох факторів: нагромадження капіталу, приріст населення, технічний прогрес.

4. Інвестиції дорівнюють заощадженням.

  На основі наведених передумов визначається вплив окремих факторів на капіталоозброєність і, як наслідок, на економічне зростання, тобто продуктивність праці.

5. Капіталоозброєність ставиться в залежність від трьох факторів: нагромадження капіталу, приріст населення, технічний прогрес.

6. Інвестиції дорівнюють заощадженням.

  На основі наведених передумов визначається вплив окремих факторів на капіталоозброєність і, як наслідок, на економічне зростання, тобто продуктивність праці

Фактори економічного зростання  в моделі Солоу:

1. Нагромадження капіталу. Згідно з моделлю обсяг капіталу збільшується внаслідок інвестування і зменшується через його зношення, тобто амортизацію. Від співвідношення між інвестиціями і амортизацією залежить зміна обсягів капіталу на одного працюючого, тобто капіталоозброєність. Первинним чинником, від якого залежить економічне зростання, є норма заощаджень. При її підвищенні спочатку будуть збільшуватися лише інвестиції за незмінної амортизації. Це спричинятиме збільшення капіталоозброєності та зростання обсягу продукту на одного працюючого, тобто продуктивності праці. Проте з часом почне збільшуватися амортизація капіталу, яка буде тяжіти до рівноваги з інвестиціями. Тому заощадження можуть впливати на капіталоозброєність і продуктивність праці доти, доки економіка не досягне стійкого стану. Це означає, що вплив норми заощаджень на економічне зростання не є безкінечним, а має певну межу.

2. Приріст населення. Згідно з моделлю приріст населення (а отже, і працюючих) з темпом n впливає на капітаоозброєність так само, як і зношення капіталу, тобто зменшує її.

3. Технічний прогрес. Даний фактор викликає якісні зміни в факторах виробництва, тобто підвищує їх продуктивність. В моделі його вплив на економічне зростання визначається через зростання ефективності праці. При цьому темп зростання ефективності праці дорівнює E, а темп її прирісту складає g.

Включення в модель Солоу технічного прогресу трансформує виробничу функцію. Якщо до цього ми спиралися на просту двофакторну виробничу функцію у вигляді  

Y= F(K,L),   то тепер вона доповнюється коефіцієнтом ефективності праці (E):

  Y= F(K,L,E).