Тема 8. Nomen numerale: Числівник.

У латинській мові є чотири розряди числівників:

1. Кількісні (numeralia cardinalia) – відповідають на питання скільки?

2. Порядкові (numeralia оrdinalia) – відповідають на питання який, а, е?

3. Розділові (numeralia distributīva) – відповідають на питання по скільки?

4. Прислівникові (numeralia adverbia) – відповідають на питання скільки

разів?

1. Утворення кількісних числівників

Кількісні числівники від 1 до 10, 20 (viginti), 100 (centum) і 1000 (mille) –

основні. Назви десятків і сотень – похідні, утворені від основних числівників

із деякими фонетичними змінами. Назви десятків з одиницями, сотень із

32

десятками і одиницями і т.д. – складені похідні.

1) Числівники від 11 до 17 утворюються додаванням до основного

числівника слова -dĕcіm (із decem), що означає десять: undĕcim, duodĕcim і т.д.

2) Складені числівники з останньою цифрою 8 або 9 утворюються

відніманням від наступного десятка відповідно 2 або 1.

Числівники від 30 до 90 утворюються додаванням до основного

числівника слова -ginta, що означає десяток: triginta, quinquaginta і т.д.

3) Двозначні числівники від 21 до 99 можна позначати двояко: або

спочатку називаються десятки, а потім одиниці, або спочатку одиниці, далі

сполучник et, а тоді десятки: 22 – viginti duo або duo et viginti.

4) Числівники від 200 до 900 утворюються додаванням до основного

числівника -centi (із centum): sescenti або -genti: octingenti.

5) Числівники більше 100 позначаються так: спочатку йдуть сотні, далі

десятки, потім одиниці: 847 – octingenti quadraginta septem.