Тема 12. Предметне середовище інтер’єру. Загальна характеристика меблів та текстильних матеріалів для закладів готельно-ресторанного бізнесу

Існують певні рекомендації щодо формування та оснащення готельних приміщень. Зокрема встановлені певні вимоги до якості та естетики для всіх категорій: приміщення, обладнання та меблювання номерів, санвузлів, приміщень загального користування повинні забезпечувати можливість їх інтенсивного використання, бути надійними і функціональними, гармонізувати, в тому числі і розмірами, з усією іншою обстановкою.

Таблиця 12.1 Характеристика використовуваних матеріалів, облаштування номерів та приміщень закладів розміщення за кількістю зірок

Готельна категорія - кількість зірок	Характеристика
Одна зірка	Недорогий будівельний матеріал; установки, устаткування і меблі серійного випуску
Дві зірки	Як для готелів категорії «одна зірка»
Три зірки	Будівельний матеріал і установки середньої вартості, обладнання, виробниче обладнання та меблі зроблені на замовлення
Чотири зірки	Будівельний матеріал і установки вище середньої вартості, обладнання та меблі, вироблені на замовлення
П'ять зірок	Будівельний матеріал, установки, обладнання і меблі (зроблені на замовлення) дуже високої вартості, використання в декорі творів мистецтва

 

Зазначені для кожної готельної категорії норми умовні і носять виключно рекомендаційний характер. Однак, в обладнанні готелів необхідно дотримуватися стильової єдності архітектури, меблювання і декору, що має відповідати концепції дизайну інтер'єру закладу. Витонченість обробки і сполучуваність всіх деталей декору зростають у міру підвищення категорії готелю.

Меблі класифікують за такими основних ознаками:

•   експлуатаційними;
•   функціональними;
•   конструктивно-технологічними;
•   за матеріалами;
•   за характером виробництва.

За експлуатаційним призначенням розрізняють меблі побутові та меблі для громадських приміщень.

Меблі для громадських приміщень – це вироби, призначені для обстановки приміщень підприємств і установ з урахуванням характеру їхньої діяльності і специфіки функціональних процесів. У цю групу входять меблі підприємств торгівлі, ресторанного господарства (їдалень, ресторанів, кафе, закусочних та ін.), готелів.

За функціональним призначенням розрізнюють такі види меблів:

1.   Меблі для зберігання (корпусні), основне призначення яких – зберігання і розміщення різних предметів.

Відокремлюють такі види меблів для зберігання:

• шафа – виріб, переважно з дверима, для зберігання предметів різного функціонального призначення (одягу, білизни, посуду, книг тощо) із ящиками або без них;
•  тумба – шафа меншої висоти для зберігання предметів різного призначення;
•  тумба туалетна – виріб із дзеркалом та ємностями для зберігання туалетних приладь;
•  комод – тумба з ящиками для білизни;
•  секретер – шафа з відкидними дверима або висувною дошкою для письмових робіт;
•  скриня (сундук) – виріб корпусних меблів з відкидною або знімною верхньою кришкою;
•  буфет – шафа для розміщення продуктів харчування та посуду;
•  полиця – виріб без передньої стінки, із задньою стінкою або без неї, для розміщення книг або інших предметів.

2.  Меблі для сидіння (лежання) – меблі для розміщення людини в положенні сидячи та (або) лежачи:

•  ліжко – виріб для розміщення людини лежачі з метою її відпочинку та сну; розрізнюють одинарні ліжка (на одну людину), подвійні ліжка (на двох людей), двохярусні ліжка (з розміщеними один над одним місцями для лежання);
•  диван – комфортабельний меблевий виріб для сидіння декількох людей, зі спинкою;
•  диван-ліжко – диван, яке трансформується у спальне місце;
•  кушетка – меблевий виріб для лежання, з головною спинкою із підголівником або без них;
•  тахта – широка кушетка для двох людей;
•  лава – меблевий виріб, з вузьким сидінням, для декількох людей, з висотою сидіння, рівною або більшою за його глибину;
•  табурет – меблевий виріб для сидіння однієї людини, без спинки та підлокітників;
• банкетка – меблевий виріб для сидіння однієї або декількох людей, без спинки, з оббитим сидінням;
•  стілець – меблевий виріб для сидіння однієї людини, зі спинкою, з підлокітниками або без них, із висотою сидіння, функціонально зручною при співвідношенні її з висотою столу;
•  крісло – комфортабельний меблевий виріб для сидіння однієї людини, зі спинкою, з підлокітниками або без них;
•  робоче крісло (робочий стілець) – крісло з підлокітниками, з висотою сидіння, яка дорівнює висоті сидіння стільця;
•  крісло для відпочинку – крісло з висотою сидіння меншою за висоту сидіння стільця;
•  крісло-ліжко – крісло, яке трансформується у спальне місце;
•  диван-тахта – диван, яке трансформується у тахту;
•  шезлонг – легке крісло для відпочинку напівлежачи, що трансформується на час використання.

3.   Меблі для роботи та прийому їжі – вироби, призначені для прийому їжі, виконання різної роботи та розміщення предметів:

 стіл – виріб з робочою площиною, розміщеною на функціонально зручній висоті, призначений для роботи, прийому їжі та встановлення різних предметів. Розрізнюють:

-       стіл обідній – для прийому їжі;

-       стіл сервірувальний – для подавання їжі та прибирання посуду;

-       стіл письмовий – для занять та виконання письмових робіт;

-       стіл журнальний     –   стіл низької  висоти   для формування  зони відпочинку;

-       стіл туалетний – виріб із дзеркалом та ємностями для зберігання туалетних приладь.

4.  Інші меблі:

•  вішалка – виріб призначений для розміщення верхнього одягу і головних уборів.

За конструктивно-технологічними ознаками розрізнюють такі види меблів:

•  меблі збірно-розбірні – конструкція яких дозволяє здійснювати їх неодноразове збирання та розбирання;
•  меблі універсально-збірні – вироби з уніфікованих деталей, які дозволяють формувати меблі різного функціонального призначення та розмірів;
•  меблі секційні – меблі, що складаються із декількох меблевих секцій, які встановлюються одна на одну або поряд одна із одною;
•  секція меблева – конструктивно завершений меблевий виріб, який може використовуватися самостійно або бути складовою частиною блоку виробів;
•  меблі нерозбірні – вироби, з’єднання яких є нероз’ємними;
•  меблі вбудовані – меблі, які вбудовуються у приміщення будівель;
•  меблі, які трансформуються – вироби, конструкція яких дозволяє шляхом переміщення деталей змінювати їх функціональне призначення та (або) розміри;
•  меблі гнуті – вироби, основні деталі яких виконані методом гнуття;
•  меблі гнутоклеєні – меблі, в конструкції яких переважають деталі, виготовлені методом гнуття з одночасним склеюванням;
•  меблі плетені – меблі, в конструкції яких переважають деталі, виготовлені методом плетіння;
•  меблі пресовані;
•  меблі формовані;
•  меблі штамповані;
•  меблі литі (із металу або пластмас).

Існує така класифікація меблів за матеріалами:

•  із деревини та деревинних матеріалів;
•  металеві;
•  із полімерних матеріалів;
•  комбіновані.

За характером виробництва меблі розподіляються на експериментальні, серійні і масові.

Експериментальні меблі – є зразками нових виробів, які розробляються. Вони використовуються для оцінки відповідності функціональним вимогам та для проведення випробувань.

Серійні меблі – це вироби, які випускаються партіями (серіями), при цьому повторення серій може передбачатися заздалегідь.

Масові меблі випускаються у великій кількості, безперервно, протягом тривалого часу без зміни конструкції. Це, як правило, здійснюється при широкій предметній та технологічній спеціалізації підприємств.

Меблі є найважливішим елементом інтер’єру житлового та суспільного середовища. Вони утворюють та формують середовище перебування людини і повинні задовольняти її естетичні запити, формувати художні вкуси. Останнім часом меблеві вироби все частіше розглядаються не тільки як функціональні предмети, а і як предмети мистецтва.